Постанова

від 19.06.2014 по справі 804/7713/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р. Справа № 804/7713/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "ЛВК-Транс" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ :

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення коштів Приватного підприємства "ЛВК-Транс" з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2497,57 грн. та з податку на прибуток в сумі 624,89 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість з податку на прибуток та з податку на додану вартість в загальному розмірі 3122,46 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 10.01.2014 року № 9086502571 на суму 833,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість від 11.02.2014 року № 9005831327 на суму 833,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість від 19.03.2014 року № 9014373620 на суму 833,00 грн., податкової декларації з податку на прибуток від 27.01.2014 року № 9088914441 на суму 625,00 грн. На адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ю" № 33-15 від 05.02.2014 року, яка була отримана відповідачем належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Приватне підприємство "ЛВК-Транс" зареєстроване в якості юридичної особи та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток та з податку на додану вартість в загальному розмірі 3122,46 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до податкової декларацій з податку на прибуток та податкових декларацій з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 2497,57 грн., з урахуванням наявної переплати на особовому рахунку в сумі 1,43 грн., виникла внаслідок несплати відповідачем у добровільному порядку узгодженої суми податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 10.01.2014 року № 9086502571 на суму 833,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість від 11.02.2014 року № 9005831327 на суму 833,00 грн., податкової декларації з податку на додану вартість від 19.03.2014 року № 9014373620 на суму 833,00 грн.

Заборгованість з податку на прибуток в розмірі 624,89 грн., з урахуванням наявної переплати на особовому рахунку в сумі 0,11 грн., виникла внаслідок несплати відповідачем у добровільному порядку узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з податку на прибуток від 27.01.2014 року № 9088914441 на суму 625,00 грн.

У зв'язку з несплатою заборгованості на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ю" № 33-15 від 05.02.2014 року, яка була отримана відповідачем належним чином.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд, керуючись положеннями Податкового кодексу України, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом. Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Стягнути кошти Приватного підприємства "ЛВК-Транс" (код ЄДРПОУ 34898483) з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "ЛВК-Транс" (код ЄДРПОУ 34898483) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2497 (дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 57 коп.

Стягнути кошти Приватного підприємства "ЛВК-Транс" (код ЄДРПОУ 34898483) з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "ЛВК-Транс" (код ЄДРПОУ 34898483) у розмірі податкового боргу з податку на прибуток в сумі 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 89 коп.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко