Рішення

від 01.07.2014 по справі 907/347/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.2014 Справа № 907/347/14

за позовом Ужгородської районної спілки споживчих товариств, м. Ужгород

до відповідача Паладь-Комарівської сільської ради, с. Паладь-Комарівці, Ужгородський район

за участі третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача Сюртівського сільського споживчого товариства, с. Сюрте, Ужгородський район

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Ужгородської районної ради Закарпатської області, м. Ужгород

про визнання права власності

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від позивача - Дворак Є.І. (дов. №38 від 17.04.14)

від відповідача - Деяк В.Ю. (дов. №59 від 13.05.14)

від третьої особи - Штилиха І.І. - керівник, Дворак Є.І. - юрисконсульт (дов. №12 від 17.04.14)

СУТЬ СПОРУ: про визнання права власності за набувальною давністю на будівлю магазину під літерою А загальною площею 116,6 м 2 , в т.ч. 76,4 м 2 торгівельна площа, 26,4 м 2 склад, 9,00 м 2 кабінет, 4,8 м 2 кладовка за адресою: 89431, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Паладь-Комарівці, вул. Перемоги, 3.

Позивач позовні вимоги просить задоволити з наступних підстав. Починаючи з травня 1979 року райспоживспілка володіє та користується вказаною будівлею магазину, згідно рішення виконкому Ужгородської районної ради народних депутатів. Будівля магазину утримувалася Сюртівським ССТ в належному порядку, проводилися ремонти, витрачалися кошти на її утримання. Натомість Паладь-Комарівська сільська рада 28 березня 2014р. в газеті „Вісті Ужгородщини" №11 опублікувала об'яву про те, що будівля магазину Сюртівського ССТ „функціонують як безхазяйне майно". Тому вважає, що оскільки володіє нерухомим майном з 1979 року та продовжує і в даний час, відповідно до ст.344 ЦК України набуває право власності на це майно.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та доводить, що: Ужгородська районна спілка споживчих товариств, м. Ужгород не є належним позивачем, оскільки таким може бути Струмківське сільське споживче товариство, яке безпосередньо користується будівлею магазину; стверджує, що П.Комарівська сільська рада не є належним відповідачем; невстановленою є особа - власник спірної будівлі магазину; вказує, що позивачем неправильно визначену адресу спірного майна; між Сюртівським ССТ та П.Комарівською сільською радою укладено договір оренди нежилих приміщень від 17 квітня 2013р. приміщення бувшої школи с.П.Комарівці за адресою вул.Перемоги, 3 площею 74 м 2 .

Третя особа - Сюртівським ССТ вимоги позивача підтримує в повному обсязі про що свідчить письмовий відгук від 08 травня 2014р. При цьому вказує, що на утримання приміщення магазину витрачалися кошти Сюртівського ССТ.

Третя особа - Ужгородська районна рада направила до суду заяву від 25.06.2014р. в якій просить суд розглянути справу без її участі, за наявними в матеріалах справи документами.

У судовому засіданні 26.06.14 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 01.07.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд, встановив:

Рішенням виконкому Ужгородської районної ради народних депутатів від 11 травня 1979 року №140 дозволено передачу приміщення бувшої школи в с.Комарівці (адреса не вказана) районному споживчому товариству, правонаступником якого є Ужгородська районна спілка споживчих товариств.

У відповідності з вказаним рішенням у травні 1979 року Ужгородським райвно була надана згода на передачу вказаного приміщення на баланс райспоживспілки.

20 листопада 1987 року Постановою №18 Ужгородське районне споживче товариство було перейменовано в Ужгородську райспоживспілку. Цією ж постановою №18 Струмківське госпрозрахункове об"єднання підприємств торгівлі було перетворено у Струмківське сільське споживче товариство, Ужгородської райспоживспілки

25 вересня 1992 року було затверджено Статут Ужгородської районної спілки споживчих товариств, який був зареєстрований 09.06.1993 року. Розпорядженням Ужгородської районної державної адміністрації №258. В цьому Статуті „Загальних положеннях" зазначено засновників в тому числі і Струмківське ССТ.

Відповідно до постанови правління Струмківського сільського споживчого товариства від 03 жовтня 1997р №15, у зв'язку із зміною назви села Струмківка на Сюрте, проведено перейменування сільського споживчого товариства.

Згідно запису у книзі обліку будівля за адресою с. Паладь-Комарівці, вул. Перемоги,3 знаходиться на балансі Сюртівського ССТ.

Рішенням №2 від 18 березня 2014 року було присвоєно колишній забудівлі школи в с. Паладь-Комарівці, якою тимчасово користується Сюртівське сільське споживче товариство, наступну адресу с.Паладь-Комарівці, вул. Кошута ,29 -а.

Натомість Паладь-Комарівська сільська рада 28 березня 2014 року в газеті „Вісті Угорщини" №11 опублікували об"яву про те, що магазин Сюртівського ССТ „функціонують як безхазяйне майно".

Позивач звернувся листом до Паладь-Комарівської сільської ради з проханням надати рішення на право користування земельною ділянкою і на право оформлення права власності на будівлю магазину, на що йому було відмовлено.

Проаналізувавши подані матеріали суд дійшов наступного висновку.

Згідно п.п. 3, 4 статуту Сюртівського ССТ (дата реєстрації в новій редакції 30.10.2009р.) товариство є юридичною особою, здійснює господарську та іншу діяльність , має самостійний баланс, печатку та штамп із своєю назвою. Сюртівське ССТ на добровільних засадах входить до складу Ужгородської районної спілки споживчих товариств. Взаємовідносини між Сюртівським сільським споживчим товариством та Ужгородською спілкою споживчих товариств будуються на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 344 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном та продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно частини 8 перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ст.344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом.

Позивач стверджує, що безперервне володіння спірним майном бере початок з 11.05.1979р. коли було прийняте рішенням виконкому Ужгородської районної ради народних депутатів №140 „Про передачу приміщення бувшої школи в с.П.Комарівці". Водночас доказів фактичного початку перебігу володіння, у вигляді акту прийому-передачі, чи іншого документу, що засвідчував би момент прийняття у володіння, у матеріали справи не надано. Не надав суду позивач і документів, які б підтверджували фактичне, безперервне володіння Ужгородською районною спілкою споживчих товариств спірним нерухомим майном з 1979 року або протягом 10 останніх років.

Як свідчать подані докази, а саме: копія інвентаризаційної справи на спірну будівлю, замовником якої є Сюртівське ССТ, копія книги по рахунку №90 „Основні засоби" з 2000р по 2001р. по 2002р., письмові докази що підтверджують проведення ремонту спірного приміщення за рахунок Сюртівського ССТ, копії ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими та алкогольними напоями, користування та володіння спірним майном на даний час здійснює Сюртівське ССТ.

Наданими у справу доказами, сторони не довели обставин щодо встановлення особи, яка є власником спірного майна.

Подана у матеріали справи копія договору оренди нежилих приміщень від 17 квітня 2013р. приміщення бувшої школи с.П.Комарівці за адресою вул.Перемоги, 3 площею 74 м 2 , з огляду на позицію П. Комарівської сільської ради, викладену письмово в запереченні від 13.05.2014р., про те, що вона є неналежним відповідачем, свідчить про суперечливість дій учасників спірних відносин. Жодна із сторін не підтвердила наявність повноважень на укладення такого правочину, підстави його укладення і правовий зв'язок з предметом спору.

З огляду на наведені обставини, слід констатувати, що позивач не довів, відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України, наявність необхідних фактичних обставин та правових ознак (безперервність володіння, особу власника спірного майна), які у сукупності складають юридичний факт, на підставі якого виникає право власності за набувальною давністю, відповідно до ст.344ЦК України, у зв'язку із чим у позові слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 27, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

у позові відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.07.14.

Суддя О.В. Васьковський