Рішення

від 03.07.2014 по справі 914/1518/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2014 р. Справа № 914/1518/14

За позовом:Акціонерного товариства закритого типу «Львівський універмаг «На ринку», м. Львів; до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів; про:стягнення 16 104,00 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача: Пелех О.Р. - представник (довіреність б/н від 24.04.2014р.); від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 20.06.2014р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

28.04.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку» (надалі - Позивач) до ФОП ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення 16104,00 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 19.05.2014р. В подальшому розгляд справи було відкладено на 02.06.2014р., та на 23.06.2014р. з підстав, зазначених у відповідних ухвалах.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2014р. строк розгляду справи продовжено до 13.07.2014р., а сам її розгляд відкладено на 03.07.2014р.

Представник позивача в судове засідання 03.07.2014р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити повністю з підстав, вказаних у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї.

В засіданні зазначив, що 01.01.2010р. позивач уклав договір суборенди нежитлового приміщення з відповідачем, згідно якого відповідачу було передано в користування частину торгового залу за адресою АДРЕСА_1. На підтвердження передачі приміщення сторонами було підписано Акт приймання-передачі від 01.01.2010 року. В подальшому строк договору неодноразово продовжувався і розмір суборендної плати змінювався. Як зазначив представник позивача, відповідач повернула приміщення 31.08.2013р., однак акту повернення не підписала. Станом на момент подання позову за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 16104 грн., а тому представник просить вказану суму стягнути в судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання 03.07.2014р. з'явився, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов.

В засіданні зазначив, що господарський спір на суму 16 104,00 грн. виник ще у січні та лютому 2010 року з причин невиконання позивачем умов ч.2 п.5.1 Договору, а саме позивач не забезпечив утримання наданого у суборенду приміщення у належному технічному стані. Після передачі в суборенду приміщення позивач також вилучив торгівельні вітрини із зали, а тому позивач не міг використовувати приміщення за призначенням. Також наголосив, що позивач не надав належних доказів, які свідчать про факт використання відповідачем об'єкта суборенди. Також зазначив про пропуск позивачем позовної давності, оскільки як вбачається з акту звірки даний спір виник ще понад 3 роки тому.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 року між позивачем та відповідачем укладено Договір суборенди нежитлового приміщення (торгової площі) (надалі - Договір), згідно п.1.1 котрого орендар (позивач) на підставі Договору оренди №292 від 24.12.1996 року з наступними змінами та доповненнями, передає, а суборендар (відповідач) приймає в орендне користування частину торгового залу на першому поверсі площею 35,6 кв.м. та другому поверсі площею 7,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2.1 Договору об'єкт суборенди буде використовуватися суборендарем для здійснення торгівельної діяльності.

За приписами п.3.1 та п.3.2 Договору приймання-передачі об'єкта суборенди здійснюється орендарем та суборендарем згідно акту приймання-передачі. Об'єкт суборенди вважається переданим в суборенду з моменту підписання даного Договору та Акту здачі-приймання.

Як вбачається з матеріалів справи, в цей же день між позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі від 01.01.2010р. за яким позивач передав, а відповідач прийняла об'єкт суборенди.

Відповідно до п.4.1 Договору термін договору суборенди встановлюється з 01.01.2010р. до 30.06.2010р.

В матеріалах справи міститься ряд Додаткових угод до Договору, згідно котрих термін договору суборенди продовжувався. Востаннє, між сторонами було підписано Додаткову угоду від 28.06.2013р. за умовами якої термін договору суборенди встановлюється з 01.01.2010р. до 31.08.2013р.

Відповідно до розділу 5 «Орендна плата та порядок розрахунків» загальний розмір плати за цим договором суборенди становить 8 012,00 грн., в тому числі: 1) плата за суборенду 258,60 грн.; 2) вартість прибирання приміщення, вартість експлуатаційних витрат орендаря на підтримання приміщення у належному технічному стані у розмірі 7 753,40 грн.

Суд зазначає, що 01.06.2010 року та 01.11.2010 року між сторонами підписано дві Додаткових угоди до Договору, згідно котрих розмір плати за договором суборенди в період з червня по жовтень 2010 року становив 7 112,00 грн., а починаючи з листопада 2010 року і до закінчення строку договору - 8 500,00 грн.

Згідно положень розділу 8 Договору суборендар зобов'язаний передати об'єкт суборенди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну суборенди або дати розірвання договору суборенди. Об'єкт суборенди вважається переданим орендарю, а орендна плата припиняє нараховуватися з моменту підписання акту здачі-приймання .

Як зазначив представник позивача (з урахуванням уточнень викладених в додаткових поясненнях до позову) укладений між сторонами Договір закінчив свій термін 31.08.2013 року, і в цей же день відповідач фактично звільнила орендовані нею приміщення, хоча акт здачі-приймання, як цього вимагають умови Договору, не оформила.

З позовної заяви вбачається, що станом на момент звільнення приміщень за відповідачкою рахується заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 16 104,00 грн. Доказів погашення заборгованості представником відповідача до матеріалів справи не надано.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

В пункті 5.2 Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується суборендарем щомісячно до 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Відтак, враховуючи те, що відповідачкою не було сплачено вчасно позивачу суборендну плату у розмірі 16 104,00 грн., вказані кошти підлягають стягненню з неї в судовому порядку.

При цьому, суд не погоджується з представником відповідачки, що в матеріалах справи немає належних доказів, які б свідчили про факт використання нею орендованого приміщення, за весь період суборенди, оскільки позивач не долучив до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт за липень-серпень 2013 року.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було долучено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), які між позивачем та відповідачкою підписувалися переважно щомісячно за період існування договірних відносин.

Водночас суд зазначає, що умовами укладеного між сторонами Договору не передбачалося обов'язку сторін підписувати вказані акти, а також не ставився в залежність від цих актів факт перебування відповідачки в орендованих приміщеннях та її обов'язок сплачувати орендну плату. Натомість, відповідно до п.4.2 Договору перебіг терміну дії Договору та настання обов'язку суборендаря щодо внесення орендної плати починається з дати його підписання та акту приймання-передачі .

Також відхиляються доводи представника відповідача, що позивачем чинилися перешкоди в користуванні орендованим приміщенням, у зв'язку з чим відповідач не могла належним чином здійснювати свою господарську діяльність, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження своїх слів.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір у розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Львівський універмаг «На ринку» (79008, м. Львів, пл. Ринок, 32; код ЄДРПОУ 04592888) 16104,00 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.