Ухвала

від 10.06.2014 по справі 872/740/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 10 червня 2014 рокусправа № 1170/2а-1800/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю                     суддів:                     Бишевської Н.А.  Семененка Я.В. за участю секретаря судового засідання:          Новошицька О.О. за участю представників: позивача:                    - не з'явився відповідача:                    - не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової інспекції на постанову  Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012  року у справі  № 1170/2а-1800/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Міо-Біп» до  Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним, протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової інспекції від 30.01.2012 №0000192310, яким нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем – 17262,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 4316,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, оскільки первинними бухгалтерськими документами підтверджено реальність проведених господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП «Гімалая», що свідчить про те, що позивач мав всі законні підстави для формування податкового кредиту. Позивач зазначає, що на момент вчинення господарських операцій та видачі податкових накладних ТОВ «Гімалая» був зареєстрований платником податку на додану вартість, а відтак видача ним податкових накладних є правомірною. До того ж, в ході проведення перевірки, відповідачем не було встановлено, що правочини, укладені позивачем, суперечать вимогам цивільного законодавства та не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчать про наміри сторін ухилитися сторін від оподаткування доходів, отриманих внаслідок договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум, сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012  №0000192310, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 21578,00 грн., з яких за основним платежем 17262,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4316,00 грн. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.145), в якій, посилаючись на порушення судом норм законодавства, просить скасувати постанову суду від 05.11.2012 та постановити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах. Апеляційна скарга мотивована тим, що діяльність ПП «Гімалая» полягала в сприянні різним суб'єктам підприємницької діяльності, що реально діють в проведенні безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів в готівку, заниженні податкових зобов'язань з податків та зборів з використанням реєстраційних документів, печаток та поточних рахунків в банківських установах. Відповідач вказує, що фінансово-господарська діяльність позивача та ПП «Гімалая» здійснювалась поза межами правового поля, а відтак їх фінансово-господарські взаємовідносини є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені судом належним чином. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.           Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП «Гімалая» (код за ЄДРПОУ – 37384055) за період з 01.08.2011 по 30.08.2011, за результатами якої складено акт №8/23-1/34895016 від 13.01.2012. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок  на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 17262 грн. за рахунок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ПП «Гімалая», правочини якого встановлено нікчемними. В акті перевірки зазначено, що згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатками №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що підприємством відображено в податковому обліку, а саме: віднесено до складу податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Гімалая» ( код за ЄДРПОУ -37384055) за серпень 2011 року ПДВ на суму 17261,66 грн. Податковий орган при цьому посилається на результати проведеної перевірки контрагента позивача - ПП «Гімалая», а саме: актом Кіровоградської ОДПІ № 148/23-1/37584055 від 14.112011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая» з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Алтіма» за період з 01.08.2011 по 30.08.2011 порушено п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Гімалая» при придбанні товарів (послуг) у ПП «Алтіма» (код за ЄДРПОУ 31703622) по вказаних правочинах, не були передані в порушення ст. 655, 656 та ст. 662 Цивільного кодексу України, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача" за серпень 2011 року на  суму ПДВ 369351 грн. На підставі акту перевірки №8/23-1/34895016 від 13.01.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192310 від 30.01.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 21578,00 грн., в тому числі за основним платежем – 17262 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 4316 грн. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу. Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). З матеріалів справи вбачається, що позивачем у періоді, що перевірявся, придбано у ПП «Гімалая» товар (запасні частини), що підтверджується наступними перинними документами: видатковою накладною №АГ-000066 від 15 серпня 2011 року на загальну суму 84570,00 грн., податковою накладною №238 від 15.08.2011 на загальну суму 84570,00 грн., в т. ч. ПДВ 14094,99 грн., квитанціями до прибуткового касового ордера: №326 від 15.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн., №327 від 16.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн., №328 від 17.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн., №331 від 20.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн., №330 від 19.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн., №329 від 18.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн., №332 від 22.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн., №333 від 23.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн., №334 від 24.08.2011 на загальну суму 4000,00 грн. ( а.с. 35- 39). Також, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Гімалая» були проведені ремонтні роботи двигуна ОМ 366 LA, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-92 від 29 серпня 2011 року, податковою накладною №239 від 29.08.2011 на загальну суму 19000,00 грн.,  в т.ч. ПДВ 3166,67 грн., квитанціями до прибуткового касового ордера №336 від 30.08.2011 на загальну суму 9000,00 грн. та № 335  від 29.08.2011 на загальну суму 10000,00 грн. Запасні частини придбані, ремонтні роботи проведені в межах господарської діяльності позивача, оскільки двигун ОМ 366 LA є частиною сільськогосподарської машини – комбайну зернозбирального марки CLAAS DOMINATOR-204 MEGA, який згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія АС № 054790, виданого ІДТН у Кіровоградському районі від 24.06.2010, належить позивачу на праві власності. Вищенаведені господарські операції відображені позивачем у бухгалтерському та податковому обліку, а саме: в оборотній відомості по товарно-матеріальних рахунках за 2011 рік (рахунок 207 «Запчастини»), розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації), реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за звітний (податковий) період (08 місяць 2011 року). Виходячи із змісту вказаних вище документів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.   Податкова накладна, на підставі якої позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту, складена ПП «Гімалая» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, відповідає положенням Наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення». Виявлені  під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання послуг в податковому обліку відповідачем не спростовуються. Посилання відповідача на той факт, що укладені правочини мають ознаки нікчемності, не створюють юридичних наслідків та здійснені без мети настання реальних наслідків не приймається колегією суддів до уваги зважаючи на наступне. На момент укладення та реалізації вказаних вище угод контрагент позивача ПП «Гімалая» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. Також господарські зобов'язання з купівлі-продажу, виконання робіт не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з купівлі-продажу, виконання робіт відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній. Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаних вище угод, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду. Також укладені позивачем з ПП «Гімалая» угоди не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок. Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно. Колегією суддів встановлено, що укладені позивачем з ПП «Гімалая» угоди  відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами. Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача ПП «Гімалая», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні. Відповідач, зробивши в акті перевірки висновок про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, зокрема,  рішеннями суду. Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з операцій купівлі-продажу товару, виконання робіт  ПП «Гімалая»,  у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість. Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі  з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової інспекції залишити без задоволення. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду  від 05 листопада 2012 року у справі № 1170/2а-1800/12 залишити без змін.           Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк           Суддя:                                                            Н.А. Бишевська           Суддя:                                                            Я.В. Семененко