Постанова

від 18.01.2007 по справі ас-27/793-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-27/793-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" січня 2007 р.  

09 год. 50 хвил.              Справа № АС-27/793-06

вх. № 15863/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача – Христофоров О.В. – старший державний податковий ревізор-інспектор (за дорученням)

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача – не з'явився

по справі за позовом  Ізюмської ОДПІ, м. Ізюм, Харківська область   

до  ПП "Олком", м. Ізюм, Харківська область

та до ПП "Агропромснаб", м. Донецьк  

про визнання угоди недійсною  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Ізюмська ОДПІ у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсною угоду-договір поставки № 2 від 03.02.2005 р., укладений між ПП „Олком” та ПП „Агропромснаб” на виконання податкових накладних від 03.02.2005 р. № 13 та від 25.03.2005 р. № 25/03 на загальну суму 20888,14 грн.  

Відповідачі в судове засідання не з'явились, відзиви на позов не надали. Повістка про виклик в судове засідання, ухвала про призначення справи до розгляду та позовні матеріали були направлені поштою першому відповідачу 20.12.2006 р. та повернулися з поміткою: „не значиться”. Але згідно наданої позивачем в судовому засіданні довідки органу держстатистики  № 247, відповідач, приватне підприємство „Олком” станом на 11.01.2007 р. числиться в єдиному  державному реєстрі підприємств та організацій України за адресою, вказаній в позовній заяві.

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

На обліку в Ізюмській ОДПІ у Харківській області знаходиться ПП „Олком”, 05.04.2001 р. за № 01/26 прийнятий на облік платника податків Ізюмською ОДПІ. Згідно наказу начальника Ізюмської ОДПІ у Харківській області від 16.05.2006 р. № 245 та на підставі направлення від 16.05.2006 р. № 203, виданого Ізюмською ОДПІ у Харківській області була проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП „Олком” за період діяльності з 01.01.2005 р. пл. 31.03.2006 р. В ході перевірки позивачем було встановлено, що ПП „Олком” в перевіряємо му періоді здійснювало операції купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та комбікормів.

На податковому обліку у ДПІ у Кіровському районі м. Донецька знаходиться „Агропромснаб", яке зареєстровано Донецькою міською радою 27.07.2001 р. за № 04052844ю0060274 та 15.08.2001 р. за № 06503100 прийнятий на облік платника податків.

При проведені перевірки встановлено, що 03.02.2005 р. між ПП „Агропромснаб” та ПП „Олком” було укладено договір поставки № 2, предметом якого є постачання продавцем пшениці. На виконання зазначеного договору ПП „Агропромснаб” було відвантажено ПП „Олком” товар на загальну суму 20888,14 грн. На виконання даного договору були складені податкові накладні від 03.02.2005 р. № 13 та від 25.03.2005 р. № 25/03 на загальну суму 20888,14 грн., які згідно ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами.

За результатами перевірки було складено акт № 201/231/32221774/253-ДСК від 31.05.2006 р.

ПП „Агропромснаб” в перевіряємому періоді здійснювало операції купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та комбікормів.

Так, ПП „Агропромснаб” в перевіряємому періоді був безпосереднім постачальником ПП „Олком” та здійснювало готівкові розрахунки з ПП „Агропромснаб”, який знято з податкового обліку 16.12.2002 р. за рішенням суду від 05.09.2002 р.

Матеріалами справи підтверджено, що на запит від 25.05.2006 р. № 342/7/23-038, отримано відповідь ДПІ у Кіровському районі м. Донецька, згідно якої встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 05.09.2002 р. визнані недійсними з моменту державної реєстрації установчі документи ПП „Агропромснаб”. Свідоцтво ПДВ № 07934534 підприємства анульовано 17.08.2001 р. актом відповідно до п. 25.2. „Положення про реєстр платників податку на додану вартість” та 16.12.2002 р. підприємство було знято з податкового обліку.

Таким чином, ПП „Агропромснаб” не є суб”єктом господарської діяльності та не є платником податку на додану вартість.

Перевіркою було встановлено, що ПП „Олком” в І кварталі 2005 р. до складу валових витрат включено валові витрати в сумі 13,7 тис.грн. за придбану продукцію у ПП „Агропромснаб” на підставі договору постачання № 2 від 03.02.2005 р. згідно податкової накладної від 03.02.2005 р. № 13 пшеницю в кількості 32,80 т. на суму 16,4 тис.грн., в т.ч. ПДВ – 2,7 тис.грн. В декларацію за півріччя 2005 р. до складу валових витрат також включено валові витрати в сумі 3,7 тис.грн. за придбану у ПП „Агропромснаб” згідно податкової накладної від 25.03.2005 р. № 25/03 пшеницю в кількості 8,98 т. на суму 4,5 тис.грн., в т.ч. ПДВ – 0,7 тис.грн. Всього до валових витрат підприємства за півріччя 2005 р. включено витрати на придбання пшениці у ПП „Агропромснаб” в сумі 17,4 тис.грн., за 9 місяців 2005 р. – 17,4 тис, за 11 місяців 2005 р. – в сумі 17,4 тис.грн., за 2005 р. – в сумі 17,4 тис.грн.

Матеріалами перевірки було встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями ПП „Олком” в лютому 2005 р. до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2733 грн. за придбану у ПП „Агропромснаб” згідно податкової накладної від 03.02.2005 р. № 13 пшеницю в кількості 32,80 т. на суму 16400,14 грн., в т.ч. ПДВ – 2733,36 грн., в квітні 2005 р. до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 748 грн. за придбану у ПП „Агропромснаб” згідно податкової накладної від 25.03.2005 р. № 25/03 пшеницю в кількості 8,98 т. на суму 4488,00 грн., в т.ч. ПДВ – 748,00 грн., чим завищено податковий кредит на суму 3481 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька при винесенні рішення було встановлено те, що засновник ПП „Агропромснаб” Царенко Л.Н. – ніколи не мада наміру та можливості займатись підприємницькою діяльністю, угод від імені підприємства не укладала, фінансово-господарські документи ніколи не підписувала та не уповноважувала інших осіб на здійснення таких дій від її імені, внесків до статутного фонду не вносила, печаток та штампів підприємства не має. Реєстрацію ПП „Агропромснаб” була здійснена за винагороду. Таким чином, Царенко Л.Н. не мала наміру сплачувати до державного бюджету податки та збори, отже ПП „Агропромснаб” є фіктивним та створене без наміру займатися законною підприємницькою діяльністю та його подальше існування протиричіть інтересам держави, оскільки податки до державного бюджету від його діяльності не поступають.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Згідно ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом порядку.

Статтями 2,4,9 Закону України „Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків, яким зокрема є і суб"єкт підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

У відповідності до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами внесеними відповідно постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 р. та № 15 від 25.05.1998 р) до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема належать угоди, приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

При цьому, відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056 доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Таким чином, угода між приватним підприємством „Олком" та приватним підприємством „Агропромснаб" укладено з метою надання юридичної правдоподібності перерахуванню грошових коштів з несплатою податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави.

Отже, посадові особи приватного підприємства „Агропромснаб" усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладаємої угоди, а також суперечність її інтересам держави та суспільства. Укладена угода була спрямована на приховування вказаним підприємством прибутку від оподаткування, посадові особи підприємства прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету сум податків.

Факт несплати податків до державного бюджету України свідчать про те, що як ПП „Агропромснаб” так і ПП „Олком” порушено вимоги ст. 3 та 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки сплата податку на прибуток та податку на додану вартість не здійснена по вказаним вище податковим накладним другим відповідачем, а першим відповідачем, в порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ПП „Олком” в лютому 2005 р. до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 2733 грн. за придбану у ПП „Агропромснаб” згідно податкової накладної № 13 від 03.02.2005 р. пшеницю в кількості 32,80 т. на суму 16400,00 грн., в т.ч. ПДВ – 2733,36 грн., в квітні 2005 р. до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 748 грн. за придбану у ПП „Агропромснаб” згідно податкової накладеної від 25.03.2005 р. № 25/03 пшеницю в кількості 8,98 т. на суму 4488,00 грн., в т.ч. ПДВ – 748,00 грн., чим завищено податковий кредит на суму 3481 грн.

Так, відповідачі при укладанні оскаржуваної угоди діяли з умислом, направленим на приховування прибутку від оподаткування, завищення податкового кредиту, доказами якогоє встановлений факт відсутності приватного підприємства за юридичною адресою та несплата податків до державного бюджету України другого відповідача, а також готівкового рахунку першого відповідача з другим відповідачем через касу відсутнього підприємства на загальну суму відвантаженого товару у розмірі 20888,14 грн.

Зазначена мета, переслідувана відповідачами при вчиненні вищезазначеного право чину, полягає у неправомірному отриманні права відшкодування суми податку на додану вартість з державного бюджету, а значить завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки веде до неправомірної втрати бюджетних коштів на користь осіб, які не мають законного права на одержання бюджетних коштів.

Також визнання недійсними установчих документів ПП „Агропромснаб” з підстав заснування його особою, що не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, заснування підприємства та здійснення його реєстрації на підставну особу, укладання у подальшому таким підприємством угод та несплата з цього податків свідчить про те, що укладаючи спірну угоду, ПП „Агропромснаб” діяло з конкретною метою, спрямованою на приховування отриманого за угодою доходу від оподаткування, а ПП „Олком”, укладаючи спірну угоду, діяло з конкретною метою, спрямованою на включення до складу податкового кредиту – ПДВ в сумі 2733 грн. за придбану у ПП „Агропромснаб” згідно податкової накладної від 03.02.2005 р. № 13 пшеницю в кількості 32,80 т. на суму 16400 грн., в т.ч. ПДВ – 2733,36 грн., в квітні 2005 р. до складу податкового кредиту – ПДВ в сумі 748 грн., за придбану у ПП „Агропромснаб” згідно податкової накладної № 25/03 від 25.03.2005 р. пшеницю в кількості 8,98 т. на суму 4488,00 грн., в т.ч. ПДВ – 748,00 грн., чим завищено податковий кредит на суму 3481 грн.

Статтею 208 Господарського кодексу України передбачається, якщо господарське зобов"язання визнано недійсним як таке, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами, в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов"язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також: все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Укладений договір постачання № 2 від 03.02.2005 р. завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки веде до неправомірного ухилення від сплати обов”язкових платежів до державного бюджету та завищення податкового кредиту і завдає шкоди державі.

Оскільки, пунктом 4 розділу IX Господарського кодексу України ( Прикінцеві положення) встановлюються, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положення відповідно до цього розділу, а спірний договір укладено між відповідачами 03.02.2005 р., то спірні правовідносини по даній справі повинні розглядатися з застосуванням Господарського кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004 р.

За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного,

Керуючись статтями   8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсною угоду – договір поставки № 2 від 03.02.2005 р., укладений між ПП „Олком” та ПП „Агропромснаб” на підставі ст.ст. 207, 208 Господарського Кодексу України.

2.          Стягнути з ПП „Олком" (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Некрасова, 2, код 32221774, р/р 26005301760642 в АК „ПІБ”, філія „відділення в м. Ізюм”, МФО 351492) на користь держави вартість отриманого товару від ПП „Агропромснаб” по угоді від 03.02.2005 р. № 2 на суму 20888,14 грн.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 23.01.2007р. о 09-30 год.      

Суддя                                                                                            Мамалуй О.О.