Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/6050/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6050/14 07.07.14 За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ставровський"

до Товариства з обмеженою відповдальністю "Високі Аграрні Технології"

про стягнення 86423,52 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Грищенко О.М. (дов. б/н від 27.03.2014р.)

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ставровський" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення Товариства з обмеженою відповдальністю "Високі Аграрні Технології" 48731,18 грн. 3% річних та 37692,34 грн. збитків від інфляції у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду №П-18-12.2009 від 18.12.2009 року і договору на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду №К-18-12.2009 від 18.12.2009 року в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6050/14 та призначено її розгляд на 05.05.2014 року.

29.04.2014 року представником позивача через відділ діловодства суду подано супровідний лист із доданням доказів, що були витребувані судом в ухвалі про порушення провадження у справі.

У зв'язку з нез'явленням в засідання суду 05.05.2014 року повноважного представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 02.06.2014 року.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 02.06.2014р., у зв'язку з тим, що суддя Грєхова О.А. знаходиться у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, справу №910/8202/14 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014р. суддею Кирилюк Т.Ю. справу №910/8202/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.07.2014р.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 16.06.2014р., у зв'язку з тим, що суддя Грєхова О.А. вийшла з відпустки, справу №910/8202/14 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Представник позивача в судовому засіданні 07.07.2014р. надав свої пояснення по суті спору та підтримав підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.07.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

18.12.2009 року між сторонами у справі укладено договір № П-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду, відповідно до якого СВК "Ставровський" зобов'язався виростити насіння соняшника на виробничих земельних площах (поле № 28 площею 119,3 га, розташованих за адресою: с. Ставрове Красноокнянського району Одеської області) із батьківських ліній ТОВ "Високі Аграрні Технології", а ТОВ "Високі Аграрні Технології" зобов'язалось оплатити послуги з вирощування насіння соняшника в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 4.1.5 цього договору ТОВ "Високі Аграрні Технології" зобов'язалось оплатити СВК "Ставровський" вартість "чистого насіння" протягом 20 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі вирощеної продукції. Вартість "чистого насіння" складає суму еквівалентну 1,5 (один долар п'ятдесят центів) США за 1 (один) кг в національній валюті України - гривні. Оплата здійснюється в гривні за поточним курсом на день здійснення платежу.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за вказаним договором, виростив та відвантажив ТОВ "Високі Аграрні Технології" 54234 кг "чистого насіння" соняшника, а ТОВ "Високі Аграрні Технології" прийняло вказане насіння за актом здачі-приймання № П-1. Вартість вирощеного насіння соняшнику сторонами у вищевказаному акті визначена у розмірі 651890,16 грн. Претензій з приводу кількості та якості виконаних послуг у ТОВ "Високі Аграрні Технології" до СВК "Ставровський" не було.

Cвої зобов'язання щодо оплати протягом 20 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі вартості вирощеної продукції відповідач виконав частково.

Станом на 18.12.2010 року заборгованість ТОВ "Високі Аграрні Технології" перед СВК "Ставровський" по оплаті за послуги по вирощуванню насіння соняшника згідно договору № П-18-12.2009 від 18.12.2009 року становила 566890,16 грн.

Крім того, 18.12.2009 року між сторонами у справі укладено договір № К-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду кукурудзи, відповідно до якого СВК "Ставровський" зобов'язався на свій ризик забезпечити виконання комплексу технологічних операцій з вирощування насіння кукурудзи на своїх виробничих земельних площах (поле № 57 площею 30 га, розташованих за адресою: с. Ставрове Красноокнянського району Одеської області) із батьківських ліній ТОВ "Високі Аграрні Технології".

Відповідно до п. 4.1.5 цього договору ТОВ "Високі Аграрні Технології" зобов'язалось оплатити СВК "Ставровський" вартість "чистого насіння" протягом 20 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі вирощеної продукції. Вартість "чистого насіння" складає суму еквівалентну 0,7 (сімдесят центів) США за 1 (один) кг в національній валюті України - гривні. Оплата здійснюється в гривні за поточним курсом на день здійснення платежу.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за вказаним договором, виростив та відвантажив ТОВ "Високі Аграрні Технології" 49995 кг "чистого насіння" кукурудзи, а ТОВ "Високі Аграрні Технології" прийняло вказане насіння за актом здачі-приймання № К-3. Вартість вирощеного насіння кукурудзи сторонами у вищевказаному акті визначена у розмірі 279272,00 грн. Претензій з приводу кількості та якості виконаних послуг у ТОВ "Високі Аграрні Технології" до СВК «СТАВРОВСЬКИЙ» не було.

Свої зобов'язання щодо оплатити вартості «чистого насіння» кукурудзи ТОВ "Високі Аграрні Технології" протягом 20 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі вирощеної продукції не виконало.

Станом на 18.12.2010 року заборгованість ТОВ "Високі Аграрні Технології" перед СВК "Ставровський" по оплаті за виконані роботи по вирощуванню насіння кукурудзи згідно договору № К-18-12.2009 від 18.12.2009 року становила 164272,00 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2012 року у справі № 19/292, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року, стягнуто з ТОВ "Високі Аграрні Технології" на користь СВК "Ставровський" заборгованість по оплаті за виконані роботи за договором № П-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду від 18.12.2009 року і за договором № К-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду кукурудзи від 18.12.2009 року у розмірі 563234,92 грн., судовий збір у розмірі 11264,70 грн.

На виконання зазначеного вище судового рішення 21.11.2012 року господарським судом міста Києва було видано наказ у справі №19/292.

Постановою ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві від 28.02.2013 року відкрито виконавче провадження №36768464 щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року у справі №19/292.

Як вбачається з матеріалів справи, упродовж квітня 2011 року - березня 2014 року ТОВ "Високі Аграрні Технології" погашено заборгованість на користь СВК "Ставровський" наступним чином: в сумі 99177,24 грн. згідно угоди №6 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2011 року; в сумі 68750,00 грн. згідно угоди №34 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.08.2011 року; в сумі 15000,00 грн. гідно банківської виписки від 20.03.2013 року; в сумі 240000,00 грн згідно банківської виписки від 05.04.2013 року; в сумі 21058,93 грн. згідно банківської виписки від 17.02.2014 року; в сумі 262800,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-0000015 від 19.03.2014 року та листа-зарахування зустріних вимог; в сумі 35640,69 грн. згідно банківської виписки від 24.03.2014 року.

Згідно з доводами позивача, ТОВ "Високі Аграрні Технології" свої зобов'язання перед СВК "Ставровський" за договором № П-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду від 18.12.2009 року і за договором № К-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду кукурудзи від 18.12.2009 року у повному обсязі та належним чином виконано лише 24.03.2014 року.

У зв'язку з вищезазначеним, СВК "Ставровський" звернулось до господарського суду міста Києва з з позовом про стягнення з ТОВ "Високі Аграрні Технології" 48731,18 грн. 3% річних та 37692,34 грн. збитків від інфляції у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду №П-18-12.2009 від 18.12.2009 року і договору на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду №К-18-12.2009 від 18.12.2009 року в частині оплати виконаних робіт.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання згідно із ст. ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-ст.907 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1.5 договорів замовник зобовязаний оплати виконавцю вартість "чистого насіння" протягом 20 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі вирощеної продукції.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2012 року у справі № 19/292, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року, стягнуто з ТОВ "Високі Аграрні Технології" на користь СВК "Ставровський" заборгованість по оплаті за виконані роботи за договором № П-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду від 18.12.2009 року і за договором № К-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду кукурудзи від 18.12.2009 року у розмірі 563234,92 грн.

В ході розгляду даного спору судом встановлено, що зобов'язання щодо оплати за виконані роботи за договором № П-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду від 18.12.2009 року і за договором № К-18-12.2009 на виконання комплексу технологічних робіт з вирощування насіння гібриду кукурудзи від 18.12.2009 року відповідач виконав повністю та належним чином лише 24.03.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок, наданих позивачем.

Відповідно до п. 8.1 вказаного договору сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих за договором зобов'язань.

Враховуючи, що відповідач здійснював оплату виконаних позивачем робіт з простроченням платежів позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 48731,18 грн., 37692,34 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 09.01.2011 року до 23.03.2014 в сумі 48731,18 грн. та інфляційних втрат за період з січня 2011 року до березня 2014 року в сумі 37692,34 грн. суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні Технології" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-а, код ЄДРПОУ 36376609 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ставровський" (67940, Одеська область, Красноокнянський район, с.Ставрове, код ЄДРПОУ 03767245) 48731,18 грн. (сорок вісім тисяч сімсот тридцять одну гривню 18 копійок) 3% річних, 37692,34 грн. (тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто дві гривні 34 копійки) інфляційних втрат, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.07.2014 року.

Суддя Грєхова О.А.