Рішення

від 26.06.2014 по справі 910/6665/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6665/14 26.06.14

За позовомКомунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» До Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Консалтинговий центр «Фінанси, облік та аудит» у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю Простягнення 42 051,78 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - Майданік В.Ю. представник за довіреністю;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 42 051,78 грн., (з яких 31 410,15 грн. борг за орендну плату за період з травня 2013 року по березень 2014 року та компенсація (відшкодування) плати за землю за період з травня 2013 року по березень 2014 року в сумі 10 641,63 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №1959 від 27.10.2010р.

Позивач 17.06.2014р. (відповідно до відмітки служби діловодства суду) подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 54 121,61 грн., з яких 40 577,72 грн. борг зі сплати орендної плати за період з травня 2013 року по червень 2014 року та борг зі сплати компенсації (плати) з землю за період з травня 2013 року по червень 2014 року в сумі 13 543,89 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Суд, керуючись вимогами статті 22 ГПК України, приймає заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, має місце нова ціна позову.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за повідомленою суду адресою відповідача, яка є також адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а саме: 04060, м. Київ, вул. Подвойського, буд. 9, офіс 1.

Відповідно до статті 64 ГПК України, судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача у справі.

На призначені судові засідання 03.06.2014р. та 19.06.2014р., 26.06.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

У матеріалах справи містяться повернення кореспонденції, яка була направлена судом за адресою місцезнаходження відповідача з посиланням на причини такого повернення «за закінченням встановленого строку зберігання».

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вказує, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5).

27.10.2010р. між Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Консалтинговий центр «Фінанси, облік та аудит» (надалі - Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №1959 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець на підставі рішення №129 від 25.06.2007р. Дніпровської районної у м. Києві ради та виданих у встановленому порядку розпоряджень № 426-Р від 29.05.2009р., №515-Р від 11.10.2010р. Дніпровської районної у м. Києві ради передає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально-визначене майно, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 15-В.

Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди є: нерухоме майно (будівля, споруда), загальною площею 244,80 кв.м., в т.ч цокольний поверх - 244,80 кв.м. Устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) з переліком, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається орендареві в оренду під пральню загального користування.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та знаходиться на балансі Дніпровського районної у м. Києві ради та у комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на утриманні, експлуатаційному обслуговуванні житлового та нежитлового фонду і прибудинкових територій Дніпровського району м. Києва (балансоутримувач) (п. 2.4 Договору).

Відповідно до розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 236 від 30.05.2012 припинено Комунальне підприємство "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної в місті Києві ради шляхом приєднання до Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва". Визначено КП «Керуюча дирекція» правонаступником комунального підприємства в частині договірних зобов'язань.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з актом приймання-передачі від 27.10.2010р. (додаток № 1 до договору) орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 244,80 кв.м., в тому числі цокольний поверх - 244,80 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 15-В.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 8.1 договору договір укладено на 2 (два) роки 364 дні та діє з 27.10.2010р. до 25.10.2013р.

Відповідно до п. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Зазначена норма встановлює обов'язок підписання акту приймання-передачі (повернення) майна з оренди сторонами договору.

Відповідно до п. 6.5 договору об'єкт вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі. після чого припиняються нарахування орендної плати та інших платежів, зазначених в договорі.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до позивача з претензією №350 (103/46-1271) від 06.03.2014р. з вимогою погасити наявну суму заборгованості, яка станом на 01.01.2014р. становить 22 783,10 грн.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 221 від 27.03.2008р., №288 від 16.10.2008р., №412 від 22.12.2009р.

Згідно п. 4.2 договору орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку викладеному у додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього договору, і перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 4.3 договору податок на додану вартість орендар сплачує в розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно п. 4.4 договору орендна плата з урахуванням індексу інфляції та інші платежі (Додаток №4) щомісячно сплачується орендарем, незалежно від наслідків його діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. Орендар сплачує орендну плату та інші платежі самостійно на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Відповідні рахунки зі сторони орендодавця можуть бути надіслані орендарю за допомогою засобів зв'язку (факс, телефонограма, електронна пошта, тощо).

Згідно з п. 4.5 договору розмір компенсації (відшкодування) плати податку за землю (без ПДВ), розраховується за Методикою та сплачується згідно з умовами цього договору і розрахунку викладеному в додатку №4, що є невід'ємною частиною цього Договору і перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що рахунки - фактури на сплату оренди, з жовтня 2012 року та за компенсацію (відшкодування) плати за землю з грудня 2012 року, виставлялись відповідачу по березень 2014 року включно. Рахунки фактури направлялись Відповідачу поштою, рекомендованими листами. Лист з рахунками Відповідач одержав 29.08.2013р., що підтверджується поштовим, зворотнім сповіщенням про отримання рекомендованого листа, поштові листівки з рахунками з 09.2013р. по 12.2013р. повернулись з відзнакою, повернуто по закінченню терміну зберігання. Відправлення листів з рахунками за 01.2014р., 02.2014р., 03.2014р. підтверджується витягами з реєстрів відправлених рекомендованих листів від 13.01.2014р., 12.02.2014р., 17.03.2014р.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати за період з травня 2013 року по червень 2014 року в сумі 40 577,72 грн. та компенсації (плати) податку за землю за період з травня 2013 року по червень 2014 року в сумі 13 543,89 грн.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 40 577,72 грн. за період з травня 2013 року до червня 2014 року включно, а також витрат з компенсації (плати) податку за землю в сумі 13 543,89 за період з травня 2013 року до червня 2014 року включно обґрунтовані та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Консалтинговий центр «Фінанси, облік та аудит» у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю (04060, м. Київ, вул. Подвойського, буд. 9, офіс 1, ідентифікаційний код 30604513) на користь Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, ідентифікаційний код 38133008) 40 577 (сорок тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 72 коп. заборгованості з орендної плати, 13 543 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 89 коп. компенсації (плати) за землю та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.07.2014р

Суддя І.І. Борисенко