Рішення

від 01.07.2014 по справі 911/2095/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 911/2095/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфід",

08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 1-Б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Авангард»

08523, Київська обл., Фастівський р-н, с. Мала Снітинка, вул. Гагаріна, буд. 150

про стягнення 11 704,00 грн.

за участю представників:

позивача - Петруня А.В. (довіреність від 30.03.2005 № 73/14);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфід" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Авангард» (далі - відповідач) про стягнення 11 704,00 грн., з яких: 9 740,00 грн. - основний борг, 1 003,98 грн. - пеня, 230,89 грн. - 3% річних, 729,13 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за товар, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.06.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 11552/14 від 17.06.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 11652/14 від 17.06.2014) позивачем подано до матеріалів справи письмові пояснення.

У судове засідання 17.06.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 01.07.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12685/14 від 01.07.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 01.07.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.07.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфід" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Авангард» (далі - покупець) укладено договір поставки від 30.05.2013 № 29/13 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити у встановлені Договором строки продукцію - кормові добавки, ветеринарні препарати (далі - товар), визначені у відповідних видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору, розрахунок покупцем за поставлену партію товару здійснюється в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах передоплати. Моментом прийняття товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на товар.

Згідно з пунктом 5.2. Договору, постачальник зобов'язується поставити партію товару, визначену у заявці покупця, протягом 3 робочих днів з моменту погодження сторонами асортименту, ціни та якості товару у кожній партії.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013, але, в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач за видатковими накладними від 06.06.2013 № 261, від 17.07.2013 № 305 та від 19.08.2013 № 345, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, поставив відповідачу товар всього на суму 18 057,50 грн., а відповідач, за довіреностями від 17.07.2013 № 98 та від 16.08.2013 № 114, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних та довіреностей.

Підписи представників обох сторін на вказаних видаткових накладних скріплені відбитками їх печаток, що також оцінюється судом як підтвердження юридичними особами - позивачем та відповідачем, фактів здійснення господарських операцій з поставки товару.

Разом з тим, до матеріалів справи залучено рахунки на оплату від 30.05.2013 № 282, від 15.07.2013 № 343, від 14.08.2013 № 475, які складені уповноваженим представником позивача та скріплені відбитком його печатки, що виставлені відповідачу як підстава оплати товару.

Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи копії податкових накладних на поставку товару, що виписані позивачем на господарські операції за спірними видатковими накладними.

Податкові накладні, що надані позивачем, складені ним у період дії Податкового кодексу України відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що виписані позивачем, як доказ того, що позивачем відображені господарські операції за спірними видатковими накладними, що оплачені відповідачем лише частково, у своїх податкових зобов'язаннях.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, після поставки товару відповідач здійснив часткову оплату вартості товару у розмірі 8 317,50 грн., що підтверджується довідкою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 25.06.2014 № 56-4-35/615 за спірний період (оригінал у матеріалах справи) та банківськими виписками з рахунку позивача за 16.08.2013 та за 05.06.2013, які засвідчені підписами уповноважених осіб банківських установ та скріплені відбитками їх печаток (копії у матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 9 740,00 грн. - різниця між загальною вартістю поставленого товару та перерахованими коштами.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні та довіреності - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківську довідку від 25.06.2014 № 56-4-35/615 та банківські виписки - у якості письмових доказів для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача та відбитками його печатки на вищевказаних видаткових накладних.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідають вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факти здійснення господарських операцій і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, що досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 9 740,00 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною та обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Позивач на підставі пункту 8.3. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 1 003,98 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем у розмірі 1 003,98 грн. та встановлено, що позивачем безпідставно збільшено період нарахування пені, оскільки умовами Договору не передбачено збільшення періоду нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання.

Відтак, вказана позовна вимога нарахована надмірно, вірний розмір пені складає 861,12 грн., а вимога про стягнення пені у розмірі 142,86 грн. задоволенню не підлягає.

Також позивач заявляє до стягнення з відповідача 729,13 грн. штрафу, керуючись пунктом 7.3. Договору, яким встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від вартості неоплаченого товару.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що позивачем визначено розмір штрафу в розмірі 729,13 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим, вказана позовна вимога підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 3 % річних у розмірі 230,89 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 230,89 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 740,00 грн. основного боргу, 729,13 грн. пені, 230,89 грн. 3% річних та 729,13 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовна вимога про стягнення пені у розмірі 142,86 грн. задоволенню не підлягає.

Відшкодування судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Авангард» (08523, Київська обл., Фастівський р-н, м. Мала Снітинка, вул. Гагаріна, буд. 150, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38070729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфід" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 1-Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35709413) 9 740 (дев'ять тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп. основної заборгованості, 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 12 коп. пені, 230 (двісті тридцять) грн. 89 коп. 3% річних, 729 (сімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. штрафу та 1 804 (одна тисяча вісімсот чотири) грн. 70 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.07.2014

Суддя С.О. Саванчук