Ухвала

від 26.06.2014 по справі 2а-14270/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14270/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРА» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРА» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2012 року № 0002092270.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІНТЕРА» (код ЄДРПОУ 31568534) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервіспрінт» (код ЄДРПОУ 34370249), ТОВ Промінь АС» (код ЄДРПОУ 36945262), ПП «Мальпост» (код ЄДРПОУ 36329460), ТОВ «Корн» (код ЄДРПОУ 14139500) за період з 01.01.2010р. по 10.06.2011р., за результатами якої було складено Акт від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534 перевіряючий встановив порушення ТОВ «ІНТЕРА» вимог норм пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення ним податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року на суму 24 650, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 2805.1 від 28.05.2012р.).

Відповідач своїм листом від 06.06.2012р. № 3175/10/22-710 «Відповідь на заперечення» залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін.

07 червня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта від 22.05.2012р. № 131/1-22-70-31568534 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0002092270, яким відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «ІНТЕРА» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30 812, 50 грн., в т.ч. 24 650, 00 грн. - основного платежу, 6 162, 50 грн. - штрафних санкцій.

Згідно рішень ДПС у м. Києві від 17.08.2012р. № 5056/10/12-114 та ДПС України від 19.09.2012р. № 2174/о/61-12/10-2115, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «ІНТЕРА», спірне податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги підприємства - без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що в жовтні 2010 році між ТОВ «ІНТЕРА» (Замовник), в особі директора Личака В.М., та ТОВ «Сервіспрінт» (Виконавець), в особі директора Єременко М.М., були укладені письмові договори, а саме: договір про надання інформаційних послу від 01.10.2010р. за № 01/10/10, згідно якого Виконавець зобов'язується надати послуги з організації підготовки інформації для розміщення в електронному програмному гіді, а Замовник прийняти їх та оплатити. Зокрема, відповідно до п. 2.1 цього Договору Виконавець зобов'язаний: збирати необхідну інформацію, опрацьовувати програми телеканалів (з описом телепередач) і надавати кінцеву інформацію в електронному вигляді (в форматі «MS Excel») для формування, підтримки та оновлення електронної програми телепередач «EPG» (електронного програмного гіда), як складової контенту IPТV, згідно затвердженого переліку телеканалів; формувати інформацію для «EPG» на кожний тиждень в обсягах і за затвердженою формою, та надавати її Замовнику кожного тижня; надсилати інформацію для «EPG» в електронному вигляді на відповідні електронні адреси, дублювати її на сервер або записувати на носій інформації (дискета, диск) Замовника. Загальна вартість послуг за Договором визначається в Додатку № 1 до нього і становить 7 500, 00 грн., в тому числі ПДВ 1 250, 00 грн. Оплата за виконані роботи Замовником проводиться в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця; договір від 04.10.2010р. за № 04/10/10, згідно якого Виконавець зобов'язується провести на користь Замовника роботи з організації проведення моніторингу телеканалів «Ретро», «Здоровое телевидение», «Охота и рыбалка», «Драйв», «Усадьба ТВ», а Замовник - прийняти та оплатити їх. До виконання робіт Виконавець має право залучати третіх осіб. За результатами виконаних робіт Замовнику надається звіт. Загальна сума Договору становить 22 800, 00 грн., в тому числі ПДВ 3 800, 00 грн.; договір від 05.10.2010р. за № 05/10/10, згідно якого Виконавець зобов'язується організувати розробку креативної продукції, яка зазначену у Додатку до цього Договору, а Замовник - прийняти та оплатити послуги.

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт, надання послуг та оплати отриманих робіт і послуг) протягом жовтня-листопада 2010 року за вказаними Договорами підтверджуються копіями наступних первинних і розрахункових документів (окрім самих договорів з додатками до них): акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2010р. б/н на суму 7 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 250, 00 грн.); акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2010р. б/н на суму 22 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 800, 00 грн.); акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010р. б/н на суму 26 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 400, 00 грн.); акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2010р. б/н на суму 72 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 000, 00 грн.); акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2010р. б/н на суму 19 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 200, 00 грн.); виписками з банківського рахунку позивача за 20.10.2010р., 28.10.2010р. і за 24.11.2010р., з відмітками штампу Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Києві (МФО 380333) - щодо перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Сервіспрінт» безготівкових коштів на загальну суму 147 900, 00 грн.; платіжних доручень від 19.10.2010р. за № 182 на суму 7 500, 00 грн. (з ПДВ), від 19.10.2010р. за № 183 на суму 22 800, 00 грн. (з ПДВ), від 19.10.2010р. за № 184 на суму 72 000, 00 грн., від 23.11.2010р. за № 210 на суму 26 400, 00 грн. та від 27.10.20.10р. за № 185 на суму 19 200, 00 грн.

За результатами наданих послуг (виконаних робіт) протягом жовтня 2010 року ТОВ «Сервіспрінт» були виписані податкові накладні № 50 від 20.10.2010р. на суму 7 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 250, 00 грн.), № 51 від 20.10.2010р. на суму 22 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 800, 00 грн.), від 20.10.2010р. за № 49 на суму 72 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 000, 00 грн.), від 28.10.2010р. за № 497 на суму 19 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 200, 00 грн.), від 29.10.2010р. за № 728 на суму 26 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 400, 00 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Аналізуючи висновки податкового органу щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту суми, на яку виписано податкові накладні контрагентами, колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до пп. 7.2.1, 7.2.6, 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, судова колегія зауважує, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагента позивача - ТОВ «Сервіспрінт» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що податковим органом не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 03.07.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.