Рішення

від 02.07.2014 по справі 916/1978/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2014 р.Справа № 916/1978/14

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЗО НОБЕЛЬ ДЕКОР УКРАЇНА";

До відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення 40635,04 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Чуб Д.В. по довіреності №б/н від 07.05.2014р.

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЗО НОБЕЛЬ ДЕКОР УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40635,04грн, з яких основний борг у розмірі 34187,74грн., 3% річних у розмірі 1151,29грн. та пеню у розмірі 5296,01грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2014р. порушено провадження по справі №916/1978/14.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

02.07.2014р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача основного боргу у розмірі основний борг у розмірі 34187,74грн. 3% річних у розмірі 1151,29грн. та пеню у розмірі 3103,60грн..

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне .

04.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декор Україна» (надалі - ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна» та/або Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_2 (надалі - СПД та/або Відповідач) було укладено Договір поставки №15/01/13 (надалі - Договір).

За умовами Договору (п. 1.1., п. 2.1., п. 2.2.) ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна» зобов'язувався поставляти СПД товар, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити товар, у кількості, асортименті та за ціною визначеною у накладній.

Згідно з п. 4.6. та п. 5.3. Договору товар вважається поставленим, і право власності на товар переходить до покупця після отримання відповідної партії товару за видатковою накладною. Фактом отримання товару є підпис Покупця на видатковій накладній.

Пунктом 6.5. Договору визначено, що покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в українській гривні протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати виставлення рахунку.

На виконання замовлень відповідача позивач здійснив поставки партій товару, що підтверджується видатковими накладними.

В свою чергу, Відповідач прийняв товар згідно вище вказаних видаткових накладних, про що свідчить підпис та печатка СПД.

При цьому, позивач звертає увагу на те, що товар був прийнятий Відповідачем без претензій, як по кількості, асортименту так і по якості щодо зовнішніх дефектів товару, а також без подальших претензій щодо якості товару в порядку встановленому п. 3.5 та п. 3.6. Договору.

Таким чином, ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна» було належним чином виконано свої зобов'язання за Договором та поставлено погоджений сторонами товар на загальну суму 39 035,35 (тридцять дев'ять тисяч тридцять п'ять грн., 35 коп.) грн.

Відповідно до п. 6.5. Договору визначено, що покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в українській гривні протягом ЗО (тридцяти) календарних днів з дати виставлення рахунку.

Станом на 07.05.2014 року Позивач отримав лише часткову оплату згідно видаткової накладної № 51 від 11.02.2013 року, а саме: 16.10.2013 року - 3 847,61 (три тисячі вісімсот сорок сім грн. 61 коп.) гривень; 05.12.2013 року - 1 000,00 (одна тисяча грн. 00 коп.) гривень. Решту товару поставленого Позивачем Відповідач не оплатив.

Таким чином, Відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором належним чином та не сплатив ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна» за поставлений товар 34 187,74 гривень.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача основного боргу у розмірі 34187,74грн. 3% річних у розмірі 1151,29грн. та пеню у розмірі 3103,60грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості відповідача по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 34187,74грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1151,29грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1151,29грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені в розмірі 3103,60грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п 8.3. Договору покупець у разі несвоєчасної оплати вартості товару зобов'язаний

сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

В зв'язку з порушенням строків оплати, на підставі п. 8.3. договору відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 3013,60грн..

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 3013,60грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЗО НОБЕЛЬ ДЕКОР УКРАЇНА" (04211, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корп. 1, оф. 2, код ЄДРПОУ 34099990) основного боргу у розмірі 34187,74грн. 3% річних у розмірі 1151,29грн., пеню у розмірі 3103,60грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2014р.

Суддя Літвінов С.В.