Рішення

від 24.06.2014 по справі 906/768/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" червня 2014 р. Справа № 906/768/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кучин О.Ф. - сільський голова (паспорт НОМЕР_1, виданий

Брусилівським РВ УМВС в Житомирській області 02.06.98р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Озерської сільської ради Брусилівського району (с. Озера, Брусилівський район, Житомирська область)

про стягнення 10342,85 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10345,85 грн. санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 17.06.14р. до суду подав заяву про перенесення слухання справи у зв'язку з перебуванням у відпустці.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову. Зауважив, що 04.12.13р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду №112-с/12 про рестуруктуризацію10345,85 грн. санкцій за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.11 р. між Брусилівським районом електричних мереж, який діє на підставі положення і є виробничим підрозділом ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (постачальник/позивач) та Озерською сільською радою Брусилівського району (споживач/відповідач) було укладено договір №29 про постачання електричної енергії (а.с. 9-19), відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Зобов'язання, права сторін та їх відповідальність сторони обумовили у розділах 2, 3, 4 договору №29.

Порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначено сторонами у розділі 5 договору №29, згідно якого встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше "1" листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

У разі ненаданні споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електроенергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником електричної енергії на рівні фактичних обсягів споживання електроенергії відповідних періодів поточного року (п. 5.1. договору №29).

У пункті 5.2. договору №29 сторони домовились, що договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні: заявленої споживачем згідно з п. 5.1. цього договору.

Договір, згідно п. 10.1. договору №29, набирає чинності з дня його підписання, діє до 31.12.2012р., та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Судом встановлено, що Договір №29 продовжив свою дію у поточному 2013 році.

Додатком № 1 до договору передбачено, що договірна величина споживання електричної енергії на вересень 2013 року становить - 3000 кВт/год.

Фактично за даний розрахунковий період було спожито 36268 кВт/год.

Тобто перевищення складає 33268 кВт/год.

За таких обставин, за перевищення договірних величин споживання відповідачу нарахована санкція в загальному розмірі 34345,85 грн. (33268 кВт/год*1,032399 (тариф за 1 кВт/год).

04.12.2013 року між ПАТ "ЕК" Житомиробленерго" та Озерською сільською радою укладено додаткову угоду № 112-с/12 до договору про постачання електричної енергії № 29 від 20.12.2011 року (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості).

Предметом цієї угоди є реструктуризація та порядок погашення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 20.12.2011 року №29 на суму 34345,85 грн., в наступному порядку на протязі 3-ох місяців.

- не пізніше 27.12.2013 року в сумі 24000,00 грн. - санкція за перевищення договірних величин;

- не пізніше 27.01.2014 року в сумі 5000,00 грн. - санкція за перевищення договірних величин;

- не пізніше 27.02.2014 року в сумі 5345,85 грн. - санкція за перевищення договірних величин.

Відповідачем частково виконано умови угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості та сплачено лише 24000,00 грн.

Залишок неоплаченої санкції за перевищення договірних величин споживання становить - 10345,85 грн., що підтверджується актом звірки від 08.04.2014 року (а.с. 24).

Дослідивши матеріали справи та надавши їх оцінку у сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позов з огляду на наступне.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним (постанова ВСУ від 16.05.11р. у справі № 2-28/2397-2010).

Згідно ч.1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а згідно ч. 5 цієї статті відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

У п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 р. № 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 р. № 475) (із змінами і доповненнями) передбачено, що споживачі у разі перевищення встановлених граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Оскільки відповідачем були порушені Правила користування електричної енергії та Договору №29 від 20.12.2011р. в частині додержання договірних величин споживання електричної енергії у вересні 2013 року, господарський суд визнає правомірними позовні вимоги.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач визнав вимоги позову, проти задоволення не заперечував.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Озерської сільської ради Брусилівського району Житомирської області (12642, Житомирська область, Брусилівський район, с. Озера, вул. Житомирська, 1А, ід. код 04348622)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, ід. код 22048622) 10345,85 грн. санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії, а також 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.07.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з повід.);

3 - відповідачу (рек.) (направити згідно заяви)