Постанова

від 03.07.2014 по справі 820/10736/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 липня 2014 р. Справа № 820/10736/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Основіна О.О.,

представника відповідача - Вартанян Н.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (надалі за текстом - ТОВ "Слобожанський миловар", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі за текстом - СДПІ з ОПП у м. Харкові МРГУ Міндоходів, відповідач), в якому просить суд: визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000084700 від 30.05.2014 року, № 0000094700 від 30.05.2014 року, № 0000074700 від 30.05.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів був складений Акт від 19 травня 2014 року № 163/28-09-47 документальної позапланової виїзної перевірки декларування товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року на рахунок платника у банку. Акт перевірки містить висновок про порушення ТОВ «Слобожанський миловар» вимог: - абз. «б» п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями щодо завищення сум и податкового кредиту за лютий 2014 року на суму ПДВ 758951,00 грн., що призвело до порушення п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий 2014р. на суму 509262,00 грн. та заниження ПДВ до сплати в бюджет за лютий 2014р. на суму 249689,00 грн.; порушення пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2014 року на 554374,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 30.05.2014р. Відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000074700, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 554374,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 277187,50 грн., №0000084700, яким підприємству зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 509262,00 грн. та № 0000094700, яким збільшено суму податкового зобов'язання на суму 249689,00 грн. за основним платежем та на суму 124844,50 грн. за штрафними санкціями. Позивач не згоден із висновками відповідача, а відтак, вважає їх протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача спростовуються матеріалами перевірки, якими в повній мірі підтверджується фактичне порушення позивачем норм податкового законодавства, що стало підставою для винесення податкових повідомлень - рішень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів був складений Акт від 19 травня 2014р. № 163/28-09-47 документальної позапланової виїзної перевірки декларування товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року на рахунок платника у банку.

Акт перевірки містить висновок про порушення ТОВ «Слобожанський миловар» вимог: - абз. «б» п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями щодо завищення сум и податкового кредиту за лютий 2014 року на суму ПДВ 758951,00 грн., що призвело до порушення п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року на суму 509262,00 грн. та заниження ПДВ до сплати в бюджет за лютий 2014 року на суму 249689,00 грн.; порушення пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2014р. на 554374,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки, 30.05.2014 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000074700, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 554374,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 277187,50 грн., №0000084700, яким підприємству зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 509262,00 грн. та 0000094700, яким збільшено суму податкового зобов'язання на суму 249 689 грн. за основним платежем та на суму 124844,50 грн. за штрафними санкціями.

Порушення пунктів п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.10 ст. 2201 Податкового кодексу України та неправомірне включення до складу податкового кредиту січня 2014 року сум податку згідно зведеної податкової накладної № 77 від 28.02.2014 року на суму з ПДВ 4 553 707,4 грн. (ПДВ 758 951,23) виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика чистоти і краси» (код ЄДРПОУ 38734531) відповідач обґрунтовує тим, що в договорі поставки від 01.11.2013р. № 132/бух/13 не встановлено періодичність оплати; постачання товару за договором поставки від 01.11.2013р. № 132/бух/13 фактично не мало ні безперервного, ні ритмічного характеру; у ході перевірки не було надано реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно яких здійснено постачання товарів, у податковій накладній відсутній обов'язковий реквізит - УКТЗЕД.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Слобожанський миловар" та ТОВ "Фабрика чистоти і красоти" уклали договір поставки від 01.11.2013р. № 132/бух/13, на підставі якого позивачу була надана зведена податкова накладна №77 від 28.02.2014 року по якій ТОВ «Слобожанський миловар» було сформовано податковий кредит на загальну суму 758951,23 грн. у лютому 2014 року.

Зазначена зведена податкова накладна сформована на підставі 31 видатковій накладній, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідно до приписів п.15. Порядку заповнення податкової накладної затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379.

Пунктом 15 даного порядку визначено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. До зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1379 для виписки зведеної податкової накладної необхідне дотримання одночасно двох умов: постачання товарів/послуг повинне мати безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках з покупцем; у договорі повинна бути визначена періодичність оплати поставлених товарів/послуг. При цьому фактичні обсяги постачання товарів/послуг обов'язково підтверджуються реєстром товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів.

У відповідності до п. 15 Порядку № 1379 передбачено, що право на виписку зведених податкових накладних мають право суб'єкти господарювання, чия діяльність має непереривний або ритмічний характер.

Аналіз викладеного свідчить, що переліченні підстави є виключними, інших вимог Порядком № 1379 не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Слобожанський миловар" та ТОВ "Фабрика чистоти і красоти" уклали договір поставки від 01.11.2013 року № 132/бух/13. На підставі якого позивачу була надана зведена податкова накладна №77 від 28.02.2014 року по якій ТОВ "Слобожанський миловар" було сформовано податковий кредит на загальну суму 758951,23 грн. у лютому 2014 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки ТОВ «Фабрика чистоти і краси» приймає на себе зобов'язання на умовах і протягом дії договору передавати у власність Позивача Товар в асортименті та кількості, а Позивач зобов'язується на умовах та протягом терміну дії даного договору прийняти та виплатити за нього обумовлену вартість на підставі накладної (накладних ) на поставку товару.

У відповідності до п. 4.1. Розрахунки за товар між Позивачем та ТОВ «Фабрика чистоти і краси» здійснюється протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати отримання Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника або готівкою шляхом внесення коштів у касу Постачальника

Згідно із п. 3.1.7. ТОВ «Фабрика чистоти і краси» зобов'язується надати ТОВ «Слобожанський миловар» зведену податкову накладну (заповнену виключно українською мовою) виписаної за підсумками місяця. Зведена податкова накладна надається Продавцем з копією квитанції, яка підтверджує реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. До зведеної податкової накладної додається реєстр видаткових накладних або інших супровідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика чистоти і краси» було виписано зведену податкову накладну від 28.02.2014р. № 77, яка сформована на підставі 31 видаткових накладних.

Первинні документи, які були видані за договором поставки № 132/Бух/13 від 01 листопада 2013 року укладеним між ТОВ « Слобожанський миловар» та ТОВ «Фабрика чистоти і краси» за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України .

Стосовно безперервності або ритмічності характеру поставки за Договором поставки № 132/бух/13 від 01.11.2013 року від 01.11.2013 року між ТОВ «Слобожанський миловар» та ТОВ «Фабрика чистоти і краси», суд зазначає наступне.

Ритмічність - принцип раціональної організації процесів, які характеризують рівномірність їх виконання у часі; безперервність - відсутність перерви у чому-небудь; періодичність - це повторність (циклічність) явища через відповідні проміжки часу.

Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженою Наказом Мінфіну України від 01.11. 2011р. № 1379 складання зведеної податкової накладної не пов'язується з необхідністю відображення безперервності або ритмічності поставки в самому тексті договору, достатньо лише самого факту безперервності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду було надано додатки до договору поставки, а саме графік поставки в якій встановлено 31 поставку протягом лютого 2014р., який додатково підтверджують саме безперервність та ритмічність поставок та оплати за цим договором

Таким чином, суд зазначає, що поняття «періодичність» та «ритмічність» при складанні зведеної податкової накладної позивачем було застосовано правомірно.

Щодо відсутності реєстру товарно-транспортних накладних, згідно з якими проводилось постачання товарів і на який посилається відповідач, суд зазначає, що при подачі адміністративного позову позивач надав товарно-транспортні накладні від ТОВ «Фабрика чистоти і красоти» до ТОВ «Слобожанський миловар» за лютий 2014 року.

Крім того, суд зазначає і відповідач не заперечує, що при проведенні перевірки позивача податковий орган письмово не витребував у нього товарно-транспортні накладні, тому немає підстав вважати, що під час перевірки зазначені товарно-транспортні накладні не були надані.

Деякі з наданих товарно-транспортних накладних встановлено факт постачання від третіх осіб постачальниками (автоперевізниками та залізницею) цистерн були поставлені прямо до ТОВ «Слобожанський миловар» відповідно до накладних від 04.02.2014 року на суму 103079,26 грн., від 07.02.2014 року на суму 98604,00 грн., від 07.02.2014 року на суму 96538,50 грн., від 17.02.2014 року на суму 106555,50 грн. і переливалися безпосередньо до цистерн, що знаходяться у ТОВ «Слобожанський миловар», оскільки у ТОВ «Фабрика чистоти і красоти» немає ємкостей для зберігання та переливання рідких сумішей.

Також, відповідно залізничних накладних від 21.01.2014 року, 28.01.2014 року та 31.01.2014 року ТОВ «Слобожанський миловар» отримало саломас нерафінований для маргаринової промисловості, оскільки, у ТОВ «Фабрика чистоти і красоти» немає ємкостей для зберігання зазначеної сировини.

В судовому засіданні позивач зазначив, що оскільки складські приміщення ТОВ «Фабрика чистоти і красоти» та ТОВ «Слобожанський миловар» знаходяться у суміжних будівлях і лише позивач має залізничний під'їзд, тому для переміщення товару використання транспортних засобів щодо перевезення рідких сумішей було не потрібне.

Таким чином, суд зазначає, що позивач діяв в повній відповідності до діючого законодавства України.

Також слід зазначити, що Акт перевірки не містить посилань ні на фальшивість, ні на невідповідність відомостей, зазначених в первинних документах, фактичним обставинам господарських операцій, ні на відсутність у ТОВ «Фабрика чистоти і краси» статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості товарів та послуг, ні на несумісність зазначених в них товарів та послуг з власною господарською діяльністю ТОВ «Слобожанський миловар».

Крім того, СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів в ході перевірки не встановлено невідповідності даних видаткових накладних фактичним обставинам господарських операцій.

Відповідач у Акті перевірки не заперечує повного відображення Позивачем в податковому обліку та бухгалтерському обліку господарських операцій між ТОВ «Слобожанський миловар» та ТОВ «Фабрика чистоти і краси», не ставить під сумнів реальність господарських відносин між ними, не виявив сумніві щодо виду, обсягу і якості господарських операцій та розрахунків, що здійснювалися між ТОВ «Фабрика чистоти і краси» та позивачем.

Стосовно відсутності в Договорі поставки від 01.11.2013р. № 132/Бух/13 визначення періодичність оплати поставлених товарів/послуг, суд зазначає, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшенні суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі отороченому або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Окремо суд зазначає, що питання складання зведених податкових накладних розглянуті в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012р. № 1177 в п.11 якої вказано, що зведена податкова накладна може бути виписана, якщо договором визначено не періодичність, а строк оплати (наприклад 40 днів з моменту отримання товару), у разі коли договором передбачено ритмічне чи безперебійне відвантаження товарів чи надання послуг та періодичне підписання документів, що засвідчують факт постачання, переходу права власності на товар чи постачання послуг, то зведена податкова накладна може бути виписана одночасно з підписанням документів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Судом встановлено, що всі складові для правомірної виписки зведеної податкової накладної є, а саме: є ритмічне (безперебійне) відвантаження товарів чи надання послуг та періодичне підписання документів, що засвідчують факт постачання, переходу права власності на товар чи постачання послуг, надано реєстр товарно-транспортних чи інших супровідних (тобто видаткових накладних) документів, сторонами в договорі вказали періодичність оплат за поставлений товар.

Таким чином, позивач у відповідній звітній період мав право на нарахування податку на додану вартість на підставі складеної у відповідності до вимог чинного законодавства Постачальником зведеної податкової накладної від 28.02.2014 року № 77 та відповідно включення у повному обсязі до податкового кредиту.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що надані позивачем документи відповідають положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

Суд зазначає, що всі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, позивач у відповідній звітній період мав право на нарахування податку на додану вартість на підставі складеної у відповідності до вимог чинного законодавства постачальником зведеної податкової накладної від 28.02.2014 року № 77 та відповідно включення у повному обсязі до податкового кредиту.

Щодо висновків відповідача порушення позивачем пп.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за січень 2014 року в розмірі 554374,00 грн., слід зазначити наступне.

Як вказується в акті перевірки позивач відобразив дану суму в рядку 23.1 податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку».

Однак, відповідач зазначає, що оскільки відповідно до висновків Актів документальної позапланової виїзної перевірки декларування Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року та січень 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року та січень 2014 року на рахунок платника у банку, сума 554374,00 грн. є завищенням податкового кредиту за лютий 2013 року, і тому позивач не мав права відображати цю суму у декларації з ПДВ за січень 2014 року.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» оскаржено в адміністративному суді податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі Актів перевірки документальної позапланової виїзної перевірки декларування Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року та січень 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень та січень 2014 року на рахунок платника у банку.

Крім того, відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі №820/6525/14, було скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000014700 про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 265054,00 грн., а також №0000024700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року в розмірі 253451,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 126725,50 грн., які виписані податковим органом на підставі Акту перевірки від 21 березня 2013р. № 88/27-09-47/30357250 документальної позапланової виїзної перевірки декларування Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року на рахунок платника у банку.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, посилання відповідача на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» пп. 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, що на призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2014 року в розмірі 554374,00 грн., є безпідставним та таким, що не відповідає чинному законодавству України.

Щодо обов'язковості наявності в зведеній податковій накладній №77 у графі 3 повної номенклатури поставлених товарів з зазначеним у графі 4 напроти імпортних товарів код товару згідно з УКТ ЗЕД 2815120010, суд зазначає наступне.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, в окремих рядках визначені реквізити, визначені підпунктами «а»-«і» обов'язкові реквізити, зокрема для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у податковій накладній має бути вказаний код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Фабрика чистоти і красоти», отримавши у ТОВ «Маргунас-Україна» товар, який є підакцизним товаром, поставила його позивачу, але без вказування в зведеній податковій накладної №77 коду товару УКТ ЗЕД, позивачем було подано до податкового органу додаток №8 до декларації з ПДВ за березень 2014 року, тобто протягом терміну, як це визначено п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

У зв'язку з зазначеним, позивач мав право на включення суми, вказаної в зведеній податковій накладній №77 до податкового кредиту.

Також слід зазначити, надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області 23.04.2014 року за № 4353/7/28-09-47-19 надано запит на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фабрика чистоти і краси», однак Акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фабрика чистоти і краси», який повинен був проведений Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було надано правильної оцінки впливу відсутності певних реквізитів податкової накладної на її значення як допустимого доказу права платника податку на податковий кредит, оскільки порушення порядку складання податкової накладної щодо невказування коду УКТ ЗЕД, які не є суттєвими недоліками з точки зору повноти та достовірності відтворення змісту операції, не повинно мати наслідком виключення її з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту. Таку ж правову позицію щодо впливу недоліків у оформленні податкової накладної на її юридичне значення висловив і Верховний Суд України в постанові від 06.12.2005 у справі за позовом ПП «Стальконвест» до ДПІ у м. Ужгороді про визнання недійсним рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0000074700, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 554374,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 277187,50 грн., №0000084700, яким підприємству зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 509262,00 грн. та №0000094700, яким збільшено суму податкового зобов'язання на суму 249689,00 грн. за основним платежем та на суму 124844,5 грн. за штрафними санкціями, підлягають скасуванню.

Судові витрати суд розподіляє в порядку ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000084700 від 30.05.2014 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000094700 від 30.05.2014 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000074700 від 30.05.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, 53, код ЄДРПОУ 30357250) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 липня 2014 року.

Суддя Супрун Ю.О.