Рішення

від 23.06.2014 по справі 922/1593/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р.Справа № 922/1593/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемвеа" (м. Харків) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 30000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Запорожець Д.В. (довіреність від 12.05.2014 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандемвеа", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на свою користь штраф у розмірі 30000,00 грн., який виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду на розробку програмного забезпечення №27, укладеним між сторонами 01.08.2013 р. Судовий збір у розмірі 1827,00 грн. просить суд покласти на відповідача.

13.06.2014 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки управління казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова про зарахування судового збору до державного бюджету України.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи довідки управління казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова про зарахування судового збору до державного бюджету України, вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2014 р. підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 23.06.2014 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. ухвала про порушення провадження у справі від 25.04.2014 р. та ухвала суду від 02.06.2014 р., що були направлені відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18647520 від 08.05.2014 р., повернулись до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандемвеа" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) було укладено договір підряду на розробку програмного забезпечення №27.

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору робити по розробці програмного забезпечення і його компонентів, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її на умовах цього договору.

Згідно п. 1.4 договору, конкретний обсяг робіт, а також терміни їх виконання, визначаються сторонами окремо в замовленні, що має бути оформлене в письмовій формі, яке є додатком цього договору та його невід'ємною частиною. Також, замовлення на розробку програмного забезпечення може бути здійснене в усній формі.

Відповідно до п. 2.1 договору, письмове замовлення замовника повинно містити наступні відомості: вид робіт, строки виконання робіт, порядок оплати та інші умови.

Відповідно до п. 2.2 договору, письмове замовлення вважається врученим підряднику якщо підрядник отримав його особисто та/або послугами поштового зв'язку.

Згідно п. 3.1 договору, загальна вартість робіт за договором не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожного акту здачі-приймання виконаних робіт.

Судом встановлено, що 01.08.2013 р. позивачем було складено та вручено під підпис ФОП ОСОБА_1 замовлення №1 на розробку програмного забезпечення до договору підряду на розробку програмного забезпечення №27 від 01.08.2013 р.

30.11.2013 р. між ТОВ "Тандемвеа" та ФОП ОСОБА_1 складено акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) по договору підряду на розробку програмного забезпечення. Вартість виконаних робіт склала 5381,00 грн.

31.12.2013 р. між ТОВ "Тандемвеа" та ФОП ОСОБА_1 складено акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) по договору підряду на розробку програмного забезпечення. Вартість виконаних робіт склала 4077,00 грн.

0З.01.2014 р. директор ТОВ "Тандемвеа" склав замовлення № 2 на розробку програмного забезпечення на двох аркушах у двох екземплярах. При врученні замовлення № 2 на розробку програмного забезпечення від 0З.01.2014 р. ФОП ОСОБА_1 безпідставно відмовився прийняти та підписати його.

20.01.2014 р. ТОВ "Тандемвеа" складено та надіслано на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 замовлення № 3 на розробку програмного забезпечення на двох аркушах у двох екземплярах, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення в цінний лист та зворотнім повідомленням. 11.02.2014 р. ФОП ОСОБА_1 особисто отримано вищенаведене поштове відправлення. Підрядник до виконання замовлення № 3 від 20.01.2014 р. не приступив та відповідно в установлений строк його не виконав.

06.02.2014 р. ТОВ "Тандемвеа" складено та надіслано на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 замовлення № 4 на розробку програмного забезпечення на двох аркушах у двох екземплярах. Відправлення замовлення відбувалося цінною кореспонденцією з описом вкладенням та зворотнім повідомленням. 18.02.2014 р. ФОП ОСОБА_1 особисто отримано поштове відравлення. Підрядник до виконання замовлення № 4 від 6 лютого 2014 року не приступив та відповідно в установлений строк його не виконав. Підрядник заперечення щодо виконання замовлення замовнику не направив.

Також 06.02.2014 р. ТОВ "Тандемвеа" уклало договір доручення з ФОП ОСОБА_1 на здійснення особистого вручення письмового замовлення №4 у двох примірниках на двох аркушах разом з супровідним листом № 06.02/14-01 від 6 лютого 2014 року на одному аркуші у одному екземплярі ФОП ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно наданого звіту до договору доручення від 06.02.2014 р., 9 лютого 2014 року ОСОБА_1 особисто відмовився від отримання письмового замовлення № 4 без пояснення причини відмови.

З матеріалів справи вбачається, що підрядник три рази ознайомившись з замовленнями на розробку програмного забезпечення, фактично виконання її не розпочав та відповідно їх не виконав, що в свою чергу вказує на безпідставну відмову від виконання замовлень.

На підставі того, що підрядник фактично відмовився від виконання замовлень на розробку програмного забезпечення, замовник направив на адрес ФОП ОСОБА_1 претензію на суму 30000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення в цінний лист та зворотнім повідомленням. 17.04.2014 р. кореспонденція повернулась на адресу замовника без вручення з позначкою УДППЗ "Укрпошта" повернуто за закінченням терміну зберігання.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі п.8.1 договору підряду, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України і положеннями договору.

Відповідно до п. 8.6 договору підряду, в разі безпідставного відмовлення від виконання замовлення замовника, підрядник сплачує штраф в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн. штрафу обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; код ЄДРПОУ НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемвеа" (61085, м. Харків, Київський р-н., вул. Астрономічна, буд. в„–35-А, кв. 93; код ЄДРПОУ 38775248; р/р № 26001010983027 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) штраф у розмірі 30000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2014 р.

Суддя Г.І. Сальнікова