Постанова

від 20.05.2014 по справі 9101/102568/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м  У к р а ї н и 20 травня 2014 рокусправа № 2а/0470/12121/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю                     суддів:                     Бишевської Н.А.  Семененка Я.В. за участю секретаря судового засідання:          Новошицька О.О. за участю представників: позивача:                    - не з'явився відповідача:                    - не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Фест-К» на постанову  Дніпропетровського окружного адміністративного суду  від 12.01.12 у справі № 2а/0470/12121/11 за позовом приватного підприємства «Фест-К» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про  визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,- встановиВ: Приватне підприємство «Фест-К» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську з невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року ТОВ «Снаб-порт», правонаступником якого є ПП «Фест-К», як податкової звітності ТОВ «Снаб-порт». Зобов'язати відповідача прийняти до обліку, як на особовому рахунку платника податків, так і в загальнодержавних базах обліку (АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»), податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року ТОВ «Снаб-порт», правонаступником якого є ПП «Фест-К», як податкову звітність ТОВ «Снаб-порт». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана ТОВ «Снаб-порт»  податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року, правонаступником якого є ТОВ «Фест-К», містить всі передбачені Податковим кодексом України реквізити з відповідними підписами та печаткою платника податку, що свідчить про відсутність у податкового органу підстав для невизнання її в якості податкової звітності. Позивач зазначає, що на підтвердження правомірності складання податкової декларації свідчить відсутність факту прийняття відповідачем акту перевірки та податкового повідомлення-рішення. Позивач вказує, що невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року в якості податкової звітності призводить до невідображення в особовому рахунку платника податків та в загальнодержавних  базах  відомостей, зазначених у декларації та порушує права позивача. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.   Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а. с. 72), в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду, прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в позовній заяві. Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 08.07.2011 засобами поштового зв'язку ТОВ «Снаб-порт» (код 35410093) направлено відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), що підтверджується поштовим описом та фіскальним чеком №1263. Вказані документи отримані відповідачем 13.07.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 28.07.2011  листом №26983/10/15-218 відповідач повідомив позивача з посиланням на п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року не визнана як податкова звітність. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність дій відповідача. Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків;  найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3. ст.48  ПК України). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити, зокрема, такий обов'язковий реквізит як індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п.48.4  ст.48 ПК України). Згідно з п.48.5. ст.48  ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. Із змісту викладеної норми вбачається, що ПК України передбачає вичерпний перелік підстав для невизнання податкової декларації документом податкової звітності, зокрема, не зазначення обов'язкових реквізитів та не підписання відповідними посадовими особами. Пунктом 49.8 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Відповідно до п. 49.9 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. Згідно з п. 49.10 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється. Матеріалами справи підтверджено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року містить всі передбачені діючим законодавством обов'язкові реквізити та підписана уповноваженою особою підприємства. Позиція суду першої інстанції відносно того, що припинення ТОВ «Снаб-порт» 08.07.2011 шляхом перетворення (передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам) є підставою для невизнання податковим органом податкової звітності за червень 2011 року є помилковою,  оскільки, як зазначено вище,  Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав за наявності яких податковий орган може не визнати податкову декларацію документом податкової звітності і зазначена вище, наведена в рішенні суду першої інстанції, обставина не є законодавчо встановленою підставою для невизнання податкової звітності платника податку. На підтвердження вказаного також свідчать положення розділу ІІ наказу Державної податкової адміністрації №266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів». Пунктом 2.1 розділу ІІ Наказу №266 передбачено, що на етапі приймання податкової звітності з ПДВ працівники, що здійснюють її приймання, здійснюють візуальний контроль поданого документа, під час якого перевіряється: реєстрація суб'єкта господарювання платником ПДВ; чинність форми податкової звітності з ПДВ; заповнення документів податкової звітності, що подаються на паперових носіях засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації тощо); відсутність підчисток, помарок, малопомітних виправлень; повнота заповнення, а саме: наявність обов'язкових додатків, обов'язкових реквізитів, передбачених формою відміток; значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; наявність підписів відповідних посадових осіб; скріплення печаткою платника податків. Документи, за результатами візуального контролю яких виявлено недоліки в оформленні, не визнаються як податкова декларація з ПДВ. Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності податкова звітність приймається та пропонується платнику ПДВ доопрацювати подані документи, враховуючи виявлені недоліки (п.2.2. Наказу №266). Згідно з п.2.5 Наказу №266 у разі якщо за результатами візуального контролю податкової звітності з ПДВ недоліків у її оформленні не встановлено, така звітність реєструється як податкова звітність, яка вважається прийнятою і підлягає подальшій обробці. Отже, під час прийняття податкової звітності з ПДВ працівники податкового органу візуально оглядають податкову звітність щодо наявності обов'язкових реквізитів та при цьому не перевіряють, зокрема,  статус особи, яка подала таку податкову звітність. Зважаючи на той факт, що податкова декларація з податку на доданку вартість за червень 2011 року містить обов'язкові реквізити, підписана посадовою особою позивача та містить печатку підприємства, колегія суддів доходить висновку, що дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року як податкової декларації є протиправними. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прийняття податкової звітності відноситься виключно до компетенції суб'єкта владних повноважень - податкового органу, регламентованої чинним Податковим Кодексом України, що, враховуючи той факт, що рішення суду не може підміняти собою компетенцію суб'єкта владних повноважень, виключає з боку суду зобов'язання відповідача прийняти податкову декларації з ПДВ за червень 2011 року як податкову звітність. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.   Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального або процесуального права, внаслідок чого оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача  – частковому задоволенню. Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного підприємства «Фест-К» задовольнити частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі № 2а/0470/12121/11 - скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську з невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року ТОВ «Снаб-порт», правонаступником якого є ПП «Фест-К», як податкової звітності ТОВ «Снаб-порт». Вважати  податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року ТОВ «Снаб-порт» поданою датою її фактичного отримання податковим органом. В решті позову відмовити.           Поставнова  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк           Суддя:                                                            Н.А. Бишевська           Суддя:                                                            Я.В. Семененко