Рішення

від 10.06.2014 по справі 910/6860/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6860/14 10.06.14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт»

про стягнення 106 943,03 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Рассамахіна Г.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" звернулося до Господарського суду міста з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" про стягнення 106 943,03 грн., з яких 100 657,75 грн. - основна заборгованість, 201,32 грн. - інфляційні, 1140,74 грн. - 3% річних, 4 943,22 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 02/13-50 ПМ в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/6860/14 та призначено її до розгляду на 22.05.2014 р.

22.05.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання представники сторін не з'явились, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 р. розгляд справи було відкладено на 10.06.2014 р.

У вказаному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі. Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаркет» (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 02/13-50 ПМ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник зобов'язується систематично передавати у власність покупця продукти харчування (далі - товар) в кількості, асортименті та за ціною, вказаних у видаткових накладних, які видаються постачальником покупцю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору передача товару постачальником у власність покупця оформляється видатковими накладними, які є невід'ємною частиною Договору.

Фактична передача постачальником товару покупцю підтверджується підписом представника покупця, уповноваженого довіреністю на отримання товару і штампом/печаткою покупця на відповідній накладній (п. 2.6 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору покупець здійснює оплату кожної партії товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту передачі товару.

У період з 04.10.2013 р. по 08.11.2013 р. постачальник поставив, а покупець отримав товар на загальну суму 100 657,75 грн., що підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

З метою досудового врегулювання спору 09.01.2014 р. позивачем була направлена претензія на адресу відповідача з вимогою до 31.01.2014 р. погасити 104 998,09 грн.

Станом на розгляду справи заборгованість в розмірі 100 657,75 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 100 657,75 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на пеню в розмірі 4943,22 грн., 201,32 грн. інфляційних та 1140,74 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Протоколом розбіжностей до Договору від 01.02.2013 р. сторони погодили викласти пункт 5.3 Договору в наступній редакції: у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику неустойку - пеню за кожний день від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який вона нараховується.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

Протоколом розбіжностей до Договору від 01.02.2013 р. сторони виключили даний пункт Договору.

Враховуючи те, що право кредитора на стягнення основного боргу з урахуванням інфляційних передбачено нормами закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України), суд не бере до уваги умови, викладені в протоколі розбіжностей щодо інфляційних.

Суд здійснив власний перерахунок 3% річних, пені та встановив, що пеня складає 4907,37 грн., 3% річних - 1132,47 грн. Розрахунок інфляційних приймається судом як вірний.

Таким чином, за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 4907,37 грн. пені, 1132,47 грн. 3% річних та 201,32 грн. інфляційних.

У задоволенні 35,85 грн. пені та 8,27 грн. 3% річних судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 100657,75 грн., 4907,37 грн. пені, 1132,47 грн. 3% річних та 201,32 грн. інфляційних.

У стягненні 35,85 грн. пені та 8,27 грн. 3% річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2 137,98 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-а, код 34965659) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет» (99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 58, кв. 72, код 31846558) 100 657 (сто тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 75 коп. основного боргу, 4 907 (чотири тисячі дев'ятсот сім) грн. 37 коп. пені, 1 132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 47 коп. 3% річних, 201 (двісті одну) грн. 32 коп. інфляційних, 2 137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 98 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 04.07.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова