Рішення

від 02.07.2014 по справі 914/1913/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2014 р. Справа № 914/1913/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства «Євробудкомплект» (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» (м. Львів)

про: стягнення 357731,49 грн. суми основного боргу, 6014,41 грн. - пені, 1387,94 грн. - 3% річних, 4270,74 грн. - інфляційних втрат

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Пшеничній В.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Євробудкомплект» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» про стягнення 357731,49 грн. суми основного боргу, 6014,41 грн. - пені, 1387,94 грн. - 3% річних, 4270,74 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.06.2014 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 10.06.2014 року. Ухвалою суду від 10.06.2014 року розгляд справи відкладено до 02.07.2014 року, для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.06.2014 року, від 10.06.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр №674 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 10.06.2014 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

10.06.2014 року в судовому засіданні позивач подав Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року та виписку з ЄДРПОУ на позивача.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.06.2014 року, від 10.06.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр №674 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 10.06.2014 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

02.07.2014 року за вх.№28458/14 відповідач подав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, а саме щодо стягнення 357731,49 грн. суми основного боргу, 6014,41 грн. - пені, 1387,94 грн. - 3% річних, 4270,74 грн. - інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 3 січня 2011 року між Приватним підприємством «Євробудкомплект» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 2 (надалі - Договір), у відповідності з котрим постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити будівельні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити їх.

Позивач зазначає, що відповідно до п.п. 2.3., 3.1. Договору, фактична передача товару засвідчується накладною постачальника, дата оформлення якої вважається датою передачі товару покупцю. Ціна товару визначається на підставі накладної і може бути змінена винятково за попереднім узгодженням з покупцем, не менше ніж за 1 робочий день до моменту такої зміни.

Позивач наголошує, що на виконання взятих на себе Договірних зобов'язань за період з 20 листопада 2013 року по 21 березня 2014 року, позивач здійснив поставку товару на користь відповідача на загальну суму 374 093,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 20.11.2013 р. № РН-0000164 на суму 19 231,20 грн.; від 22.11.2013 р. № РН-0000166 на суму 3 948,00 грн.; від 25.11.2013 р. № РН-0000167 на суму 273,00 грн.; від 27.11.2013 р. № РН-0000169 на суму 15 928,80 грн.; від 03.12.2013 р. № РН-0000170 на суму 924,00 грн.; від 04.12.2013 р. № РН-0000172 на суму 340,20 грн.; від 05.12.2013 р. № РН-0000173 на суму 811,20 грн.; від 09.12.2013 р. № РН-0000175 на суму 14 904,00 грн.; від 09.12.2013 р. № РН-0000177 на суму 3704,40 грн.; від 10.12.2013 р. № РН-0000178 на суму 2770,08 грн.; від 10.12.2013 р. № РН-0000179 на суму 1575,00 грн.; від 16.12.2013 р. № РН-0000181 на суму 1 904,40 грн.; від 17.12.2013 р. № РН-0000182 на суму 390,00 грн.; від 18.12.2013 р. № РН-0000183 на суму 444,36 грн.; від 20.12.2013 р. № РН-0000186 на суму 2640,00 грн.; від 24.12.2013 р. № РН-0000188 на суму 1696,56 грн.; від 26.12.2013 р. № РН-0000190 на суму 7110,36 грн.; від 30.12.2013 р. № РН-0000191 на суму 7382,40 грн.; від 31.12.2013 р. № РН-0000352 на суму 13423,20 грн.; від 14.01.2014 р. № РН-0000002 на суму 17547,60 грн.; від 17.01.2014 р. № РН-0000003 на суму 330,00 грн.; від 22.01.2014 р. № РН-0000004 на суму 1660,01 грн.; від 27.01.2014 р. № РН-0000006 на суму 12346,80 грн.; від 27.01.2014 р. № РН-0000007 на суму 3908,40 грн.; від 29.01.2014 р. № РН-0000008 на суму 4206,70 грн.; від 31.01.2014 р. № РН-0000009 на суму 12972,00 грн.; від 04.02.2014 р. № РН-0000010 на суму 4810,80 грн.; від 07.02.2014 р. № РН-0000014 на суму 1697,64 грн.; від 12.02.2014 р. № РН-0000015 на суму 15035,40 грн.; від 14.02.2014 р. № РН-0000019 на суму 17471,81 грн.; від 17.02.2014 р. № РН-0000021 на суму 880,08 грн.; від 24.02.2014 р. № РН-0000023 на суму 3053,70 грн.; від 24.02.2014 р. № РН-0000024 на суму 9840,00 грн.; від 27.02.2014 р. № РН-0000026 на суму 13320,00 грн.; від 03.03.2014 р. № РН-0000028 на суму 3686,40 грн.; від 03.03.2014 р. № РН-0000029 на суму 33460,00 грн.; від 13.03.2014 р. № РН-0000031 на суму 34416,00 грн.; від 18.03.2014 р. № РН-0000032 на суму 153,48 грн.; від 20.03.2014 р. № РН-0000033 на суму 2749,50 грн.; від 21.03.2014 р. № РН-0000034 на суму 81145,80 грн.

Позивач звертає увагу на те, що, у відповідності з п. 3.2. Договору, оплата товару проводиться шляхом сплати покупцем 100% його вартості у термін 21 день з моменту поставки товару. Фактом поставки товару вважається день виписки накладної.

Позивач наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» свої Договірні зобов 'язання по оплаті поставленого за період з 20 листопада 2013 року по 21 березня 2014 року товару виконало лише частково, перерахувавши в рахунок оплати будівельних матеріалів, отриманих за видатковою накладною від 20.11.2013 р. № РН-0000164, суму в розмірі 16 361,79 грн., у тому числі:

21.03.2014 р. - 13 612,29 грн.;

26.03.2014 р. - 2 749,50 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» перед Приватним підприємством «Євробудкомплект» в частині основного боргу становить 357 731,49 грн. (374 093,28 - 16 361,79 = 357 731,49).

Позивач зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 4270,74 грн. за період з грудня 2013 року по березень 2014 року включно.

Позивач зазначає, що, відповідно до п. 5.2. Договору, у випадку прострочення оплати (р. 3 Договору), покупець відшкодовує постачальнику всі заподіяні простроченням оплати збитки, а також додатково оплачує постачальнику за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та суму, яка склалася за рахунок розрахункового рівня інфляції, згідно інформації Держкомстату України, а також 3% річних від простроченої суми.

Тому, на думку позивача, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» на користь Приватного підприємства «Євробудкомплект» підлягають стягненню 3% річних за період з 12 грудня 2013 року по 14 квітня 2014 року включно у розмірі 1387,94 грн. Крім того, позивач зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 12 грудня 2013 року по 14 квітня 2014 року включно у розмірі 6014,41 грн.

10.06.2014 року в судовому засіданні позивач подав Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року на суму 365400,00 грн.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов подав, в якому позовні вимоги щодо стягнення 357731,49 грн. суми основного боргу, 6014,41 грн. - пені, 1387,94 грн. - 3% річних, 4270,74 грн. - інфляційних втрат визнав у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 3 січня 2011 року між Приватним підприємством «Євробудкомплект» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 2 (надалі - Договір), у відповідності з котрим постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити будівельні матеріали (надалі - товар), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.п. 2.3., 3.1. Договору, фактична передача товару засвідчується накладною постачальника, дата оформлення якої вважається датою передачі товару покупцю. Ціна товару визначається на підставі накладної і може бути змінена винятково за попереднім узгодженням з покупцем, не менше ніж за 1 робочий день до моменту такої зміни.

На виконання взятих на себе Договірних зобов'язань за період з 20 листопада 2013 року по 21 березня 2014 року, позивач здійснив поставку товару на користь відповідача на загальну суму 374 093,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 20.11.2013 р. № РН-0000164 на суму 19 231,20 грн.; від 22.11.2013 р. № РН-0000166 на суму 3 948,00 грн.; від 25.11.2013 р. № РН-0000167 на суму 273,00 грн.; від 27.11.2013 р. № РН-0000169 на суму 15 928,80 грн.; від 03.12.2013 р. № РН-0000170 на суму 924,00 грн.; від 04.12.2013 р. № РН-0000172 на суму 340,20 грн.; від 05.12.2013 р. № РН-0000173 на суму 811,20 грн.; від 09.12.2013 р. № РН-0000175 на суму 14 904,00 грн.; від 09.12.2013 р. № РН-0000177 на суму 3704,40 грн.; від 10.12.2013 р. № РН-0000178 на суму 2770,08 грн.; від 10.12.2013 р. № РН-0000179 на суму 1575,00 грн.; від 16.12.2013 р. № РН-0000181 на суму 1 904,40 грн.; від 17.12.2013 р. № РН-0000182 на суму 390,00 грн.; від 18.12.2013 р. № РН-0000183 на суму 444,36 грн.; від 20.12.2013 р. № РН-0000186 на суму 2640,00 грн.; від 24.12.2013 р. № РН-0000188 на суму 1696,56 грн.; від 26.12.2013 р. № РН-0000190 на суму 7110,36 грн.; від 30.12.2013 р. № РН-0000191 на суму 7382,40 грн.; від 31.12.2013 р. № РН-0000352 на суму 13423,20 грн.; від 14.01.2014 р. № РН-0000002 на суму 17547,60 грн.; від 17.01.2014 р. № РН-0000003 на суму 330,00 грн.; від 22.01.2014 р. № РН-0000004 на суму 1660,01 грн.; від 27.01.2014 р. № РН-0000006 на суму 12346,80 грн.; від 27.01.2014 р. № РН-0000007 на суму 3908,40 грн.; від 29.01.2014 р. № РН-0000008 на суму 4206,70 грн.; від 31.01.2014 р. № РН-0000009 на суму 12972,00 грн.; від 04.02.2014 р. № РН-0000010 на суму 4810,80 грн.; від 07.02.2014 р. № РН-0000014 на суму 1697,64 грн.; від 12.02.2014 р. № РН-0000015 на суму 15035,40 грн.; від 14.02.2014 р. № РН-0000019 на суму 17471,81 грн.; від 17.02.2014 р. № РН-0000021 на суму 880,08 грн.; від 24.02.2014 р. № РН-0000023 на суму 3053,70 грн.; від 24.02.2014 р. № РН-0000024 на суму 9840,00 грн.; від 27.02.2014 р. № РН-0000026 на суму 13320,00 грн.; від 03.03.2014 р. № РН-0000028 на суму 3686,40 грн.; від 03.03.2014 р. № РН-0000029 на суму 33460,00 грн.; від 13.03.2014 р. № РН-0000031 на суму 34416,00 грн.; від 18.03.2014 р. № РН-0000032 на суму 153,48 грн.; від 20.03.2014 р. № РН-0000033 на суму 2749,50 грн.; від 21.03.2014 р. № РН-0000034 на суму 81145,80 грн.

У відповідності з п. 3.2. Договору, оплата товару проводиться шляхом сплати покупцем 100% його вартості у термін 21 день з моменту поставки товару. Фактом поставки товару вважається день виписки накладної.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» свої Договірні зобов 'язання по оплаті поставленого за період з 20 листопада 2013 року по 21 березня 2014 року товару виконало лише частково, перерахувавши в рахунок оплати будівельних матеріалів, отриманих за видатковою накладною від 20.11.2013 р. № РН-0000164, суму в розмірі 16 361,79 грн., у тому числі:

21.03.2014 р. - 13 612,29 грн.;

26.03.2014 р. - 2 749,50 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» перед Приватним підприємством «Євробудкомплект» в частині основного боргу становить 357 731,49 грн. (374 093,28 - 16 361,79 = 357 731,49).

Відповідно до п. 5.2. Договору, у випадку прострочення оплати (р. 3 Договору) покупець відшкодовує постачальнику всі заподіяні простроченням оплати збитки, а також додатково оплачує постачальнику за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та суму, яка склалася за рахунок розрахункового рівня інфляції, згідно інформації Держкомстату України, а також 3% річних від простроченої суми.

Крім того, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 4270,74 грн. за період з грудня 2013 року по березень 2014 року включно.

Також, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» на користь Приватного підприємства «Євробудкомплект» підлягають стягненню 3% річних за період з 12 грудня 2013 року по 14 квітня 2014 року включно у розмірі 1387,94 грн.

Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 12 грудня 2013 року по 14 квітня 2014 року включно у розмірі 6014,41 грн.

10.06.2014 року в судовому засіданні позивач подав Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року на суму 365400,00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

02.07.2014 року за вх.№28458/14 відповідач подав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, а саме, щодо стягнення 357731,49 грн. суми основного боргу, 6014,41 грн. - пені, 1387,94 грн. - 3% річних, 4270,74 грн. - інфляційних втрат, а суду не надано належних та допустимих доказів, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства України або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Отже, судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 357 731,49 грн., що підтверджується, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, оригіналом Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 року по 10.06.2014 року на суму 365400,00 грн., що підписаний уповноваженими представниками сторін, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги визнав в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства «Євробудкомплект» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» (м. Львів) про стягнення 357731,49 грн. суми основного боргу, 6014,41 грн. - пені, 1387,94 грн. - 3% річних, 4270,74 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №77 від 19.05.2014 року на суму 7388,09 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект ПРО» (79035, м. Львів, вул. Пасічна, 135, код ЄДРПОУ 36078773, р/р 2600900003160 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Львів, МФО 325718) на користь Приватного підприємства «Євробудкомплект» (79000, м. Львів, вул. Крушельницької, 11, кв. 5А, код ЄДРПОУ 36738576, р/р 26000200745 Перша Львівська Філія «Райффайзен банк Аваль» м. Львів, МФО 380805) 357731 (триста п'ятдесят сім тисяч сімсот тридцять одну) грн. 49 коп. суми основного боргу, 6014 (шість тисяч чотирнадцять) грн. 41 коп. - пені, 1387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) грн. 94 коп. - 3% річних, 4270 (чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 74 коп. - інфляційних втрат та судовий збір в сумі 7388 (сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 09 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.