Постанова

від 01.07.2014 по справі 805/6970/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 р. Справа №805/6970/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Аржанові К.С.,

за участі:

представника позивача Малєєвої Т.С.,

представника відповідача Кукочкіної С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до комунального підприємства «Служба єдиного замовника міста Зугрес» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 169885, 61 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Служба єдиного замовника міста Зугрес» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 169885, 61 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 169885,61 грн., яка виникла за період з 30.01.2014 року по 30.03.2014 року внаслідок несплати поточних платежів з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій №9087873236 від 17.01.2014 року, №9008431816 від 19.02.2014 року, №9014656873 від 19.03.2014 року та податкового повідомлення - рішення №0000241510 від 07.02.2014 року.

Також позивач вказує на те, що ним була направлена на адресу відповідача податкова вимога №5-25 від 07.02.2014 року. Однак прийняті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з комунального підприємства «Служба єдиного замовника міста Зугрес» податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 169885, 61 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно ч.1,3 ст.136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 28 січня 2004 року виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 32403811, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія №АД №110785, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 26.02.2003 року, що підтверджується довідкою №6082/05-26-25-13 від 23.04.214 року.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на підставі акту перевірки відповідача №96/05-26-15-10/32403811 від 07.02.2014 року прийняте податкове повідомлення - рішення №0000241510 від 07 лютого 2014 року, згідно якого відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 3203,40 грн. за платежем: податок на додану вартість. Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано представником відповідача 07.02.2014 року, що підтверджується його підписом на корінці податкового повідомлення - рішення.

Відповідачем надані до позивача наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- від 19.03.2014 року за звітний (податковий) період - лютий 2014 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 67778,00 грн.;

- від 19.02.2014 року звітний (податковий) період - січень 2014 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 70561,00 грн.;

- від 17.01.2014 року звітний (податковий) період - грудень 2013 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 28491,00 грн.

З урахуванням наявної переплати у розмірі 147,79 грн., сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 169885,61 грн.

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога №5-25 від 07 лютого 2014 року, згідно якої станом на 06 лютого 2014 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 28343,21 грн. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 18.02.2014 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 07 лютого 2014 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога №5-25 від 07 лютого 2014 року є чинною.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 169885,61 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 27.06.2014 року.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача загальної суми податкового боргу у розмірі 169885,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до комунального підприємства «Служба єдиного замовника міста Зугрес» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 169885, 61 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків відкритих у банках, обслуговуючих комунальне підприємство «Служба єдиного замовника міста Зугрес» (ЄДРПОУ 32403811) на користь бюджету заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 169885 (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 61 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 01.07.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 04.07.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.