Постанова

від 08.07.2014 по справі 344/15216/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15216/13-а

Провадження № 2-а/344/53/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.,

секретаря Дзюбак Х.Б.,

з участю представника позивача Медицького І.Б., представника відповідача Устинського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Автобум" до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування п.29 рішення 37 серії Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 року,

В С Т А Н О В И В:

ПП «Автобум» звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування п.29 рішення Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 року №1188-37 про відмову у поновленні (продовженні) строку дії договору оренди земельної ділянки ПП «Автобум», що знаходиться по вул.Покутська, поруч буд.42 в м.Івано-Франківську.

У позовній заяві зазначено, що 29.09.2004 року між виконкомом івано-Франківської міської ради та ПП «Автобум» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0.1791 га за адресою по вул.Покутська, поруч буд.42 в м.Івано-Франківську строком на 3 роки. Строк дії договору поновлено до 11.10.2010 року згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2008 року. В подальшому позивач звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення дії договору оренди, однак п.29 рішення Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 року №1188-37 було відмовлено у поновленні договору, не зазначивши підстав відмови.

В судовому засіданні представник позивача вимоги поданої позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог та докази відповідача на заперечення даних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.09.2004 року між виконкомом івано-Франківської міської ради та ПП «Автобум» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0.1791 га для будівництва торгового центру за адресою по вул.Покутська, поруч буд.42 в м.Івано-Франківську, строком на 3 роки (а.с.5). Договір зареєстровано 14.10.2004 року.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2008 року строк дії договору поновлено до 11.10.2010 року (а.с.7-8). Відповідно до інформації наданої господарським судом Івано-Франківської області від 25.04.2014 року, дане рішення набрало законної сили 08.02.2011 року (а.с.72).

В травні 2010 року між орендодавцем та орендарем укладено додаток до договору оренди землі (а.с.6), отже визнавши таким чином дію договору оренди зі змінами по орендній платі.

В вересні місяці 2010 року та лютому 2011 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення дії договору оренди, надавши проект договору оренди землі, Акт відновлення та узгодження меж, Акт приймання-передачі землі та розрахунок розміру орендної плати (а.с.29-35).

Однак п.29 рішення Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 року №1188-37 було відмовлено у поновленні договору, не зазначивши підстав відмови (а.с.9), а попередньо на засіданні виконкому міської ради 28.04.2011 року, дане питання при голосуванні не набрало необхідної кількості голосів, також без обґрунтування причин не голосування (а.с.66).

Як слідує зі ст..124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За вимогами ст..33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції до змін згідно Закону України N 3038-VI від 17.02.2011р.) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

На час звернення позивача до відповідача щодо продовження строку дії договору оренди, діяла саме дана норма ст..33 до внесення змін. Письмових заперечень представник відповідача щодо продовження строку дії договору, направлених позивачу суду не надав, та підтвердив про відсутність такого письмового заперечення протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі. Орендар продовжував та продовжує користуватись земельною ділянкою, зазначеної площі договором оренди.

Дана стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону України N 3038-VI від 17.02.2011р. (набрала чинності з 12.03.2011 року - дата оприлюднення в ГУ) передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відмовою в продовженні дії договору оренди, на думку представника відповідача, є оскаржуване рішення міської ради.

Однак, щодо цього суд зазначає, заперечення орендодавця на продовження дії договору оренди повинне здійснюватись саме шляхом надсилання протягом 1 місяця після закінчення строку договору відповідного листа-повідомлення (в редакції статті 33 до внесених змін). Прийняття рішення міської ради в 2013 році після зазначеного законодавства строку та поза межами місячного строку розгляду звернення позивача 2011 р. (з лютого 2011 року по серпень 2013 року) не можна вважати письмовим запереченням в розумінні наведеної норми Закону України «Про оренду землі», тим паче без належного обґрунтування підстав відмови. А тому, оскільки протягом місяця з моменту закінчення строку дії укладеного договору оренди землі (продовженого за рішенням господарського суду) відповідач лист-повідомлення не надсилав, то позивач маючи переважне право на поновлення договору продовжував користуватися даною земельної ділянкою та вносити плату за неї. Однак, не перевіривши факт наявності переважного права на поновлення договору оренди, відсутність своєчасного заперечення щодо цього, міська рада без жодного обґрунтування підстав відмови, прийняла рішення від 08.08.2013 року (додаток до рішення п.29), що оскаржується.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 80 ЗК встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

У пунктах "а", "б", "в", "г" і "к" статті 12 ЗК передбачено, що до повноважень селищної ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Суд перевіряючи законність оспорюваного рішення, зазначає право органу місцевого самоврядування на розгляд земельних питань в тому числі волевиявлення щодо продовження дії строку укладених договорів, однак законним рішенням органу влади є те, що прийнято би було з обґрунтуванням підстав відмови орендарю земельної ділянки, що має переважне право на продовження дії договору оренди з підстав порушення умов договору оренди чи інших належних підстав. Таке обґрунтування в рішенні міської ради відсутнє.

На час звернення позивача до суду та розгляду справи судом, орендна плата вносилась та продовжує вноситись ПП «Автобум», заборгованість по платі відсутня (а.с.44).

Відповідач заперечуючи позовні вимоги звернув увагу суду також на те, що в 2012-2013 роках позивач не звертався в Департамент містобудування і архітектури стосовно погодження документації та висновку про продовження строку договору оренди, однак такі доводи не заслуговують на увагу суду, оскільки як встановлено, даний Департамент був створений з 2012 року, а тому звернення позивача в кінці 2010 року та початку 2011 року не могли розглядатися даним Департаментом. Суд також відхиляє доводи відповідача і щодо погодження оренди землі за умов знесення існуючих гаражів у висновках служб 2006 року (а.с.53-54), оскільки в укладеному договорі оренди земельної ділянки 29.09.2004 року жодних застережень орендодавцем щодо цього не вказано, як і не спростовано те, що на дані гаражі відсутні будь-які правовстановлюючі документи громадян чи інших осіб (а.с.67).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

А тому, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ПП «Автобум» до відповідача Івано-Франківської міської ради,є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення..

На підставі 123, 124 ЗК України, ст.33 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст. ст. 11, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.29 додатку до рішення 37 сесії Івано-Франківської міської ради депутатів 6-го демократичного скликання від 08.08.2013 року №1188-37 «Про продовження термінів оренди земельних ділянок», яким відмовлено у поновленні (продовженні) строку дії договору оренди земельної ділянки Приватному підприємству «Автобум», яка розташована за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Покутська, поруч будинку №42.

Стягнути з Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код 33644700, на користь Приватного підприємства «Автобум», м.Івано-Франківськ, вул. Новгородська, 34 А, ідентифікаційний код - 32605917, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34,41 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Довідка: повний текст постанови виготовлено 08 липня 2014 року.

Суддя Польська М.В.