Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/7805/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7805/14 24.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київське регіональне фармпідприємство»

до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

про стягнення 16 952,83 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Гончарук А.М. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське регіональне фармпідприємство» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення 21 913,52 грн., а саме: 14 169,50 грн. боргу, 453,85 грн. інфляційних, 1 240,97 грн. 3% річних, 6049,20 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 36 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/7805/14 та призначено її розгляд на 29.05.2014 р.

29.05.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи для доручення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. розгляд справи було відкладено на 24.06.2014 р.

19.06.2014 р. позивачем через канцелярію суду подана заява про зменшення розміру позовних вимог до 16 952,83 грн. (14 169,50 грн. боргу, 453,42 грн. інфляційних, 1 240,96 грн. 3% річних, 1088,95 грн. пені).

23.06.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає заборгованість у розмірі 14 169,20 грн., однак просить застосувати строки позовної давності до вимог стягнення пені. За твердженням відповідача, строк оплати за поставлений товар закінчується 30.04.2011 р. та 13.05.2011 р., а тому позивач пропустив строк для звернення до суду з вимогою про стягнення пені.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 24.06.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

10.12.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Київське регіональне фармпідприємство» (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фалбі», правонаступником якого є відповідач (далі - покупець), було укладено договір поставки № 36 (далі Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити лікарські препарати, кількість, ціна і асортимент яких визначається у накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору загальна сума Договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформляються прийом-передача товару, поставленого на підставі даного Договору.

Згідно з п. 3.3. Договору датою поставки партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).

Оплата товару здійснюється в національній валюті протягом 45 діб з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі видаткової накладної (п. 4.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18 400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № КФ-0000060 від 16.03.2011 р. на суму 9 200,00 грн. та № КФ0000072 від 29.03.2011 р. на суму 9 200,00 грн., копії яких залучені до матеріалів справи.

У свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 4 230,50 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 14 169,50 грн.

З метою досудового врегулювання спору 02.02.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 14 169,50 грн., яка залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач визнав суму основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 14 169,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 240,96 грн. 3% річних, 453,42 грн. інфляційних втрат, 1 088,00 грн. пені.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такої прострочки.

Відповідач у просив відмовити в частині стягнення пені та застосувати до цієї частини вимог строк позовної давності.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення рішення судом.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Суд вважає доводи відповідача обґрунтованими, а тому у стягненні 1 088,95 грн. пені судом відмовлено.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 1 240,96 грн. 3% річних та 453,42 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 14 169,50 грн., 453,42 грн. інфляційних, 1 240,96 грн. 3% річних.

У стягненні 1 088,95 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1 709,64 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-б, код 21568905) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київське регіональне фармпідприємство» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40 б, оф. 201, код 34894599) 14169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 50 коп. заборгованості, 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 42 коп. інфляційних, 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн. 96 коп. 3% річних, 1709 (одну тисячу сімсот дев'ять) грн. 64 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 08.07.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова