Постанова

від 20.05.2014 по справі 9101/100595/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 рокусправа № 2а/0470/12659/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Гагарський А.П. дов від 20.09.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2012

у справі № 2а/0470/12659/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової компанії «ОліЕкс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія «ОліЕкс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням уточнення позову, т.1, а. с.161) просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 14.06.2011 № 0003232302 та № 0000322302.

Позов обґрунтовано тим, що у 2008 році податковим органом вже проводилась планова перевірка позивача за період з 01.01.2007 по 30.06.2008, в тому числі щодо взаємовідносин з ТОВ «Селеритас-7»; підстав для проведення повторної перевірки цього періоду відповідачем не наведено; висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів позивача з ТОВ «Селеритас-7» є необґрунтованими, надуманими та такими, що суперечать змісту та висновкам акту планової перевірки позивача за період з 01.01.2007 по 30.06.2008.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійснення господарських операцій з контрагентами в період з 01.04.2008 по 30.06.2008 було предметом планової перевірки, проведеної відповідачем з 01.01.2007 по 30.06.2008 (акт перевірки від 25.09.2008 № 2575/23-2/32812650), якою не встановлено фактів відсутності у позивача податкових накладних, виписаних вказаним контрагентом, та відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, або факти не пов'язаності придбаних у ТОВ «Селеритас-7» товарів (послуг) із господарською діяльністю позивача.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову про задоволення позову. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не приділив увагу наявності фактів, встановлених в акті від 04.10.2010 № 1954/23-2/35681985 невиїзної документальної перевірки ТОВ «Селеритас-7» та в постанові Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.04.2009 у кримінальній справі № 1-П-367/09 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.205 КК України, відсутності на час проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій купівлі-продажу ТМЦ (робіт, послуг) у ТОВ «Селеритас-7» за період з 01.04.2008 по 30.06.2008 у позивача документів фінансово-господарської діяльності, у т. ч. з правовідносин з ТОВ «Селеритас-7», які у сукупності свідчать про наявність порушень, вказаних в акті від 08.04.2011 № 340/23-2/32812650.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи в хронології розвитку свідчать про наступне.

ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ ТПК «ОліЕкс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт перевірки від 25.09.2008 № 2575/23-2/32812650 (т.1, а. с.19-60).

04.10.2010 ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Селеритас-7» (код ЄДРПОУ 35681985) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 24.01.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складений акт від 04.10.2010 № 1954/23-2/35681985 (т.1, а. с.98-113).

З вказаного акту перевірки вбачається, що у періоді, який перевірявся, директором та засновником ТОВ «Селеритас-7» був ОСОБА_3, а на момент створення підприємства директором був ОСОБА_2 (т.1, а. с.99, 100).

Даною перевіркою встановлено, що дирекція та бухгалтерія ТОВ «Селеритас-7» за юридичною адресою не знаходиться, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців внесено запис про відсутність ТОВ «Селеритас-7» за місцезнаходженням», фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Селеритас-7» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності метою створення ТОВ «Селеритас-7» є покриття незаконної діяльності по наданню фінансових послу здійсненню операцій небанківських фінансових установ по перерахуванню грошових кошті та видачі їх готівковій формі без набрання статусу фінансової установи та отримання відповідної ліцензії, фактично ТО «Селеритас-7» ніякою установою діяльністю не займалось, а лише підписувались необхідні бухгалтерські документи та документи звітності для створення начебто реально існуючої фінансово-господарської діяльності, діяльність ТОВ «Селеритас-7» здійснювалась всупереч чинному законодавству, ТО «Селеритас-7» порушено ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ «Селеритас-7» з покупцями.

Такі висновки перевірки обґрунтовані, зокрема, наявністю постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.04.2009 у кримінальній справі № 1-П-367/09 за обвинуваченням ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.200 «Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг», ч.2 ст.205 «Фіктивне підприємництво» Кримінального кодексу України. Вказаною постановою ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності згідно п.«є» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008, кримінальна справа за обвинувачення ОСОБА_2 провадженням припинена внаслідок акта амністії - Закону України «Про амністію» (т.1, а. с.114-117).

У зв'язку з виявленням вищенаведених обставин, які не були відомі ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська під час проведення планової перевірки ТОВ ТПК «ОліЕкс» у 2008 році, відповідач звернувся до ТОВ ТПК «ОліЕкс» з запитом № 30624/10/23-2 від 07.12.2010 щодо надання пояснень та документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Селеритас-7» (код ЄДРПОУ 35681985) за період з 01.04.2008 по 30.06.2008 (т.1, а. с.118, 119).

Листом від 10.01.2011 № 2/1 ТОВ ТПК «ОліЕкс» повідомило ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, що документи за період з 01.04.2008 по 30.06.2008 вкрадені (т.1, а.с.120) та на підтвердження додано копію довідки Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 30.12.2009 № 40/18401 щодо факту крадіжки документів (т.1, а. с.121).

У даній довідці Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області зазначено, що гр.ОСОБА_4 26.12.2009 біля 13-00 год. він виявив крадіжку бухгалтерських документів ТОВ ТПК «ОліЕкс», за даним фактом гр.ОСОБА_4 звернувся до Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України Дніпропетровській області з заявою, яка була зареєстрована у ЖРЗПЗ № 8049 від 26.12.2009.

За результатами розгляду матеріалу № 8049 від 26.12.2009 за заявою гр.ОСОБА_4 прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи з підстав, визначених п.2 ст.6 КПК України (т.1, а. с.137).

ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська направлено ТОВ ТПК «Оліекс» лист від 11.01.2011 № 811/10/23-2, в якому ТОВ ТПК «ОліЕкс» повідомлено про зобов'язання товариства відновити втрачені документи протягом 90-ти календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до податкового органу з посиланням на відповідні приписи п.44.5 ст.44 ПК України (т.1, а.с.122).

Листом від 08.04.2011 № 30/1 ТОВ ТПК «ОліЕкс» повідомило ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, що документи за період з 01.04.2008 по 30.06.2008 відновити не є можливим у зв'язку зі строком давності та великим документообігом (т.1, а.с.123).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ТПК «ОліЕкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій купівлі-продажу ТМЦ (робіт, послуг) у ТОВ «Селеритас-7» за період з 01.04.2008 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт від 08.04.2011 № 340/23-2 32812650 (т.1, а. с.9-16).

Проведеною перевіркою встановлено порушення відповідачем:

п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження товариством податку на прибуток на загальну суму 166875 грн.,

пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено товариством податок на додану вартість на загальну суму 133500 грн.

14.06.2011 на підставі даного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1, а.с.127):

- № 0000322302, яким ТОВ ТПК «ОліЕкс» визначено грошове (податкове) зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 166 875 грн. (133 500 грн. за основним платежем, 33 375 грн. штрафної (фінансової) санкції);

- № 0003232302, яким ТОВ ТПК «ОліЕкс» визначено грошове (податкове) зобов'язання з податку на прибуток в сумі 208 593,75 грн. (166 875 грн. за основним платежем, 41 718,75 грн. штрафної (фінансової) санкції).

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача, зважаючи на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі, слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення правовідносин (2010 рік), тобто Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість» та норми Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011) з огляду на те, що перевірка проведена у квітні 2011 року.

У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України (в редакції на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформляється наказом (п.78.4 ст.78 ПК України).

У відповідності до п.п.79.1 та п.п.79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, для наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки необхідними є:

- наказ керівника органу державної податкової служби;

- письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки;

- направлення таких наказу та письмового повідомлення платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку.

За приписами п.2.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року № 34/18772, вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити такі дані: дата видачі та номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки, продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності).

Колегія суддів звертає увагу, що вступна частина акту перевірки від 08.04.2011 всупереч приписів п.2.4 вищевказаного Порядку не містить посилання на наказ керівника про призначення перевірки.

При цьому, в матеріалах справи містяться два накази про призначення перевірки позивача: від 18.03.2012 № 386 (т.1, а. с.176) та від 07.04.2011 № 396 (т.1, а. с.124), причини чого відповідачем не пояснені.

Відповідач зазначає про направлення наказу від 18.03.2012 № 386 та повідомлення про проведення перевірки від 18.03.2011 № 6301/10/232 (т.1, а. с.125) позивачу, на підтвердження чого надано поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа 4910102045611 (отримано ТОВ ТПК «ОліЕкс» 25.03.2011 - т.1, а. с.126).

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до вказаного повідомлення перевірка позивача проводиться на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а відповідно до наказів - на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вищезазначене поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа не є належним доказом направлення позивачу саме наказів та повідомлення про проведення перевірки від 18.03.2011.

Наведене свідчить про наявність порушень відповідачем порядку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та порядку оформлення акту такої перевірки.

Стосовно суті порушень податкового законодавства, виявлених відповідачем під час проведення позапланової перевірки позивача, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «ТПК «ОліЕкс» подано до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року разом з додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», в яких задекларовано обсяги придбання, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %, в сумі 6545606 грн., податковий кредит в сумі 1309121 грн., який сформований за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Селеритас-7» (і.п.н.356819804677) з обсягом поставки 667500 грн., ПДВ 133500 грн.; декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року, в якій задекларовано загальну суму валових витрат в сумі 53387240 грн.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР ).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, за визначеннями в якому первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надані податковому органу під час проведення перевірки та суду першої інстанції оригінали та завірені належним чином копії первинних документів по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Селеритас-7», зазначені у запиті відповідача від 07.12.2010 (т.1, а. с.118, 119).

Як зазначено вище, таке ненадання обґрунтовано позивачем тим, що мала місце крадіжка первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих взаємовідносини з контрагентом - ТОВ «Селеритас-7».

У відповідності до абз.1 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами абз.1 п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до абз.1 п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З відповіді позивача від 08.04.2011 № 30/1, якою повідомлено ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська про неможливість відновити документи за період з 01.04.2008 по 30.06.2008, вбачається, що така неможливість мотивована строком давності та великим документообігом.

Колегія суддів не вважає поважними вищевказані позивачем причини неможливості відновити документи, що свідчить про не доведення товариством факту реальності господарських операцій з ТОВ «Селеритас-7».

При цьому, позиція суду першої інстанції, що факт постачання товарів підтверджується первинними документами, які не досліджувались під час позапланової перевірки, але досліджувались під час планової перевірки, колегія суддів вважає порушенням норм процесуального права, оскільки за приписами ч.1, ч.2 ст.86 КАС України суд повинен оцінювати докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні і ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Отже, враховуючи те, що позивачем не надані відповідні первинні документи в підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Селеритас-7», та факти, встановлені постановою Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 15.04.2009 у кримінальній справі № 1-П-367/09, відповідачем в акті перевірки позивача від 08.04.2011 зроблено обґрунтований висновок про безпідставне включення позивачем до валових витрат сум з придбання ТМЦ у ТОВ «Селеритас-7» у розмірі 667500 грн. та до податкового кредиту сум з ПДВ за такими взаємовідносинами в розмірі 133500 грн.

За викладених обставин колегія суддів не вбачає підстав для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 14.06.2011 № 0000322302 та № 0003232302.

Що ж до порушення відповідачем порядку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та порядку оформлення акту такої перевірки, то колегія суддів вважає, що вказані порушення не породжуються таких правових наслідків як скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не звільняють позивача від обов'язку сплачувати визначені суми податків, тому до уваги судом першої інстанції не приймаються.

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову ТОВ ТПК «ОліЕкс».

Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/12659/11 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко