Рішення

від 02.07.2014 по справі 910/9223/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9223/14 02.07.14

За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфер"

про стягнення 80 665,11 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Поліщук Л.П. - довіреність б/н від 25.12.2013 року;

від відповідача: Загурський Р.В. - довіреність б/н від 10.06.2014 року;

Обставини справи :

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфер" про стягнення 80 665,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за послуги з центрального опалення, холодного водопостачання і водовідведення, згідно умов Договору №ДІ-057 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 01.08.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 78 612,44 грн. - основного боргу, 358,58 грн. - інфляційних втрат, 1 694,11 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою суду від 16.05.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.06.2014 року.

16.06.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

17.06.2014 року через канцелярію суду представник позивача подав додаткові документи до справи, а саме: Договір №РСТ-191 про реструктуризацію заборгованості від 19.05.2014 року та акт звірки взаєморозрахунків.

В судовому засіданні 17.06.2014 року оголошено перерву до 25.06.2014 року.

25.06.2014 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд припинити провадження в частині стягнення з відповідача 71 647,50 грн., та просив суд стягнути з відповідача 6 878,16 грн. - основного боргу, 358,58 грн. - інфляційних втрат, 1 694,11 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 25.06.2014 року оголошено перерву до 02.07.2014 року.

02.07.2014 року через канцелярію суд представник відповідача подав клопотання та копію квитанції про сплату 6 878,16 грн. комунальних послуг.

В судовому засіданні 02.07.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення з відповідача штрафних санкції, зазначив що основний борг було сплачено.

В судовому засіданні 02.07.2014 року представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд покласти судовий збір на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.07.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 року між Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (далі по тексту - виконавець, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфер" (далі по тексту - замовник, відповідач) укладено Договір №ДІ-057 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з центрального опалення, холодного водопостачання і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 1.2. Договору споживач є власником нежитлових приміщень (в Літ. А) з №2 по №10, №10А, з №11 по №15 за адресою: м. Київ, вул. Саратовська, буд. 6, загальною площею 233,70 кв.м. на підставі Договору купівлі-продажу від 20.07.2007 року №6542

Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. Договору Плата за надані послуги т наявності засобів обліку справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (падалі - «Правила»), а у разі його відсутності або несправності за нормативами (нормами) споживання. Нарахування за спожиті послуги поводиться згідно табуляграм ВАТ АК «Київводоканал» і АТС «Київенерго» за тарифами; які затверджені Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, чинними у період споживання послуг.

Згідно з п. 3.3. Договору послуги сплачуються у безготівковій формі.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманих (спожитих) послуг, відповідно до умов Договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 78 612,44 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав копії табуляграм за спірний період, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві комунальні послуги за відповідну плату згідно умов Договору а відповідач в порушення умов Договору та діючого законодавства не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг, та має заборгованість перед позивачем в розмірі 78 612,44 грн.

25.06.2014 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд припинити провадження в частині стягнення з відповідача 71 647,50 грн. - основного боргу, в зв'язку з укладенням між сторонами (Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" далі по тексту - позивач, кредитор; та ТОВ "Велфер" далі по тексту - відповідач, Боржник) Договору №РСТ-191 про реструктуризацію заборгованості від 19.05.2014 року (далі по тексту - Договір про реструктуризацію заборгованості).

Відповідно до п. 1.1. Договору про реструктуризацію заборгованості відповідно до умов даного Договору, Боржник визнає свої зобов'язання перед Кредитором, що виникли у зв'язку з несвоєчасним розрахунком за спожиті комунальні послуги за період з 01.09.2010 р. по 01.02.2014 p., відповідно до підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків, а також відповідно до умов Договору № ДІ-057, які станом на 01.02.2014 р. становлять суму у розмірі 71 647,50 грн. (сімдесят одна тисяча шістсот сорок сім грн. 50 коп.)

Згідно з п. 1.2. Договору про реструктуризацію заборгованості Боржник зобов'язується сплатити Кредитору 10% (десять відсотків) від загальної суми боргу, а саме 7 164,75 грн. (сім тисяч сто шістдесят чотири грн. 75 коп.) в день підписання цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору про реструктуризацію заборгованості борг в сумі, який залишився після проведення оплати згідно п. 1.2 Договору, а саме 64 482,75 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дві грн. 75 коп.) Боржник зобов'язується сплатити Кредитору шляхом розстрочення платежів за графіком сплати платежів у розмірах і строки, встановлені в розділі 3 цього Договору.

02.07.2014 року через канцелярію суд представник відповідача подав а копію квитанції про сплату 6 878,16 грн. комунальних послуг.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що сторони дійшли згоди щодо погашення частини основного боргу в розмірі 71 647,50 грн., а частину основного боргу в розмірі 6 878,16 грн. було сплачено відповідачем, на підтвердження чого відповідач надав суду платіжне доручення №327 від 01.07.2014 року, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 78 612,44 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 694,11 грн. - 3% річних, 358,58 грн. - інфляційних втрат (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 694,11 грн. - 3% річних, 358,58 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 78 612 (сімдесят вісім тисяч шістсот дванадцять) грн. 44 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфер" (01103, м. Київ, ЗАЛІЗНИЧНЕ ШОСЕ, будинок 47, код ЄДРПОУ 33547584) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, ВУЛИЦЯ КИРПОНОСА, будинок 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 1 694 (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) грн. 11 коп. - 3% річних, 358 (триста п'ятдесят вісім) грн. 58 коп. - інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 05.07.2014 року.