Номер провадження: 22-ц/785/1558/14
Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.
Доповідач Калараш А. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Гончаренко В.М., Короткова В.Д.
з участю секретаря - Волчанського О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Європа В.В.В.», ВАТ НАСК «Оранта», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7, що діє в інтересах ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2013 року,-
встановила:
У квітні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилався на те що, 18 серпня 2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , що сталася з вини відповідача ОСОБА_5, який керував пасажирським автобусом «Богдан-А09.202» ,реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_8 та використовувався ТОВ «Європа В.В.В.» як маршрутне таксі №146 , він отримав тяжкі тілесні ушкодження ,внаслідок чого перебував на лікуванні .
На лікування та медичні засоби ним було витрачено 22193 гривень.
Також, йому спричинена моральна шкода, оскільки під час дорожньої пригоди у нього виникли психотравматичні фактори, що стали джерелом негативних емоцій і переживань, та призвели до погіршення здоров'я, розмір якої він оцінює у 20 000 гривень.
Вважає, що, оскільки власником автобусу на час ДТП була ОСОБА_8, яка померла та спадкоємцями є її донька ОСОБА_6 та чоловік ОСОБА_4 , цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта», та з врахуванням того, що автобусом керував ОСОБА_5 та автобус використовувало ТОВ «Європа В.В.В.» ,як маршрутне таксі № 146 , тому вважає, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність за спричинення йому майнової та моральної шкоди.
Позивач з врахуванням уточнень ,остаточно просив :
- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Європа В.В.В.» , ВАТ «НАСК «Оранта» ,ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 22193 гривень та компенсацію моральної шкоди у розмірі 20000 гривень (т.1 а.с.178).
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити позов.
Представник відповідача - ТОВ «Європа В.В.В.» позов не визнала, посилаючись на відсутність вини ТОВ «Європа В.В.В.» ,оскільки власником транспортного засобу була ОСОБА_8.
Рішення ухвалено у відсутність відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4 ВАТ "Національна Акціонерна страхова компанія "Оранта"" , ОСОБА_5
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1457 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень.
У задоволенні позовних вимог до ТОВ "Європа В.В.В.", ВАТ "НАСК "Оранта", ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7, діючий в інтересах відповідача ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог стосовно ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позов ,виходив з того,що внаслідок отримання позивачем тілесних ушкоджень через дорожньо-транспортну пригоду ,яка сталася з вини водія ОСОБА_10 ,який керував транспортним засобом ,що належав померлій ОСОБА_8 , та після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_6, позивач набув права на відшкодування матеріальної та моральної шкоди , спадкоємцем ОСОБА_6
Проте з такими висновками повністю погодитися не можна .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 на праві приватної власності належав автомобіль «Богдан-А 09.202», реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 15.05.2008 р. ( т.1 а.с.129).
Відповідно до вироку Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2012 року встановлено, що 18.08.2010 р. о 15-10 годині ОСОБА_5, не маючи документа, що підтверджує право керування, використання та розпорядження транспортним засобом , керуючи за усною домовленістю з власником транспортного засобу ОСОБА_8 , технічно справним пасажирським автобусом «Богдан-А 09.202», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8 , рухаючись в м.Одесі по вул.Старопортофранківська з боку вул.Балківської у напрямку вул.Пастера по маршруту №146 «вул.Затонського-пр.М.Жукова», напроти Херсонського скверу, порушив вимоги п.п.1.2 «б», 2.3 «б»; 12.1 Правил дорожнього руху, рухаючись у зазначеному напрямку по проїзній частині, що має підйом та змінюючий напрямок вліво, не врахував дорожні обставини, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, у результаті чого виїхав за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на дерево, залізобетонний стовп рекламного щиту та перекидання автобусу в обрив. В результаті ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини та живота, струс мозку, перелом 2 ребер зліва, контузія очного яблука, частковий гемофтальм, чисельні рани, подряпини та гематоми м'яких тканей тіла та кінцівок, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи, відносяться до середньої степені важкості (т.1 а.с.18-24 , т.2 а.с.154-157 ).
Позивачем на лікування було витрачено 1057 грн.03 коп.,що підтверджується квитанціями про проведення комп'ютерної топографії, придбання ліків ( т.1 а.с.11-16).
17.05.2010 р. між ОСОБА_8 та ВАТ «НАСК «Оранта» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується полісом серії №ВЕ /1732750 (договір І типу), згідно якого була застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (т. 1 а.с.68).
ТОВ «Європа В.В.В.» є власником маршруту по перевезенню пасажирів в м.Одесі та здійснює послуги з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального користування , що підтверджується ліцензією в„– 334142 від 03.04.2007 р. (т.2 а.с.124).
28.09.2008 року власником автомобіля «Богдан-А 09.202», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_8 була надана нотаріально посвідчена довіреність на ім'я ТОВ «Європа В.В.В.» ,відповідно до якої Товариству було надано право бути представником та діяти від імені ОСОБА_8 в державних,громадських,господарських та інших підприємствах ,установах ,організаціях,незалежно від їх підпорядкування та форм власності, з питань укладення договорів оренди ,з правом одержання в разі необхідності тимчасового реєстраційного талону,перевезення пасажирів та вантажів на маршруті,тощо ,належним ОСОБА_8( т.2 а.с.111).
04.10.2008 р. ТОВ «Європа В.В.В.» отримало в ДАІ ГУМВС України в Одеській області тимчасовий реєстраційний талон ( т.1 а.с.130).
01.09.2009 року між ТОВ «Європа В.В.В.» та ОСОБА_8 був укладений договір послуг по наданню послуг перевозки пасажирів (т.2 а.с.72-75).
Матеріали справи не містять докази перебування відповідача ОСОБА_5 у трудових відносинах з відповідачами ТОВ «Європа В.В.В.» або з померлою ОСОБА_8
18.08.2010 року ОСОБА_5 перед виїздом на маршрут ,пройшов в ТОВ «Європа В.В.В.» щозмінний перед рейсовий медичний огляд та ТОВ «Європа В.В.В.» випустило автобус на маршрут в 6 .15 год, було виписано відповідачу ОСОБА_5 шляховий лист № 010164 ( т.2 а.с.101-102,105,115-116).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 02.04.2011р ( т.1 а.с.104).
Відповідач ОСОБА_6 є донькою померлої ОСОБА_8,що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 від 04.04.1984 р. ( т.1 а.с.115).
Згідно до матеріалів спадкової справи №304/11 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, копія якої надана суду, спадщину померлої ОСОБА_8 прийняла її донька ОСОБА_6, про що нею було складено відповідну заяву від 17.08.2011р. При цьому, решта спадкоємців - ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15, відмовились від прийняття спадщини померлої ОСОБА_8 на корись її доньки ОСОБА_6, про що склали відповідні заяви від 17.08.2011р.( т.1 а.с.81-167).
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки ,відшкодовується особою ,яка на відповідній правовій підставі (право власності ,інше речове право, договір підряду ,оренди ,тощо) володіє транспортним засобом ,механізмом,іншим об'єктом ,використання,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те , що на час дорожньо-транспортної пригоди ТОВ « Європа В.В.В.» володіла автобусом «Богдан-А 09202», реєстраційний номер НОМЕР_1, на відповідній правовій підставі, що підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю від 28.09.2008 року (т.2 а.с.111),тимчасовим посвідченням (т.1 а.с.130), шляховим листом № 010164 за серпень 2010 року (т.2 а.с.105),журналом обліку випуску транспорту на лінію (т.2 а.с. 115-116), журналом щозмінного перед рейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв (т.2 а.с.117-118).
Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника ТОВ «Європа В.В.В.» те ,що через укладення ТОВ «Європа В.В.В.» з померлою ОСОБА_8 договору по наданню послуг з організації перевезення пасажирів від 01.09.2009 р., тому відповідно до п.5.1 Договору відповідальність за спричинення шкоди третім особам водієм ОСОБА_5 мала нести ОСОБА_8,як власник автотранспорту , оскільки вищенаведений договір не спростовує відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки ,який на правовій підставі володів транспортним засобом, що узгоджується з правовою позицією визначеною в рекомендаціях п.6 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року .
Суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення майнової та компенсації моральної шкоди щодо відповідачів ОСОБА_5 , ВАТ «НАСК «Оранта» , ОСОБА_4 ,оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_5 керував 18.08.2010 року автобусом на правовій підставі та позивач до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування не звертався.
Відповідач ОСОБА_4 не є власником автобусу «Богдан-А 09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 та після смерті ОСОБА_8 відмовився від спадщини на користь відповідача ОСОБА_6, тому підстав для стягнення , спричиненої позивачу шкоди з ОСОБА_4 не має.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України , майнова шкода ,завдана неправомірними рішеннями ,діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи ,а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи ,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Колегія суддів вважає,що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення майнової шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України , не надані докази спричинення позивачу майнової шкоди на суму 22193 грн.
Відповідно до матеріалів справи , позивачем в підтвердження майнової шкоди надані копії квитанцій на суму 1057 грн. 03 коп. (т.1 а.с.11-16).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди ,завданої внаслідок порушення її прав .
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою,яка її завдала ,за наявності її вини ,крім випадків ,встановлених частиною другою цієї статті.
При визначені розміру компенсації моральної шкоди колегія суддів виходить з рекомендацій п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди і вважає ,що позовні вимоги позивача в частині стягнення компенсації моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 15000 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо помилкового зазначення в резолютивній частині рішення по батькові ОСОБА_6 ,як підставу для скасування рішення ,не заслуговують на увагу , оскільки відповідно до ст. 219 ЦПК України ,суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі ,виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того,що ОСОБА_5 під час ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Європа В.В.В.», оскільки матеріали справи не містять докази перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах з ТОВ «Європа В.В.В.» , а зазначення слідчим у процесуальних документах кримінальної справи при встановленні особи затриманого чи обвинуваченого про його місце роботи в ТОВ «Європа В.В.В.» без відповідного документального підтвердження є припущенням.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо нез'ясування судом першої інстанції розміру спадкового майна ,яке було успадковане відповідачем ОСОБА_6 після смерті її матері ОСОБА_8, оскільки судом першої інстанції була приєднана до справи копія спадкової справи № 304\11 до майна померлої ОСОБА_8( т.1 а.с.89-167), в спадковій справі містяться достатні дані про обсяг спадкового майна та які були предметом дослідження судом першої інстанції,що підтверджується журналом судового засідання від 04.09.2013 року ( т.1 а.с.175).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Європа В.В.В.» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн.40 коп., від сплати якого був звільнений позивач при зверненні з позовом до суду.
За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_7,діючого в інтересах ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню .
Керуючись ст.ст.303,п.4 ч.1 ст. 309 ,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7, діючого в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення .
Позов ОСОБА_2 до ТОВ «Європа В.В.В.», ВАТ "НАСК «Оранта», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа В.В.В.» юридична адреса м.Одеса ,вул.25 Чапаївської дивізії 10а (інд. код 34599235),на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 1057 грн. 03 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа В.В.В.» на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн.40 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.А. Калараш
В.М.Гончаренко
В.Д. Коротков
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2014 |
Оприлюднено | 10.07.2014 |
Номер документу | 39647318 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Калараш А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні