Ухвала

від 17.06.2014 по справі 2а-3025/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 9104/135319/12

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника відповідача Добосевича М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті ім. І.Франка на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі за позовом державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті ім. І.Франка про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

06 квітня 2012 року державна податкова інспекція (ДПІ) у Залізничному районі м. Львова звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті ім. І.Франка на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 3230 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при Львівському національному університеті ім. І.Франка подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував ті обставини, що акт обстеження юридичної (фактичної) адреси платника від 20.10.2011р. та акти про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності №2807/15-1/13807543 від 23.09.2011р. та №3863/15- 1/13807543 від 24.11.2011р. складені без фактичного виїзду на об'єкт перевірки. Про це свідчить той факт, що в актах немає жодного підпису від закладу, який перевірявся.

Крім того, апеляційну скаргу мотивує тим, що згідно п. п. 3.13.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1562/20300 від 29.12.2011р., якщо установою або організацією, яка обслуговується централізованою бухгалтерією, унесено зміни до Єдиного державного реєстру, централізована бухгалтерія подає до органу державної податкової служби за місцем обліку установи або організації лист - підтвердження факту перебування на обслуговуванні такої установи або організації, про що ДПІ у Залізничному районі м. Львова повідомлялась. В разі ненадходження такого підтвердження від централізованої бухгалтерії на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру про здійснення реєстраційних дій щодо установи або організації, яка не перебувала на обліку в органах державної податкової служби, орган державної податкової служби зобов'язаний перевірити даний факт надсилаючи за місцезнаходженням такої установи або організації повідомлення про необхідність підтвердження факту обслуговування централізованою бухгалтерією, а такого звернення ДПІ не надала.

З огляду на викладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, що відповідно до приписів ч.4 ст. 196 КАС України не є перешкодою для розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено камеральну перевірку Львівського фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті ім. І.Франка з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 9 міс. 2009 р., 2009 р., 1 квартал 2010 р., 1 півріччя 2010 р., 9 міс. 2010 р., 2010 р., 1 квартал 2011 р., 2 квартал 2011 р. На підставі даного акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010581501 від 04.10.2011 р., яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2210,00 грн.

Крім того, за результатами проведеної ДПІ камеральної перевірки Львівського фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті ім. І.Франка з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 р. складено акт від 24.11.2011 року за №3863/15-1/13807543. На підставі даного акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016681501 від 02.12.2011 р., яким визначено відповідачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1020,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг, а вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними. тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вказана сума податкового боргу виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень № 0010581501 від 04.10.2011р. та № 0016681501 від 02.12.2011р., якими відповідачу яким донараховано податок на прибуток у сумі 3230 грн.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Податковим кодексом України також визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 57.1).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (ст. 57.3).

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

При цьому відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що наявність у відповідача податкового боргу станом на 31.01.2012 року в розмірі 3230 грн. підтверджується довідкою ДПІ у Залізничному районі м. Львова

З метою погашення податкового боргу, ДПІ у Залізничному районі м. Львова надіслала відповідачу податкову вимогу про сплату боргу за № 1188 від 20.10.2011 року, яка виконана не була (а.с. 9).

За таких обставин, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову, оскільки на час розгляду справи у відповідача був наявний податковий борг, з часу надіслання податкової вимоги та винесення податкового повідомлення-рішення (яке відповідачем не оскаржене) пройшло більше 60 днів.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає безпідставними, оскільки податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем сум, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідач в установленому законодавством порядку не оскаржив. Тому вказані суми податкового боргу є узгодженими та підлягають примусовому стягненню.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, а тому оскаржене судове рішення є законними та обґрунтованими, а підстави для його скасування відсутні.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті ім. І.Франка залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у справі № 2а-3025/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 23 червня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Н.В. Ільчишин