Постанова

від 07.07.2014 по справі 820/11177/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  07 липня 2014 р.                                                                       справа №820/11177/14   Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Харків-Будіндустрія" про стягнення податкового боргу, -      В С Т А Н О В И В:           Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Харків-Будіндустрія", в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "Харків-Будіндустрія" суму податкового боргу в розмірі 10724,59 грн. на користь місцевого бюджету.                     Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає вказану  справу у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.   Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у даній справі відповідач отримав 19.06.2014 року згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення. Відповідач не скористався правом, наданим ч. 3 ст. 183-2 КАС України, та у строки, визначені законом, не надав до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд  зазначає наступне.           Відповідно до Витягу від 03.06.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Приватне підприємство "Харків-Будіндустрія" (код ЄДРПОУ 33066786) зареєстроване як юридична особа з 24.06.2004 року; відомості  про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення юридичної особи  - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 61022, м.Харків, майдан Свободи, буд.8.           Позивачем повідомлено, що відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області як платник окремих податків.            На підтвердження наявності у  відповідача податкового боргу позивачем  надано до суду наступні документи : - копію корінця податкової вимоги від 09.04.2014 року №105-25 з доказами її направлення відповідачеві; - копію податкової декларації з плати за землю, поданої відповідачем 20.02.2014 року;   - копії Акту про результати камеральної перевірки №953/22/33066786 від 22.04.2014 року та податкового повідомлення-рішення №0000392200 від 22.04.2014 року з доказами їх направлення відповідачеві; - облікову картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб. Також позивачем надано до суду копію рішення №27/25 від 09.04.2014 року про опис майна в податкову заставу.           Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд  виходить з таких положень норм права.           Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 20.02.2014 року подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю, відповідно до якої задекларовано податкове зобов'язання у розмірі 3569,55 грн. щомісячно. Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до положень п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.           Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.           Відповідно до положень п. 56.15. ст. 56 ПК України, суми грошових зобов'язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржуються  платником податків, вважаються неузгодженими. Відповідно, у разі неоскарження податкових повідомлень-рішень , визначені у них суми грошових зобов'язань  вважаються узгодженими та такими, що підлягають  сплаті   протягом 10  календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п.57.3 ст. 57 ПК України).           Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.           Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.           Статтею 95 ПК України  визначено,  що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.                                        Право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу  у судовому порядку  передбачене п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України.                                                                      Відповідно до п. 2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.           Відповідно до пп. е) п. 176.1.  ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані:  своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку. Підсумовуючи викладене, суд зазначає наступне.                                                             У зв'язку з наявністю у відповідача непогашеної узгодженої суми податкового зобов'язання  позивачем було винесено податкову вимогу від 09.04.2014 року №105-25.                               Суд наголошує, що відповідно до наявних матеріалів справи, а саме облікової картки платника податків, вбачається безперервність існування у відповідача податкової заборгованості, що має наслідком відсутність у податкового органу обов'язку надсилання іншої податкової вимоги. Вказана позиція суду узгоджується з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року №1044/11/13-12, згідно якого, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги. Актом про результати камеральної перевірки №953/22/33066786 від 22.04.2014 року  позивачем встановлено порушення відповідачем приписів чинного законодавства. На підставі вказаного акту позивачем винесено та податкового повідомлення-рішення №0000392200 від 22.04.2014 року, докази направлення яких відповідачеві рекомендованими листами  з повідомленням про вручення надано до суду. Спірна сума заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами   ст.70 КАС України    та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.                                         Суд зазначає, що  відповідач доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення,  як і інших будь-яких доказів або доводів щодо спростування вимог позивача  суду не надав.                                Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що  позивачем надано докази наявності заборгованості відповідача перед бюджетом. Податкові зобов'язання відповідача виникли з моменту узгодження суми податкових зобов'язань, а саме: обов'язку сплати плати за землю за лютий, березень та квітень 2014 року та за податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2014 року в порядку, передбаченим чинним законодавством, та не погашені на момент розгляду справи. Доказів протилежного відповідачем не надано.                                                    Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку про те, що податковим органом  належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України, що є підставою для задоволення позовних вимог.                                                             Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Харків-Будіндустрія" про стягнення податкового боргу - задовольнити.           Стягнути з Приватного підприємства "Харків-Будіндустрія" (код ЄДРПОУ 33066786; місцезнаходження юридичної особи: 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд.8) суму податкового боргу в розмірі 10724,59 грн. (десять тисяч сімсот двадцять чотири гривні п'ятдесят дев'ять копійок) на користь місцевого бюджету на бюджетний рахунок одержувача №33210812700235, одержувач: УДКСУ у Зміївському районі Харківської області (код 37754227), банк одержувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.           Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.                                                                                                              Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.           Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги у порядку,  встановленому ст. 254 КАС України.           Суддя                                                                                      Котеньов О.Г.