Постанова

від 04.07.2014 по справі 823/1755/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 року справа № 823/1755/14

10 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Демченко Н.Ю.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «ЄВРОТРАНСУКРАЇНА» про припинення діяльності юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2014 у Черкаський окружний адміністративний суд з позовною заявою звернулась державна податкова інспекція у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-позивач), в якій просила припинити діяльність приватного підприємства «ЄВРОТРАНСУКРАЇНА» (далі-відповідач), що не пов'язано з банкрутством.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не подає більше 1 року до контролюючого органу, який забезпечує формування державної податкової політики в частині адміністрування податків і зборів, податкових декларацій та документів фінансової звітності, що відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є підставою для припинення діяльності юридичної особи.

Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив з невідомих причин, заперечень на позов не надав, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Право органів доходів і зборів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду про припинення юридичної особи визначене п.п.20.1.37 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 (далі - ПК України).

Згідно з ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством.

Суд встановив, що приватне підприємство «ЄВРОТРАНСУКРАЇНА» зареєстроване як юридична особа з 13.01.2010 (юридична адреса: 18030, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Чигиринська, буд.48, кв.22; код ЄДРПОУ 36861130). Згідно з письмовими поясненнями позивача відповідач взятий на облік як платник податків з 14.01.2010 та перебуває на загальній системі оподаткування.

Згідно з довідкою позивача (а.с.6) відповідач подавав останню звітність до податкового органу з податку на прибуток підприємства за 2012 рік 30.01.2013. В подальшому ні податкової, ні фінансової звітності - не подавав.

Обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів після 01.01.2011, визначений п.п.16.1.3. ст.16 ПК України.

За приписами ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

При цьому, п.57.1 ст.57 ПК України визначений обов'язок платників податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень та неприбуткові установи (організації) подавати податкову декларацію з податку на прибуток до контролюючих органів за звітний (податковий) рік.

П.п.202.1.-202.2. ст.202 ПК України передбачено, що звітним податковим періодом для всіх платників податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період.

Крім того, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (звіт форми 1-ДФ) подається платником податку до контролюючого органу у строк, встановлений для звітного податкового кварталу, згідно з п.п.«б» п.176.2. ст.176 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, не подаючи звітність до податкового органу більше 1 року, порушив вимоги п.п.16.1.3-16.1.4 п.16.1. ст.16 ПК України.

Суд звернув увагу, що згідно з даними зворотного боку облікових карток відповідача він має переплату з: податку на додану вартість - 1,57грн.; податку на прибуток приватних підприємств - 1874,94грн.

Суд вважає, що вказана обставина не є перешкодою для припинення юридичної особи відповідача, з огляду на наступне.

Ч.1 ст.59 Господарського кодексу України від 16.03.2001 №436-ІV (далі - ГК України) визначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ч.7 ст.59 ГК України скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання (ч.5 ст.60 ГК України).

Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що в разі виявлення під час складення ліквідаційного балансу надміру сплачених підприємством, що ліквідується, грошових зобов'язань, арбітражний керуючий має право звернутися із заявою про повернення таких коштів.

Отже, наявність переплати не є перешкодою для припинення діяльності юридичної особи за наявності підстав, визначених законом.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не має заборгованості щодо сплати податків, зборів (інших обов'язкових платежів) згідно з інформацією у довідці позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Припинити діяльність приватного підприємства «ЄВРОТРАНСУКРАЇНА» (18030, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Чигиринська, буд.48, кв.22; код ЄДРПОУ 36861130).

2. Копію постанови направити сторонам та реєстраційній службі Черкаського міського управління юстиції Черкаської області для виконання обов'язків, визначених ст. 38, 40 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.М. Бабич