Рішення

від 01.07.2014 по справі 904/3443/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.14р. Справа № 904/3443/14

За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Молодіжної громадської організації "Планета творчості", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 7 428,88 грн.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Ковальчук Д.Ю., дов. № 10/3-146 від 30.12.2013 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Молодіжної громадської організації "Планета творчості", м. Дніпродзержинськ про стягнення 7428,88грн., із яких 5226,02 грн. заборгованість по орендній платі, 2202,86 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 348-УКВ/10 від 10.12.2010 року щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 10.06.2014 року до суду надійшов відзив останнього, в задоволенні позовних вимог просить відмовити, крім того, зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності в частині нарахування пені.

В межах строку передбаченого ст. 69 ГПК України. в судовому засіданні 10.06.2014 року оголошувалась перерва до 01.07.2014 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.07.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, (правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради) (далі - Позивач) та Молодіжною громадською організацією "Планета творчості", м. Дніпродзержинськ (далі - Відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 348-УКВ/10 року від 10.12.2010 року (далі - Договір) згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 168,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 7 у підвалі 9-поверхового будинку, що перебуває на балансі КЖЕП «Південне» для розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди, строк дії даного договору з 10.12.10 року по 27.11.2013 року включно.

Пунктом.3.2. договору передбачено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 2334,60грн. без ПДВ (базова за листопад 2010 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з грудня місяця 2010 року.

Згідно із п.3.3. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

-50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управлінням Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - у розмірі 1167,30 грн.;

-50% від загальної суми орендної плати у розмірі 1167,30 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.5. договору, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності Орендаря.

10.12.2010 року між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою було доповнено договір пунктом 3.2.1. - Орендна плата, визначена п. 3.2. цього договору в період до 01.01.2011 року сплачується Орендарем в обсязі 45 відсотків встановленого розміру. З 01.01.2011 року орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі відповідно до умов договору оренди.

17.03.2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди, якою були внесені зміни до п.1.1. договору, а саме слова «...загальною площею 168,0 кв.м...», замінено на слова «...загальною площею 122,4 кв.м....» та слова «...вартість якої, згідно з незалежною оцінкою становить 478391,00 грн. без ПДВ...» замінити

на слова «...вартість якої, згідно з незалежною оцінкою становить 348542,00 грн., без ПДВ...»; викладено пункт 3.2. розділу 3 у наступній редакції - розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 1613,88 грн. без ПДВ. (базова за лютий місяць 2011 року).

Згідно з актом приймання-передачі від 10.12.2010 року, нежитлове приміщення було передано Відповідачу в користування.

17.03.2011 року між позивачем, відповідачем та балансоутримувачем було підписано акт приймання-передачі комунального нерухомого майна, за яким балансоутримувач прийняв, а Відповідач передав об'єкт оренди - нежитлове приміщення загальною площею 45,6 к.в.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 7.

19.08.2011 року між позивачем, відповідачем та балансоутримувачем було підписано акт приймання-передачі комунального нерухомого майна, за яким балансоутримувач прийняв, а відповідач передав об'єкт оренди - нежитлове приміщення загальною площею 168,00 к.в.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 7.

Станом на 04.04.2014 року не сплаченою залишилась орендна плата за Договором оренди № 348 - УКВ/10 від 10.12.2010 року перед міським бюджетом у розмірі 5226,02 грн. за період з лютого 2011 року по 19.08.2011 року.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Крім того, відповідно до п. 5.2. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єднання оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Посилання відповідача на те, що орендованим приміщенням він не користувався, зазнав збитків сплачуючи орендну плату, крім того, не веде фінансово-господарської діяльності, не приймається судом до уваги оскільки, відповідно до умов договору та чинного законодавства орендар має вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Крім того, заборгованість по орендній платі в розмірі 5226,02 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, нарахована за період з лютого 2011 року до 19.08.2011 року, тобто до фактичного повернення приміщення та підписання відповідних актів приймання-передачі.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та встановлені судом обставини справи, господарський приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 5226,02 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 9.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 2202,86 грн.

Відповідачем заявлено у відзиві на позов про застосування строку позовної давності в часті стягнення пені.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.

Слід зазначити, що позивачем нараховано пеню за період з 16.01.2011 року по 03.04.2014 року з порушенням ст.ст. 231-232 ЦК України.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність встановлюється щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Таким чином, з урахуванням пропуску строку позовної давності позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з молодіжної громадської організації "Планета Творчості" (51920, м. Дніпродзержинськ, вул. Седова, б.30, код ЄДРПОУ 36568776) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 75, код ЄДРПОУ 37454258) до міського бюджету (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська 22080401, код отримувача 37989274, р/р 33212871700004, банк - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість з орендної плати у розмірі 5 226,02 грн. (п'ять тисяч двісті двадцять шість гривень 02 коп.) та судовий збір в розмірі 1285,25 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять 25 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2014 року.

Суддя С.В. Мартинюк