Рішення

від 07.07.2014 по справі 904/3457/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.14 Справа № 904/3457/14

За позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

до Дніпродзержинської міської дезінфекційної станції, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 11 988,58 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Фесенко В.Н., довіреність №151/1001 від 12.05.2014.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпродзержинської міської дезінфекційної станції про стягнення 10 839,04 грн. за договором про постачання електричної енергії №3230 від 24.06.2010.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

23.06.2014 Позивач подав заяву вих. №12843/1001 від 20.06.2014 про збільшення пред'явлених позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 11 988,58 грн. в зв'язку зі збільшенням періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Заява про збільшення пред'явлених позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В судових засіданнях 10.06.2014, 23.06.2014 розгляд справи був відкладений на 23.06.2014, 03.07.2014 відповідно, в зв'язку з неявкою в судові засідання Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за активну електроенергію за січень та лютий 2013 року, перевищення договірних величин споживання в лютому 2013 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір про постачання електричної енергії №3230 від 24.06.2010, додаток 3 до нього, акти про використану електричну енергію за січень, лютий 2013 року, лютий 2012 року, рахунки №3230/1/1 від 15.01.2013, №3230/2/1 від 18.02.2013, повідомлення №253 про споживання електричної енергії понад договірну величину від 18.02.2013, рахунок №3230/2/5 перебор від 18.02.2013.

Позивач керуючись п.2.1. додатку 3 до договору, п.4.2.1. договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, з урахуванням заяви про збільшення пред'явлених позовних вимог, заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 8 417,88 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 657,42 грн., 3% річних в сумі 344,55 грн., інфляційні втрати в сумі 912,85 грн., пеню в сумі 1 655,88 грн.

Відповідач у призначені на 10.06.2014, 23.06.2014, 03.07.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.05.2014: 51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Карла Маркса, будинок 3.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2010 відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «ДНІПРООБЛЕНЕРГО», найменування якого було змінено публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (Позивач, Постачальник) та Дніпродзержинська міська дезінфекційна станція (Відповідач, Споживач) уклали договір про постачання електричної енергії №3230 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався продавати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 19,2 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору (розділ 1 Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору, для визначення договірних величини споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу» або «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу або субспоживачам». У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін обсяги очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюються Постачальником на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року та являються договірними величинами.

З матеріалів справи вбачається, що в строк до 01.10.2012 Споживач не надав Постачальнику додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу» до Договору з відомостями про обсяги очікуваного електроспоживання протягом розрахункових періодів 2013 року. Відповідно, договірний обсяг споживання електричної енергії на 2013 був визначений Постачальником за фактичним обсягом споживання активної електричної енергії у відповідних періодах 2012 року.

Як вбачається з наданих Позивачем Договору, актів про використану електричну енергію за січень, лютий 2013 року, лютий 2012 року, рахунків №3230/1/1 від 15.01.2013, №3230/2/1 від 18.02.2013, Відповідач в розрахунковому періоді січня 2013 року спожив 4 099 кВт*г активної електричної енергії загальною вартістю 4 702,86 грн., в розрахунковому періоді лютого 2013 року спожив 3 238 кВт*г активної електричної енергії (що на 573 кВт*г більше договірного обсягу споживання (на лютий 2013 року було погоджено обсяг постачання електричної енергії в розмірі 2 665 кВт*г (за погодженими обсягами постачання електричної енергії на лютий 2012 року)) загальною вартістю 3 715,02 грн.

Відповідно до п.5 Додатку 3 до Договору, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період Споживачем, Споживач за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника підвищену (згідно зі ст.26 Закону України «Про електроенергетику») вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

В зв'язку з перевищенням Відповідачем договірної величини споживання електричної енергії в лютому 2013 року, Позивач, окрім рахунків №3230/1/1 від 15.01.2013, №3230/2/1 від 18.02.2013, наданих на оплату спожитої в січні та лютому 2013 активної електричної енергії, направив Відповідачу повідомлення №253 про споживання електричної енергії понад договірну величину від 18.02.201 та рахунок №3230/2/5 перебор від 18.02.2013 на суму 657,42 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно з п.2.1. Додатку 3 до Договору, оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величини споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюється на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка протягом п'яти операційних днів з дня отримання рахунку.

Факт отримання Відповідачем рахунків на оплату активної електроенергії №3230/1/1 від 15.01.2013, №3230/2/1 від 18.02.2013 та рахунку №3230/2/5 перебор від 18.02.2013 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на корінцях від рахунків та не заперечується останнім.

Проте Відповідач свої обов'язки в частині оплати зазначених вище рахунків не здійснив, в зв'язку з чим заборгованість Відповідача за відпущену у січні та лютому 2013 року активну електричну енергію складає 8 417,88 грн.; заборгованість Відповідача за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в лютому 2013 року складає 657,42 грн.

В силу ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відпущену у січні та лютому 2013 року активну електричну енергію в сумі 8 417,88 грн. та заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в лютому 2013 року в сумі 657,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення пред'явлених позовних вимог, просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 344,55 грн. (загальний період нарахування з 23.01.2013 по 19.06.2014), інфляційні втрати в сумі 912,85 грн. (загальний період нарахування січень 2013 року - червень 2014 року).

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрати, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме підлягають стягненню 344,55 грн. - 3% річних, 912,85 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з п.4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5 - 2.3.6. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач нарахував пеню за порушення Відповідачем строків оплати спожитої в січні та лютому 2013 року активної електричної енергії в сумі 1 655,88 грн. (період нарахування пені склав з 23.01.2013 по 19.06.2014).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати спожитої активної електричної енергії Відповідачем не виконано в терміни, визначені додатком «Порядок розрахунків».

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені Позивач виконав з порушенням періоду нарахування, встановленого п.6 ст.232 Господарського кодексу України (Позивачем визначений період нарахування пені понад шість місяців), відтак позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково - в сумі 614,58 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпродзержинської міської дезінфекційної станції (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Карла Маркса, буд.3, код ЄДРПОУ 36981049) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) 8 417,88 грн. (вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 88 копійок) заборгованості за активну електричну енергію; 657,42 грн. (шістсот п'ятдесят сім гривень 42 копійки) заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії; 912,85 грн. (дев'ятсот дванадцять гривень 85 копійок) інфляційних втрат; 344,55 грн. (триста сорок чотири гривні 55 копійок) 3% річних; 614,58 грн. (шістсот чотирнадцять гривень 58 копійок) пені; 1 668,31 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят вісім гривень 31 копійка) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.07.2014.

Суддя А.Є. Соловйова