Постанова

від 12.06.2014 по справі 802/1059/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р. м. Вінниця

Справа № 802/1059/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом територіального управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов територіального управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" ( далі - ТОВ «Діана» ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами проведеної планової перевірки ТОВ «Діана» виявлено ряд порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю працівників підприємства. А тому є підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача, а саме: зупинення експлуатації навантажувачів заводських №№119768, 096-0811, 80364 та заборони виконання робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000 В до усунення порушень, визначених в приписі №017.04-03.14 від 27.03.2014 року.

Ухвалою суду від 12.05.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справ. Однак, у зв'язку з тим, що до суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією, яка направлялась відповідачу, з відміткою відділення поштового зв'язку "за місцем обслуговування Тульчин", ухвалою суду від 26.05.2014 року справу призначено до розгляду за загальними правилами КАС.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження (вх. №11731 від 12.06.2014 р.).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення ухвал на адресу, зазначену в ЄДРПОУ, однак до суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку "за місцем обслуговування Тульчин".

В силу частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 408/2011 (далі - Положення), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 вказаного Положення до основних завдань Держгірпромнагляду України віднесено організацію та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, зокрема з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Пунктом 4 Положення визначено, що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв; застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва; забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва.

Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 6 Положення).

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України "Про охорону праці" (Закон № 2694-XII) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 року № 826, державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю, у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання-виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів.

Судом встановлено, що на підставі наказу ТУ Держгірпромнагляду у Вінницькій області від 20.02.2014 року № 31 та направлення на перевірку від 28.02.2014 року №0167 головним державним інспектором ОП в котлонагляді і підйомними спорудами Морквишеним О.В. проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ТОВ "Діана".

За результатами перевірки складено акт № №017.04-03.14 від 27.03.2014 року, яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, перелік яких міститься у Розділі V акту перевірки.

Так, у ході проведеної перевірки ТОВ "Діана", позивачем виявлено ряд порушень, серед яких, зокрема:

1. Не одержано дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: навантажувачі заводські №№ 119768, 096-0811, 80364, роботи в діючих установках напругою понад 1000 В, що є порушенням ч. 3 ст. 21 Закону України "Про охорону праці", а також п. 20 додатку 3, п. 12 додатку 2, п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1107 - п. 1 акту перевірки суб'єкта господарювання від 27.03.2014 р. № 017.04-03.14, акту перевірки суб'єкта господарювання від 26.03.2014 р. №015.04-03.14.

2. Допущено до експлуатації навантажувачі заводські №№ 119768, 096-0811, 80364 з порушеннями, а саме:

- навантажувачі заводські №№ 119768, 096-0811, 80364 до пуску в роботу не зареєстровані в територіальному управлінні Держгірпромнагляду у Вінницькій області, що є порушенням п. 7.2.1 "Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів", затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 31.12.2008 р. №308, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.02.2009 р. за

№103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08) (п. 13 акту перевірки від 27.03.2014 р. № 017.04-03.14);

- навантажувачі заводські №№ 119768, 096-0811, 80364 не укомплектовані такими експлуатаційними документами: паспортом навантажувача, настановою з експлуатації, іншою документацією, передбаченою технічними умовами на навантажувач, що є порушенням п.п. 5.2.8, 5.2.10, 5.2.11 "Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів", затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 31.12.2008 р. №308, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.02.2009 р. за №103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08) (п. 14 акту перевірки від 27.03.2014 р. № 017.04-03.14);

- навантажувачам заводські №№ 119768, 096-0811, 80364 не проведено експертне обстеження та позачерговий повний технічний огляд у разі закінчення граничного строку експлуатації, що є порушенням п. п. 7.3.4, 7.3.14, 7.3.15, 7.3.16, 7.4.16 "Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів", затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 31.12.2008 р. №308, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.02.2009 р. за №103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08) (п. 15 акту перевірки від 27.03.2014 р. № 017.04-03.14);

- не призначено працівника, відповідального за технічний стан навантажувачів, що є порушенням п. 7.4.1 "Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів", затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 31.12.2008 р. №308, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.02.2009 р. за №103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08) (п. 16 акту перевірки від 27.03.2014 р. № 017.04-03.14);

- не призначено працівника, відповідального за безпечне проведення робіт навантажувачем, що є порушенням п. 7.4.1 "Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів", затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 31.12.2008 р. №308, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.02.2009 р. за №103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08), (п. 17 акту перевірки від 27.03.2014р. № 017.04-03.14);

- не призначено обслуговуючий і ремонтний персонал, що є Порушенням п.7.4.1 "Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів", затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 31.12.2008 р. №308, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.02.2009 р. за №103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08), (п. 18 акту перевірки від 27.03.2014 р. № 017.04-03.14);

- не забезпечено ведення робіт за технологічними картами або проектами виконання робіт навантажувачем, що є порушенням п. 7.4.1 Правил 1 (п. 20 акту перевірки від 27.03.2014 р. №017.04-03.14);

- не проведено навчання і перевірка знань посадових осіб по Правилам будови і безпечної експлуатації навантажувачів, що є порушенням п. п. 5.1, 5.6 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 №15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 231/10511 (НПАОП 0.00- 4.12-05) (п. 21 акту перевірки від 27.03.2014 р. № 017.04-03.14).

За результатами акту перевірки ТУ Держгірпромнагляд у Вінницькій області винесено припис №017.04.-03.14 від 27.03.2014 р., яким зобов'язано відповідача усунути вищезазначені порушення.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно з статтею 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

В силу положень абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Згідно з пунктом 2.26 вищезазначеного Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 року № 826, право заборони виконання робіт, виробництва виникає зокрема у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.

Під загрозою життю та здоров'ю працівників відповідно до п. 1.4. вказаного Положення слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

З огляду на викладене та враховуючи те, що під час проведення перевірки ТОВ "Діана" виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров'ю працівників, суд приходить до переконання про правомірність звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме: зупинення експлуатації навантажувачів заводських №№119768, 096-0811, 80364 та заборони виконання робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000 В.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 256 КАС України постанова суду в частині застосування заходів реагування у сфері державного нагляду підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (вул. Желюка, 3, с.Кинашів, Тульчинський р., Вінницька обл., код ЄДРПОУ 32905273) заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: зупинити експлуатацію навантажувачів заводських №119768, №096-0811, №80364 та заборонити роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В.

Роз'яснити відповідачу, що згідно із частиною 12 статті 183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя / підпис / Заброцька Людмила Олександрівна

З оригіналом згідно

Суддя

Секретар