Постанова

від 31.01.2007 по справі 14/19-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/19-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

31.01.2007                                                           Справа № 14/19-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Вецало М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", м. Херсон, до відповідача-1 Головного управління Державного казначейства у Херсонській області м. Херсон, до відповідача-2 Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м. Херсона, м. Херсон, про  спонукання виконати певні дії,  

за участю представників

позивача: Гейко О.В., ю/к, дов. № 08/31-2521 від 27.12.06р.,

відповідача-1: Пилипенко О.Г., завідувач юр. сектору, дов. № 14-08/2351 від 22.11.06р.,

відповідача-2: Бульба Т.В., ст. держвиконавець, дов. від 30.01.2007р.

 Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про доповнення до позовної заяви (№ 08/31-99 вхідний від 22.01.07 р.), просить зобов'язати Державну виконавчу службу у Дніпровському районі міста Херсона направити подання до Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про повернення ВАТ "Херсонгаз" з Державного бюджету стягнутого виконавчого збору в розмірі 26649,75 грн. у зв'язку зі скасуванням рішення, що підлягало примусовому виконанню, а саме ухвали № 5/10-Б господарського суду Херсонської області від 08.10.02 р. Зобов'язати Головне управління державного казначейства України у Херсонській області підготувати розрахункові документи і провести повернення ВАТ "Херсонгаз" з Державного бюджету України стягнутого виконавчого збору в розмірі 26649,75 грн. у зв'язку зі скасування рішення, що підлягало примусовому виконанню, а саме ухвали № 5/10-Б господарського суду Херсонської області від 08.10.02 р., посилаючись на положення ст. 50 Бюджетного кодексу України, п. 2.2 Порядку виконання Державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.01 р. № 131, п. 4 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00. № 02-5/35, ч. 6 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження", постанову Вищого господарського суду України від 22.02.04 р. по справі № 3/80.

Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням доповнень.

Представник відповідача-1 в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень на позовну заяву (відзиву на позовну заяву), пославшись на наступні обставини.

Відповідно ст. 48 Бюджетного кодексу України та п. 1 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1232, Державне казначейство України та його територіальні органи, що підпорядковуються Міністерству фінансів України, є юридичними особами, які згідно своїх основних завдань здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здісненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.

Але, до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обгрунтованістю та своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету, у т.ч. по сплаті виконавчого збору.

УДК у Херсонській області по справі виступає у якості відповідача, який є суб'єктом владних повноважень. Згідно ч. 3 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Також, згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Але, УДК у Херсонській області, яке залучено до розгляду справи у якості відповідача, не в змозі використати право учасників судового процесу щодо подання будь-яких доказів в обґрунтування заперечень чи пояснень з боку позивача або проти клопотань та доводів інших учасників процесу, тому що згідно своїх функціональних обов'язків не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для винесення вірного рішення по справі.

Згідно ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ органом стягнення виконавчого збору до державного бюджету визначено державну виконавчу службу.

Також, ч. 6 ст. 46 цього Закону передбачено, що у разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-111 (із змінами та доповненнями від 17.06.2004 р.) Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать до Державного бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

З метою реалізації цієї статті Бюджетного кодексу України наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. № 226 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25 грудня 2002 р. за № 1000/7288) затверджено Порядок повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), пунктом 1.2. якого передбачено, що повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства шляхом оформлення платіжних доручень на підставі відповідних документів, у тому числі виконавчих, податкових, митних та інших державних органів, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Відповідно до пункту 1.3. повернення сплачених платежів, надходження яких забезпечується іншими державними органами, здійснюється органами Державного казначейства на підставі заяви платника про повернення, оригіналу довідки відповідного державного органу, на який покладено справляння платежу, що повертається, з обов'язковим зазначенням необхідності повернення та оригіналу документа (квитанції, платіжного доручення та ін.), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Тобто, без наданих вищезазначених документів та підтвердження органом стягнення, у даному випадку - державною виконавчою службою у Дніпровському районі м. Херсона, того, що стягнута сума у розмірі 26 649 грн. дійсно надійшла до загального та спеціального фонду Державного бюджету України у 2003 році згідно ст. 2 та ст.10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області не має ніяких законних підстав для безспірного повернення стягнутого виконавчого збору.

Крім цього, згідно наказу Міністерства юстиції України від 11.10.1999 р. за № 65/5 "Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення обліку надходжень та видатків, звітності про використання коштів спеціального фонду звітності про використання коштів спеціального фонду виконавчого провадження", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.10.1999 р. за № 701/3994, передбачено, що контроль за використанням та обліком виконавчого збору здійснюють Головні управління юстиції Міністерства юстиції в обласних, районних, міських та районних у містах відділах державної виконавчої служби відповідних управлінь.

Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області не в змозі підтвердити надходження зазначених коштів до Державного бюджету України.

Згідно ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Грошові кошти виконавчого збору, стягнуті державною виконавчою службою, надходять до доходної частини Державного бюджету України по коду доходу 22070000 загальною сумою, без зазначення назви платника.

Крім цього, слід зазначити, що Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області як юридична особа ніяких законних прав, свобод та інтересів позивача не порушувало та не повинно нести відповідальність за будь-які дії іншого органу державної влади.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 22 лютого 2004 року по справі № 3/80 прийнято рішення - стягнути з відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" 26 649 грн.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України постанова набрала законної сили з дня її проголошення.

Тобто, судом вже прийнято рішення про повернення виконавчого збору позивачу відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона.

Строк для пред'явлення наказу господарського суду до виконання, передбачений ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, ще не закінчено.

Відповідно до бюджетного законодавства органи державної влади, у т.ч. відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі м. Херсона, є розпорядниками бюджетних коштів і уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно ст. 18 Закону України "Про державну виконавчу службу", фінансове і матеріальне забезпечення працівників державної виконавчої служби та фінансування витрат на проведення та організацію виконавчих дій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, порядок формування яких встановлюється Законом України "Про виконавче провадження".

Разом з цим, згідно Положення про спеціальний фонд виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1991 р. № 1351, п'ятдесят відсотків суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою, спрямовується на розвиток та матеріально-технічне забезпечення діяльності державної виконавчої служби, а також на преміювання державних виконавців у встановленому порядку, який закріплено Інструкцією про порядок формування, ведення обліку надходжень та видатків, звітності про використання коштів спеціального фонду виконавчого провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 11.10.1999 р. № 65/5.

З цього приводу, слід зазначити, що належним відповідачем по даній справі повинна бути залучена господарським судом Херсонської області - державна виконавча служба у Дніпровському районі м. Херсона (м. Херсон, вул. Перекопська, 166) та проведена заміна відповідача - управління Державного казначейства у Херсонській області на його правонаступника - Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області (м. Херсон, вул. Комсомольська, 21).

Представник відповідача-2 в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог. Письмові заперечення проти позову до дня засідання суду не представив.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,

в с т а н о в и в :

19.12.03 р.   Відділом   державної   виконавчої   служби   Дніпровського   районного управління юстиції з рахунку ВАТ "Херсонгаз" в Херсонському Центральному відділенні Українського комерційного промислового інвестиційного банку стягнуто 321068 грн. З зазначеної суми Відповідачем-2 22.12.03 р. перераховано виконавчий збір у сумі 26649,75 грн., що підтверджується засвідченими Відповідачем-2 копіями платіжного доручення № 16470 від 22 грудня 2003 року та розрахунку.

В подальшому виконавче провадження, в межах якого проводилось стягнення, завершено на підставі п. 4 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку зі скасуванням рішення, яке підлягало примусовому виконанню.

Частина 6 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у

разі закриття виконавчого провадження у зв'язку зі скасуванням рішення, що підлягало

виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір підлягає поверненню

боржникові. Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.04. по справі

№ 3/80 встановлено, що відділ Державної виконавчої служби Дніпровського районного

управління юстиції м. Херсон зобов'язаний повернути ВАТ "Херсонгаз" суму виконавчого

збору в розмірі 26649,75 грн.

Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції не вчинено жодних дій, направлених на повернення ВАТ "Херсонгаз" стягнутого виконавчого збору.

Після проведення реорганізації у 2004 році правонаступником відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції - Дніпровським відділом державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції також не вирішено питання щодо повернення виконавчого збору.

30.03.06 р. ВАТ "Херсонгаз" звернувся до Державної виконавчої служби у Дніпровському районі м. Херсон (відповідач-2 по справі) за вирішенням питання повернення виконавчого збору у зв'язку зі скасуванням рішення, яке підлягало примусовому виконанню.

22.05.06 р. до ВАТ "Херсонгаз" надійшла відповідь, згідно якої Державна виконавча служба у Дніпровському районі м. Херсон відмовляється від виконання рішення Вищого господарського суду України від 22.02.05 р. по справі № 3/80, у зв'язку з тим, що відповідача по справі, а саме Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції (після реорганізації - Дніпровський відділ державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції) ліквідовано, а новостворений орган Державної виконавчої служби не є його правонаступником.

Наприкінці 2005 року Дніпровський ВДВС Херсонського МУЮ ліквідовано на підставі наказу Міністерства юстиції України. На даний час функції, що покладалися на Дніпровський ВДВС Херсонського МУЮ, виконує Державна виконавча служба у Дніпровському районі міста Херсона.

10.03.06. на адресу Позивача надійшов лист від першого заступника начальника Херсонського обласного управління юстиції Іванушкіна В.В. (голова ліквідаційної комісії), в якому повідомляється, що відповідно до наказу начальника Херсонського обласного управління юстиції від 21.02.06 р. № 05-04/46 ліквідаційну комісію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції розпущено, так як завдання, які було на неї покладено, виконано в повному обсязі, а саме: передано від відділів державної виконавчої служби райміськуправлінь юстиції до Державної виконавчої служби Херсонської області незавершені виконавчі провадження, документацію з питань організаційного забезпечення відділів державної виконавчої служби, архівні документи, кошти на депозитних рахунках, а також відповідне майно.

Таким чином, завершене виконавче провадження, в межах якого органом державної виконавчої служби стягнуто виконавчий збір, на даний час перебуває в ДВС у Дніпровському районі м. Херсона.

Відповідно до п. 4 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00 р. № 02-5/35 у випадках, коли державний чи інший орган, акт якого оспорюється, ліквідовано в установленому порядку, відповідачем у справі може бути орган, до компетенції якого віднесено виконання функцій ліквідованого органу. Державна виконавча служба у Дніпровському районі міста Херсона виконує функції ліквідованого Дніпровського відділу державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції і здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-111 (із змінами та доповненнями від 17.06.2004 р.) Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать до Державного бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

З метою реалізації цієї статті Бюджетного кодексу України наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. № 226 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25 грудня 2002 р. за № 1000/7288) затверджено Порядок повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), пунктом 1.2. якого передбачено, що повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства шляхом оформлення платіжних доручень на підставі відповідних документів, у тому числі виконавчих, податкових, митних та інших державних органів, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Посилання Відповідача-1 на положення пункту 1.3. зазначеного вище Порядку не приймається судом до уваги, оскільки Відповідач-2 не є "іншими державними органами", а є державним органом, якому "відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень".

Таким чином, Відповідач-2 (Державна виконавча служба у Дніпровському районі м. Херсона), як державний орган, що виконує функції ліквідованого органу, зобов'язаний направити Відповідачу-1 (Головне управління державного казначейства України у Херсонській області) подання про повернення з Державного бюджету помилково стягнутого з Позивача виконавчого збору у розмірі 26649,75 грн., а Відповідач-1 зобов'язаний підготувати розрахункові документи і провести повернення Позивачу помилково стягнутого виконавчого збору в розмірі 26649,75 грн. В даному спірному випадку Позивач не зобов'язаний звертатись з відповідною заявою до Відповідача-1, як це передбачається пунктом 1.3. Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів). Тому, є необґрунтованим посилання Відповідача-1 на відсутність спору (порушення ним прав Позивача) в частині позовних вимог, спрямованих до Відповідача-1.

Разом з тим, судом враховується та обставина, що до порушення прав Позивача з боку Відповідача-1 призвела бездіяльність Відповідача-2.

Не приймається судом до уваги і посилання Відповідача-1, в обґрунтування заперечень на позовну заяву, на необхідність вирішення даного спору в рамках виконавчого провадження по справі № 3/80, оскільки Відповідач-2 по справі № 14/19-АП-07 не є правонаступником Відповідача по справі № 3/80. Відповідач-2 по справі № 14/19-АП-07 є органом владних повноважень до якого перейшли відповідні владні функції від ліквідованих відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції міста Херсона та його правонаступника Дніпровського відділу державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

1.           Позов задовольнити.

2.           Зобов'язати Державну виконавчу службу у Дніпровському районі міста Херсона (ідентифікаційний код –33824269, адреса –73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166) направити до Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (ідентифікаційний код –не відомий, адреса –73003, м. Херсон, вул. Комсомольська, 21) подання про повернення відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" (ідентифікаційний код –03355353, адреса -  73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3) з Державного бюджету України помилково стягнутого (зарахованого) виконавчого збору в розмірі 26649,75 грн. у зв'язку зі скасуванням рішення, що підлягало примусовому виконанню, а саме ухвали № 5/10-Б господарського суду Херсонської області від 08.10.02 р.

3.          Зобов'язати Головне управління державного казначейства України у Херсонській області (ідентифікаційний код –не відомий, адреса –73003, м. Херсон, вул. Комсомольська, 21) підготувати розрахункові документи і провести повернення відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" (ідентифікаційний код –03355353, адреса -  73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3) з Державного бюджету України помилково стягнутого (зарахованого) виконавчого збору у розмірі 26649,75 грн. у зв'язку зі скасування рішення, що підлягало примусовому виконанню, а саме ухвали № 5/10-Б господарського суду Херсонської області від 08.10.02 р.

4.          Відшкодувати з державного бюджету України, розрахунковий рахунок не відомий, на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", ідентифікаційний код –03355353, адреса –будинок № 3, вул. Поповича, місто Херсон, р\рахунок - № 260081735 в АППБ "Аваль" м. Херсон, МФО - 352093,  3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору. Виконавчий лист видати після набрання  судовим рішенням законної сили та звернення заінтересованої особи з відповідною заявою.

5. Постанова господарського суду набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

6. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                      Ю.В. Гридасов.

Дата складення постанови  у  повному  

обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу

адміністративного судочинства України                                                        "05" лютого 2007 р.