Рішення

від 18.06.2014 по справі 910/8875/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8875/14 18.06.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швець С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренатек"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс Груп"

про стягнення 21 975,60 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пагер С.М. - юрисконсульт

від відповідача: Ущаповський П.В. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренатек" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс Груп" про стягнення основної заборгованості в сумі 20 000 грн., штрафу в розмірі 500 грн. та пені в сумі 1 475,60 грн. відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 17.10.2013 № 10/13-17ФД.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах. Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренатек", далі Кредитор, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поляріс Груп", далі Боржник, укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 10/13-17ФД, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Кредитор надає Боржнику поворотну фінансову допомогу у сумі 20 000 грн., а Боржник зобов'язується повернути отримані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.2 Договору фінансова допомога надається на термін до 22 жовтня 2013 року (включно). Фінансова допомога надається траншами (п. 2.2 Договору).

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до умов п. 1.2 договору. Повернення фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування грошових коштів або внесення грошових коштів на банківський рахунок Кредитора.

Позивач стверджує, що 17 жовтня 2013 року перерахував на користь відповідача два транши фінансової допомоги у сумі 20 000 грн., що підтверджується копією виписки з рахунку позивача. Але, станом на 22 жовтня 2013 року відповідач своє зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, тому просить суд стягнути з відповідача поворотну фінансову допомогу у сумі 20 000 грн.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі порушення терміну повернення фінансової допомоги Боржник сплачує Кредитору штраф у розмірі 500 грн., а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення від суми простроченого грошового зобов'язання. Тому позивач намагається стягнути з відповідача штраф у розмірі 500 грн. та пеню в сумі 1 475,60 грн.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку повернення позики, встановлені забезпечувальні заходи щодо своєчасного повернення грошових коштів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст.ст. 627, 638, 1046, 1047, 1050 ЦК України. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В процесі розгляду справи сторонами не виконано вимогу суду, щодо проведення звірки розрахунків. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача. В розумінні вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем доведено факт неповернення відповідачем позики. Відповідач не надав доказів своєчасного повернення позики та відсутність вини у таких діях (стаття 614 ЦК України).

Статтею 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Умовами договорів передбачено, що відповідач зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу до 22.10.2013 (включно). Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і сума позики на час розгляду спору відповідачем не повернута, а тому позивач обґрунтовано наполягає на виконанні відповідачем основного зобов'язання. Таким чином, позовні вимоги щодо повернення фінансової допомоги у сумі 20 000 грн. слід задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Оскільки фінансова допомога не повернута вчасно, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 500 грн., слід задовольнити.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 5.2 Договору, обґрунтований та підлягає задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені за кожним рахунком окремо, на загальну суму 1 475,60 грн. відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляріс Груп" , згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.06.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 530, 599, 614, 629, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 229, 232 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренатек" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс Груп" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляріс Груп", 01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 8, оф. 11, код ЄДРПОУ 38389976, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренатек", 07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Жовтнева, буд. 98, код ЄДРПОУ 38467949, основну заборгованість в сумі 20 000 грн., штраф у розмірі 500 грн., пеню в сумі 1 475,60 грн. та судовий збір у розмірі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 20.06.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко