Ухвала

від 02.07.2014 по справі 922/121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" липня 2014 р. Справа № 922/121/14

вх. № 121/14

Суддя господарського суду: Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання: Вознюк С.В.

За участю представників сторін:

скаржника (ТОВ "Харвін") - Домбровська М.А., директор, протокол № 1 від 12.10.12р.;

стягувача (ТОВ "Маядо") - Глоба М.М., дов. б/н від 10.06.14р.;

представник Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - Ткач Д.М., дов. б/н від 08.01.14р.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвін" на дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції по справі № 922/121/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо", смт. В. Димерка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвін", м. Харків

про повернення майна

ВСТАНОВИВ:

13.06.14р. до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвін" на дії органу Державної виконавчої служби, в якій скаржник просить суд визнати недійсними постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт коштів від 13.05.14р. та постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.05.14р. за виконавчим провадженням № 43025342, посилаючись на те, що виконавчою службою в порушення вимог ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99р. № 606-XIV не було повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження, фактично позбавивши боржника права на добровільне виконання рішення суду. Скаржник також посилається на винесення постанови про арешт коштів боржника та постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження в порушення ч. 1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, державний виконавець перш ніж розпочати здійснення виконавчих дій повинен був пересвідчитись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та у добровільному виконанні останнім судового рішення.

Представник скаржника вимоги, викладені у скарзі підтримує, просить її задовольнити в повному обсязі.

Представник стягувача проти скарги заперечує, просить суд в її задоволенні відмовити.

Представник Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції поти скарги заперечує, вважає вимоги, викладені у скарзі необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши їх пояснення, суд дійшов висновку, що скарга ТОВ "Харвін" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.14р. позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвін" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо" майно загальною вартістю 3 002 929,74грн., що було передане на відповідальне зберігання за договором відповідального зберігання № 0403/Х від 04.03.13р., акту приймання-передачі майна від 05.03.13р. та акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 15.08.13р. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвін" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" 60 058,59грн. судового збору.

01.04.14р. на примусове виконання рішення суду видано накази.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маядо" 10.04.14р. звернулось до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання наказів господарського суду по справі № 922/121/14 від 01.04.14р. про зобов'язання повернути майно та стягнення судового збору.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби та протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

14.04.14р. виконавчою службою було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за наказами суду про зобов'язання повернути майно та стягнення судового збору та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 21.04.14р.

Дослідивши надані докази, судом вбачається, що державний виконавець 14.04.14р. (супровідний лист за вих. № 1178/10-30/ДВ-11, № 1179/10-30/ДВ-11) надіслав на адресу боржника, а саме: 61112, м. Харків, Салтівське шосе, 139, кв. 16 рекомендованим листом зазначені постанови, що підтверджується копією чеку № 8589, наявним у справі.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була повернута підприємством зв'язку на адресу Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

12.05.14р. державним виконавцем було здійснено вихід на адресу м. Харків, Салтівське шосе, 139, кв. 16, під час якого встановлено, що товариство боржника дійсно зареєстровано за цією адресою, про що складено відповідний акт.

Згідно із п.4.1.1 наказу Міністерства юстиції України від 15.12.99р. № 74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.12.99р. за № 865/4158 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

Таким чином, судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена у день її винесення на дійсну юридичну адресу боржника, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до витягу із зазначеного реєстру (а.с. 33-34), та була повернута підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що посилання боржника на те, що він не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження та не мав можливості виконати рішення суду у строк, встановлений для добровільного його виконання, є необґрунтованим та спростовується належними у справі доказами.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішення державний виконавець розпочинає у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 1 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Стаття 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, за приписами якої (ч.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження") звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Суд зазначає, що накладення лише арешту без вилучення та примусової реалізації не є заходом примусового виконання рішення, відповідно до ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", а є лише заходом щодо забезпечення виконання рішення, який, відповідно до ст.25 даного Закону може бути застосований державним виконавцем навіть протягом встановленого для добровільного виконання строку, а не лише після його закінчення, як помилково вважає скаржник.

Так, відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, висновки боржника про те, що оскаржувані постанови винесені державним виконавцем з порушенням вимог ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" суд вважає помилковими.

Також, як вже було встановлено судом, постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.04.14р., якою було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 21.04.14р., була своєчасно направлена боржнику та оскаржувані постанови про накладення арешту на майно та кошти боржника було винесено державним виконавцем майже через місяць після відкриття виконавчого провадження, а саме 13.05.14р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга є безпідставною та необґрунтованою, а тому такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвін" на дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції по справі № 922/121/14 відмовити.

Суддя Лавренюк Т.А.