Рішення

від 02.07.2014 по справі 907/567/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.2014р. Справа № 907/567/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СБ АТАР", смт. Макарів Макарівського району Київської області

ДО дочірнього підприємства „Голден Фудс", с. Сторожниця Ужгородського району

ПРО стягнення суми 123279,53грн., в тому числі 108663,70грн. суми основного боргу за надані послуги, 7018,51грн. інфляційних втрат, 1270,43грн. три відсотки річних та 6326,89грн. пені за несвоєчасний розрахунок

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Гербера Г.Г. - представник за довіреністю №220 від 01.05.2014р.

від відповідача - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „СБ АТАР", смт. Макарів Макарівського району Київської області звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до дочірнього підприємства „Голден Фудс", с. Сторожниця Ужгородського району про стягнення суми 123279,53грн., в тому числі 108663,70грн. суми основного боргу за надані послуги, 7018,51грн. інфляційних втрат, 1270,43грн. три відсотки річних та 6326,89грн. пені за несвоєчасний розрахунок.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2014р. порушено провадження у справі №907/567/14 та призначено справу до розгляду на 24.06.2014р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2014р. розгляд справи було відкладено на 02.07.2014р. для надання відповідачу можливості виконати вимоги суду та направити свого повноважного представника в судове засідання.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. На виконання вимог суду подав довідку ТОВ „СБ ЩИТ" про те, що за період з 25.11.2013р. та по день даного судового засідання відповідні кошти на погашення заборгованості не надходили. Зазначає про невиконання відповідачем вимог чинного законодавства в частині забезпечення проведення повного та своєчасного розрахунку за своїми зобов'язаннями.

Відповідач вимог ухвали суду від 12.06.2014р. та від 24.06.2014р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.06.2014 є місцезнаходженням відповідача. Ухвала суду від 12.06.2014р. повернута на адресу суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників сторін.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.07.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2013 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СБ АТАР» (далі - Позивач) та ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «ГОЛДЕН ФУДС» (далі - Відповідач) уклали договір про надання послуг з охорони майна (надалі - Договір - додаток № 6).

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу послуги по охороні майна, а Відповідач зобов'язався створити і постійно забезпечувати всі необхідні умови для зберігання Майна та оплатити Позивачу надані послуги.

На підставі укладеного договору Відповідач надав Позивачу наступні послуги з охорони майна: протягом листопада 2013 року на загальну вартість 23872,32 грн. (акт надання послуг № 110 від 30.11.2013 - додаток № 7); протягом грудня 2013 року на загальну вартість 24668,06 грн. (акт надання послуг № 133 від 31.12.2013 - додаток № 8); протягом січня 2014 року на загальну вартість 24668,06 грн. (акт надання послуг № 20 від 31.01.2014 - додаток № 9) та протягом лютого 2014 року на загальну вартість 15914,88 грн. (акт надання послуг № 43 від 21.02.2014 -додаток № 10).

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що Відповідач згідно акту виконаних робіт за фактично надані послуги повинен щомісяця оплачувати їх Позивачу до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим, відповідно за надані послуги Відповідач повинен був повністю розрахуватися з Позивачем: за листопад 2013 року - до 05 грудня 2014 року; за грудень 2013 року - до 05 січня 2014 року; за січень 2014 року - до 05 лютого 2014 року; за лютий 2014 року - до 05 березня 2014 року.

Позивач зазначає, що станом на 30.05.2014 за отримані послуги Відповідач з Позивачем взагалі не розрахувався.

Крім цього, 25 листопада 2013 року Позивач, Відповідач та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СБ ЩИТ» уклали договір цесії (надалі - Договір цесії - додаток №11) про безоплатне відступлення права вимоги (заміну кредитора) по договору № 2 на надання послуг з охорони від 01.08.2011, укладеному між ТОВ «СБ ЩИТ» та ДП «ГОЛДЕН ФУДС» (додаток №12).

Згідно умов Договору цесії сторони домовились про заміну кредитора у вказаному вище зобов'язанні з первісного кредитора - ТОВ «СБ ЩИТ» на нового кредитора - Позивача та про передання первісним кредитором всіх своїх прав (відступлення права вимоги) Позивачу стосовно стягнення з Відповідача на свою користь суми основного боргу у розмірі 70540,38 грн. та будь-яких штрафних санкцій за невиконання та/або несвоєчасне виконання Боржником своїх зобов'язань по договору № 2 на надання послуг з охорони від 01.08.2011 за надані ТОВ «СБ ЩИТ» Відповідачу послуги з охорони майна Відповідача.

Пунктом 2.1 Договору цесії сторони визначили, що Відповідач повинен виконати своє зобов'язання - сплатити Позивачу як новому кредитору суму основного боргу у розмірі 70540,38 грн. та відповідних штрафних санкцій за невиконання та/або несвоєчасне виконання Боржником своїх зобов'язань протягом семи днів з моменту укладення Договору цесії - тобто до 02 грудня 2013 року.

Станом на 30.05.2014 по Договору цесії Відповідач сплатив Позивачу лише 51000 грн.

Таким чином всупереч укладених договорів Відповідач не виконав повністю та своєчасно прийняті на себе зобов'язання і станом на 30.05.2014 сплатив Позивачу замість 159663,70 грн. лише 51000 грн. у рахунок погашення заборгованості по Договору цесії.

Позивач зазначає, що всі викладені вище обставини підтверджуються належними і допустимими доказами, а саме: договором від 01.11.2013 про надання послуг з охорони майна (додаток № 6); актом надання послуг №110 від 30.11.2013 (додаток № 7); актом надання послуг №133 від 31.12.2013 (додаток № 8); актом надання послуг № 20 від 31.01.2014 (додаток № 9); актом надання послуг № 43 від 21.02.2014 (додаток №10); договором цесії (додаток № 11) від 25.11.2013 про безоплатне відступлення права вимоги (заміну кредитора) по договору № 2 на надання послуг з охорони від 01.08.2011, укладеному між ТОВ «СБ ЩИТ» та ДП «ГОЛДЕН ФУДС» (додаток №12); актом звіряння взаємних розрахунків (додаток №13).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору, позивачем було надано, а відповідачем прийнято у повному обсязі без будь-яких зауважень та заперечень послуги з охорони на суму 89123,32грн., що підтверджується актом надання послуг № 110 від 30.11.2013, № 133 від 31.12.2013, № 20 від 31.01.2014, № 43 від 21.02.2014. Проте, відповідачем всупереч п. 2.1 договору не було здійснено у визначений строк (до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим) оплату прийнятих за листопад 2013 року - до 05 грудня 2014 року; за грудень 2013 року - до 05 січня 2014 року; за січень 2014 року - до 05 лютого 2014 року; за лютий 2014 року - до 05 березня 2014 року на суму 89123,32грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати позивачу отриманих послуг за договором від 01.11.2013р. на суму 89123,32грн. не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань, обумовлених договором щодо оплати наданих позивачем послуг за договором, та приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Оскільки у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість по договору за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги з охорони за листопад 2013 - лютий 2014 року в сумі 89123,32грн., вимога позивача про стягнення з відповідача цієї заборгованості є обґрунтованою, законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання їм своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в особі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

25 листопада 2013 року Позивач, Відповідач та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СБ ЩИТ» уклали договір цесії (надалі - Договір цесії - додаток №11) про безоплатне відступлення права вимоги (заміну кредитора) по договору № 2 на надання послуг з охорони від 01.08.2011, укладеному між ТОВ «СБ ЩИТ» та ДП «ГОЛДЕН ФУДС» (додаток №12).

Згідно умов Договору цесії сторони домовились про заміну кредитора у вказаному вище зобов'язанні з первісного кредитора - ТОВ «СБ ЩИТ» на нового кредитора - Позивача та про передання первісним кредитором всіх своїх прав (відступлення права вимоги) Позивачу стосовно стягнення з Відповідача на свою користь суми основного боргу у розмірі 70540,38 грн. та будь-яких штрафних санкцій за невиконання та/або несвоєчасне виконання Боржником своїх зобов'язань по договору № 2 на надання послуг з охорони від 01.08.2011 за надані ТОВ «СБ ЩИТ» Відповідачу послуги з охорони майна Відповідача.

Суду доведено, що 25.11.2013р. Первісний кредитор передав Позивачу (як новому кредиторові) всі документи, які підтверджують права Первісного кредитора до Відповідача, засновані на вищевказаному договорі від 01.08.2011р. №2, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Однак, як свідчать матеріали справи на момент пред'явлення Позивачем даного позову Відповідач не сплатив кошти в повному розмірі.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором від 25.11.2013р. про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого до Позивача, як до нового кредитора, перейшли усі права Первісного кредитора, які ґрунтуються на Договорі на надання послуг з охорони від 01.08.2011р. №2 у сумі 19540,38грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Відповідач як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу Позивача, як кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно пункту 5.3. договору від 01.11.2013 про надання послуг з охорони майна, пункту 5.3. договору цесії від 25.11.2013 про безоплатне відступлення права вимоги (заміну кредитора) по договору № 2 на надання послуг з охорони від 01.08.2011 та пункту 6.1 договору № 2 на надання послуг з охорони від 01.08.2011 у випадку несвоєчасної оплати Відповідачем послуг Позивача, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Таким чином, станом на 30.05.2014 Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу 123279,53 грн. , з яких 108663,70 грн. - сума основного боргу, 7018,51грн. інфляційних втрат, 1270,43грн. три відсотки річних та 6326,89грн. пені за несвоєчасний розрахунок.

Позов в частині стягнення 1270,43грн. 3 % річних, 7018,51грн. інфляційних втрат та 6326,89грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості послуг обґрунтований та підлягає задоволенню відповідно до розрахунку позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру суми задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства „Голден Фудс" (89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12, код ЄДРПОУ 31972380) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СБ АТАР" (08000, смт. Макарів, вул. Б.Хмельницького, буд.. 8, офіс 28 Макарівського району Київської області, код ЄДРПОУ 37450049) суму 123279,53грн., в тому числі 108663,70грн. суми основного боргу за надані послуги, 7018,51грн. інфляційних втрат, 1270,43грн. три відсотки річних та 6326,89грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також суму 2465,58грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору,

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ф. Ремецькі