Рішення

від 01.07.2014 по справі 917/685/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2014 Справа № 917/685/14

По позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

До відповідача Кременчуцька міська рада Полтавської області, 39600, м. Кременчук, 2

Про визнання недійсним (незаконним) рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області ХХІУ сесії УІ скликання від 25.09.2012р. "Про відмову в наданні в оренду земельної ділянки в м. Кременчуці".

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання)

від відповідача - відсутні ( див. протокол судового засідання)

Рішення прийняте після перерви, оголошуваної в порядку ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 29 квітня, 25 травня, 3 та 13 червня 2014 року ( в реагування на клопотання представників сторін щодо надання додаткових документальних доказів та можливості врегулювання спору в досудовому порядку), про що фіксувалось в протоколах судових засідань.

В судовому засіданні 01.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, дотримуючись приписів ст. 85 ГПК України ( в редакції Закону України №2453-ІУ) з залученням її до матеріалів справи.

Суть спору: Розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук про визнання недійсним (незаконним) рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області ХХІУ сесії УІ скликання від 25.09.2012р. "Про відмову в наданні в оренду земельної ділянки в м. Кременчуці", яким відмовлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в передачі в оренду земельної ділянки площею 363 кв. м (кадастровий №5310436500:07:004:0166), у тому числі по угіддях: графа 42 - землі комерційного та іншого використання - 363 кв. м, за рахунок земель, що передавалися йому в оренду для експлуатації та обслуговування торгового центру з кафе та адміністративними приміщеннями по АДРЕСА_2, у зв'язку з тим, що частина будівлі знаходиться поза межами земельної ділянки, а саме на землях Південної залізниці та у зв'язку з порушенням вимог п.3.25* ДБН 360-92** "Планування та забудова міських і сільських поселень".

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що рішенням Кременчуцької міської ради позивача - ФОП ОСОБА_1 позбавлено права користування земельною ділянкою (кадастровий №5310436500:07:004:0166), що надана йому за умовами договору оренди землі, укладеному між сторонами 22 грудня 2009 року та зареєстрованому в Державному реєстрі земель 29 січня 2010 року за №041057600034 (строк дії якого закінчився) шляхом відмови передачі в подальшому в оренду цієї земельної ділянки наймачу-позивачу, так як останній при зведенні будівлі торговельного центру з кафе та адміністративних приміщень вийшов за її межі .

При цьому, за твердження позивача, орендодавець-рада не дотрималася приписів норм чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 321 ЦК України та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», та діяла без дослідження тієї обставини, що:

- ФОП ОСОБА_1 не порушував умов Договору оренди землі від 22 грудня 2009 року, за яким земельна ділянка загальною площею 363 кв. м була надана йому в термін на 2 роки для закінчення будівництва саме торговельного центру з кафе та адміністративними приміщеннями по АДРЕСА_2;

- за п. 8 договору орендар-позивач мав переважне право поновити дію договору на новий строк при умові, що не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомить письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

- підприємець звернувся до міської ради з відповідним листом про намір поновити (укласти на новий строк) договір оренди землі, отримавши відповідь від виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відповідь, що датується 20.01.2012р. за №Б-02-06/85 з роз'ясненням процедури оформлення права на земельну ділянку в порядку ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»;

- за час дії договору оренди землі від 22.12.2009р. будівництво торговельного центру з кафе та адміністративними приміщеннями було закінчено, а об'єкт містобудування було прийнято до експлуатації у відповідності до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в інспекції ДАБК у Полтавській області 10.11.2011р. №ПТ14311074695;

- у відповідності до витягу про державну реєстрацію прав №33128130 від 09.02.2012р. право власності на нерухоме майно - торговельний центр з кафе та адміністративними приміщеннями по АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 06.02.2012р. на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради №61 від цієї ж дати.

Резюмуючи викладеному вище, позивач наводить таке:

«У відповідності до п. 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 по справі №1-9/2009 Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону). Таким чином органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.»

та робить висновки, що « приймаючи рішення про оформлення права власності та видачу Кременчуцькою міською радою Полтавської області свідоцтва про право власності на нерухоме майно на будівлю торгового центру з кафе та адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 та в подальшому відмовляючи в передачі в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування вказаної будівлі ( з підстав, які об'єктивно існували і під час оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно), відповідач - Кременчуцька міська рада Полтавської області порушила вищезгаданий принцип закріплений ст. 3 Конституції України та ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідач на позов відреагував запереченнями в вигляді відзиву на позов №06-19/436 від 21.05.2014р., вх. №6520 від 22.05.2014р., відіславшись до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», за якою не передбачено автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, в разі відсутності заперечень з боку сторін-контрагентів. Не передбачає ця норма і зміни відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди. Відтак, за твердженням відповідача-ради, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення з боку орендодавця - ради, як представницького органу територіальної громади міста має бути оформлене відповідно до пункту 34 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням міської ради, а волевиявлення бувшого орендаря-власника нерухомості, яка за технічними даними виходить за межі земельної ділянки, що була надана в оренду за договором від 22.12.2009р., має бути оформлено документально: з дотриманням певних процедур і зокрема відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України. Про останнє саме і йдеться в п. 1.1 оспорюваного рішення ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши документальні докази, суд - в с т а н о в и в, що вимоги позивача задоволенню не підлягають за наступного:

Відповідно до п. 4 рішення ХLУІІ сесії Кременчуцької міської ради У скликання від 24.11.2009р. 22 грудня 2009 року між радою-відповідачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі та зареєстрований у Державному реєстрі земель 29.01.2010р. за №041057600034.

За відміченим договором терміном на 2 роки (п.8), а саме: до 29.01.2012 року (п. 41) позивачу була передана земельна ділянка (кадастровий №5310436500:09:004:0166) загальною площею 363 кв. м, в т.ч. по угіддях: графа 58 - землі зайняті поточним будівництвом - 363 кв. м (п.2) з метою закінчення будівництва торговельного центру з кафе та адміністративними приміщеннями по АДРЕСА_2 (п.1).

За п. 8 договору після закінчення строку дії договору орендар-ФОП мав переважне право поновити його дію на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше ніж за 60 днів ( 29.11.2011р.) до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Докази про таке письмове повідомлення у відмічений період (29.11.2011р.) позивач не надав, як і строк за ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» (29.12.2011р).

Як відмічалося вище, автоматичне поновлення договірних відносин щодо оренди землі не здійснюється. Це твердження кореспондує з приписами ст. 33 Закону України «Про оренду землі», за якою:

- По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди

землі).

- Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за

місяць до спливу строку договору оренди землі.

- До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

- При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється .

- Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

- У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

- Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

- Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

- У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як засвідчують матеріали справи, після закінчення будівництва торговельного центру з кафе та адміністративними приміщеннями по АДРЕСА_2 ( декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ПТ 14311074695 від 10.11.2011р.), підприємець ОСОБА_1 звернувся до міської ради з заявою №01 від 12.01.2012р. (а. с. 40) про намір продовжити термін дії договору оренди землі з метою експлуатації та обслуговування цього майнового об'єкту з посиланням на п. 8 Договору оренди землі від 22 грудня 2009 року.

За змістом відміченого договору оренди землі земельна ділянка загальною площею 363 кв. м передавалася в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів (п.4 договору); на ній знаходилося розпочате будівництво торговельного центру з кафе та адміністративними приміщеннями (п.3 договору); мета передачі в оренду земельної ділянки для закінчення будівництва торговельного центру з кафе та адміністративними приміщеннями по АДРЕСА_2.

«Будівництво об'єкту нерухомості» та «експлуатація об'єкту нерухомості» є нетотожними поняттями, а отже і цільове призначення земельної ділянки, що надається на час здійснення будівництва певного об'єкту нерухомості, а в послідуючому - для експлуатації вже готового ( як об'єкту матеріального світу), є різним, а вірніше - змінюється.

За так, процедура врегулювання земельних відносин між сторонами повинна відбуватися в порядку ст.123 Земельного кодексу України та ст. ст. 50, 51 Закону України «Про землеустрій», а саме з оформленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так як змінилося цільове призначення останньої та, крім того, побудований об'єкт нерухомості вийшов за її межі.

Підтвердженням останньому є:

- матеріали перевірки служби (управління) земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (акт обстеження земельних ділянок від 22.08.2012р.), що діяла відповідно до ст. ст. 19, 63 ЗУ «Про землеустрій» та Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Кременчуці, затв. рішенням Кременчуцької міської ради від 22.09.2009р.;

- звернення самого позивача від 18.11.2013р. та відповідь на нього Державного підприємства «Південна залізниця» від 18.12.2013р. №НГ-НЗ-107/1165 щодо можливості укладення договору про встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки залізниці площею 126 кв. м, яка опинилася під побудованим об'єктом нерухомості (торговельний центр з кафе та адміністративними приміщеннями) по АДРЕСА_2.

- сам факт виходу побудованого об'єкту нерухомості по АДРЕСА_2 (торговельний центр з кафе та адміністративними приміщеннями), що належить позивачу на праві власності, за межі земельної ділянки площею 363 кв. м, що надавалася в строкову оренду за Договором оренди землі від 22.12.2009р., позивач не спростовує, як і не надає доказів в підтвердження цих спростувань.

Таким чином, приймаючи оспорюване рішення щодо відмови в наданні в оренду земельної ділянки площею 363 кв. м (кадастровий №5310436500:07:004:0166) для комерційного та іншого призначення (п. 1 рішення) за рахунок земель, що передавались підприємцю ОСОБА_1 за договором оренди землі від 22.12.2009р. для закінчення будівництва торгівельного центру з кафе та адмінприміщеннями (п.1 договору), Кременчуцька міська рада діяла в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства за наведеного вище, так як земельна ділянка під об'єктом нерухомості - власністю позивача є новою земельною ділянкою і потребує іншого регулювання і зокрема за ст.ст. 120 та 123 Земельного кодексу України.

При цьому відмова за оспорюваним рішенням прозвучала під умовою , а саме: за п. 1.1 цього рішення фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано оформити право користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 123 Земельного кодексу України за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням вимог ДБН 360-92** «Планування та забудова міських і сільських поселень».

Отже, рада-відповідач, відмовляючи підприємцю ОСОБА_1 в оформленні на правах оренди користування «старою» земельною ділянкою, що надавалась останньому за Договором від 22.12.2009р. для закінчення будівництва, не позбавила його оформити землекористування за адресою: АДРЕСА_2 ( див. п. 1.1 рішення), оскільки площа земельної ділянки під об'єктом нерухомості плюс площа земельної ділянки для обслуговування цього об'єкту за ДБН і повинна бути складовою нової земельної ділянки, на яку повинен претендувати позивач відповідно до ст. 120 ЗК, ст. 123 ЗК України та 50, 51 ЗУ «Про землеустрій».

За викладеного, суд дійшов висновку, що права позивача не є порушеними, твердження останнього з посилання на відмічене вище рішення Конституційного Суду України є некоректним, а тому не може бути врахованим, саме оспорюване рішення відповідає нормам чинного законодавства.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

СУДДЯ Г.І.БУНЯКІНА

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.07.2014р.