номер провадження справи 12/47/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2014 Справа № 908/1633/14
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1633/14
за позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про внесення змін до п. п. 5, 9 Договору оренди землі за № 040626100864 від 02.10.06 р.
за участю представників сторін:
від позивача - Сосновська А.Ю., довіреність № 01-38/01772 від 12.07.12 р.
від відповідача - ОСОБА_1, особисто
СУТЬ СПОРУ: Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про:
- зміну п. 5. Договору оренди землі № 040626100864 від 02.10.2006 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,5082 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, виклавши його в такій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1776870,48 грн. (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят грн. 48 коп.) в цінах 2013 року".
- зміну п. 9. Договору оренди землі № 040626100864 від 02.10.2006 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,5082 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, виклавши його в такій редакції: "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 53306 грн. 11 коп. (п'ятдесят три тисячі триста шість грн. 11 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".
Відповідач у справі - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надав суду, в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:
- вимоги позивача вважає незаконними та необґрунтованими, оскільки на законодавчому рівні правило про можливість зміни розміру орендної плати в разі збільшення цін і тарифів виключено зі ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»;
- позивачем порушений порядок укладання господарського договору про внесення змін та не вчинені всі передбачені законодавством та умовами договору дії стосовно внесення змін до договору з огляду на те, що останній всупереч ст. 188 ГК України не направив на адресу відповідача проекту додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а направив лише лист-пропозицію про внесення змін до договору, яка була отримана відповідачем;
- вважає, що позивачем не доведено факту належного оформлення додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною основного договору оренди. Просить в задоволенні позову відмовити.
17.06.2014 року на адресу суду від позивача в порядку ст. 22 ГПК України надійшли заперечення на відзив, в яких останній зазначає, що позиція відповідача, викладена у відзиві є безпідставною, оскільки внесення змін до договору оренди землі щодо розміру орендної плати є вимогою імперативних норм Податкового кодексу України. При цьому вказує, що згідно ст. ст. 14, 271 Податкового кодексу України орендна плата за користування земельними ділянками комунальної власності є загальнодержавним податком, базою оподаткування якого є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка в свою чергу була затверджена рішенням Запорізької міської ради № 79 від 03.03.2008 року, що є чинним, не оскарженим та обов'язковим для виконання на території м. Запоріжжя. Крім того, позивач зазначає, що можливість внесення змін до договору оренди землі стосовно розміру орендної плати була погоджена сторонами в пункті 12 договору оренди землі, в тому числі і у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів. З приводу надсилання пропозиції про внесення змін до договору позивач вказує, що факт направлення її відповідачу та отримання останнім підтверджується фіскальним чеком № 0829006446 від 05.04.2013 року та повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, зазначає, що направлення відповідачу вказаної пропозиції є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні усно проти позову не заперечив.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 09.08.2006 року між Запорізькою міською радою, далі Орендодавець, та Приватним підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, був укладений Договір оренди землі, далі Договір, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.10.2006 року за № 040626100864.
Відповідно до п. 1. Договору орендодавець, відповідно до рішення двадцять першої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 44/362 від 20 квітня 2005 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування майданчика будівельних матеріалів, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Пунктами 2, 3 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5082 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди, які є власністю орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні.
Згідно з п. 5. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 331498 грн. 86 коп. (в цінах 2006 року).
Умовами п. п. 9, 10, 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 3314 грн. 99 коп. (три тисячі триста чотирнадцять грн. 99 коп.) за календарний рік в цінах 2006 року. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Шевченківського району 33213815600009 в відділенні Держказначейства у Шевченківському районі, МФО 813015, ЕДРПОУ 25216327, код 13050500.
Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;
- в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 19. Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені в договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Пунктом 32 Договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розглядається у судовому порядку.
Відповідно до п. 8 Договору, договір укладається на 10 (десять) років.
Отже, на час розгляду судом даної справи умови договору оренди землі є чинними.
Так, відповідно до акту прийому-передачі від 02.10.2006 року, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий № 2310100000:07:052:0067, загальною площею 0,5082 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, строком на 10 років.
З матеріалів справи вбачається, що Запорізькою міською радою 26.06.2012 року було прийнято рішення № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 року № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", яке було оприлюднене 24.07.2012 року в газеті "Запорізька Січ" та набрало чинності 01.01.2013 року згідно з п. 5 цього рішення.
Вказаним рішенням був затверджений коефіцієнт "К", згідно якого визначається розмір орендної плати, зокрема для всіх земельних ділянок м. Запоріжжя, крім пунктів наведених нижче, встановлений коефіцієнт 3. Зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений у договорі оренди землі, не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 року № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати.
У зв'язку із тим, що розмір орендної плати за надану відповідачу в оренду земельну ділянку, визначений пунктом 9 Договору оренди землі від 09.08.2006 року, не відповідає встановленому рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року та вимогам діючого законодавства, позивач звернувся до відповідача з пропозицією № 01/02-21/00966 від 03.04.2013 року "Про внесення змін до договору оренди землі" шляхом викладення п. 9 Договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 53306 грн. 11 коп. (п'ятдесят три тисячі триста шість грн. 11 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року". До пропозиції було додано розрахунок орендної плати на земельну ділянку на 2 аркушах та додатковий договір до договору оренди землі від 02.10.2006 року за № 040626100864 в 2-х примірниках. Зазначена пропозиція була отримана відповідачем 08.04.2013 року, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с. 22). Однак, відповідач відповідь на вказану пропозицію не надав.
Позивач в позові вказує, що відповідач ухиляється від приведення умов договору оренди землі до вимог чинного законодавства України в частині визначення орендної плати за землю, що в свою чергу призводить до недоотримання бюджетом міста орендної плати за користування земельною ділянкою в належному розмірі.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди землі. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди: зокрема щодо ціни, строку його дії, об'єкту оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками тощо, а тому він вважається укладеним згідно п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" № 161-ХІV від 06.10.1998 року визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 вищезазначеного закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17).
Як визначено у п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Виходячи з положень п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата, поряд із земельним податком, є формою плати за землю, яка, в силу положень п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, віднесена до загальнодержавних податків.
Згідно з п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування за цим податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Базою оподаткування відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (ч. 288.4), але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ч. 288.5.1).
Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є формою плати за землю, яка є загальнодержавним податком, мінімальний граничний розмір якого регулюється Податковим кодексом України. Відтак, розмір річної орендної плати не може бути меншим трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому, встановлення ст. 288 ПК України граничних розмірів річних платежів з орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди землі у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі № 28/5005/640/2012.
Відповідно до ст. 274.1. Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.
При цьому, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено пунктом 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" № 1378-ІV від 11.12.2003 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Пунктом 2 частини 1 статті 13 цього ж Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, затвердження нормативної грошової оцінки землі, ставок земельного податку та розміру орендної плати відноситься до виключної компетенції відповідної місцевої ради. При цьому, мінімальний граничний розмір орендної плати залежить від розміру земельного податку, який, у свою чергу, обчислюється від нормативної грошової оцінки землі.
Так, рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 року № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Дніпромісто", затверджено базову вартість 1 кв. м. землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008 року, значення коефіцієнтів місцерозташування та впливу локальних факторів, а також впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008 року.
Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 27.07.2011 року № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення м. Запоріжжя" було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя.
В подальшому, рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 року № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", змінено коефіцієнт "К", згідно якого визначається розмір орендної плати, зокрема для всіх земельних ділянок м. Запоріжжя, крім пунктів наведених нижче, він встановлений в розмірі 3.
Зокрема, цим рішенням встановлено, що розмір орендної плати визначається згідно формули О = П*К*Кі , де О - розмір орендної плати, П - розмір земельного податку, визначений згідно вимог Податкового кодексу України, К - коефіцієнт, визначений даним рішенням, Кі - коефіцієнт індексації.
Виходячи з положень чинного законодавства мінімальний граничний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється Податковим кодексом України, при цьому затвердження ставок земельного податку, а отже і розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки, відноситься до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради. Тому прийняття радою рішення про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення є підставою для приведення положень спірного договору оренди землі у відповідність до вимог цього рішення в частині визначення розміру орендної плати.
Так, в матеріалах справи міститься Витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданий Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. вул. Миколи Краснова, 10, площею 5082,00 м 2 за кадастровим номером 2310100000:07:052:0067, відповідно до якого станом на 15.02.2013 року нормативна грошова оцінка вказаної ділянки становить 1776870,48 грн.
Таким чином, розмір земельного податку для вказаної земельної ділянки складає 1776870,48 грн. х 1% (нормативна грошова оцінка помножена на ставку податку згідно приписів ст. 274.1 Податкового кодексу України), а орендна плата складає 53306,11 грн. = 1776870,48 грн. х 1% х 3, де 1776870,48 грн. х 1% - розмір земельного податку, 3 - коефіцієнт "К", згідно якого визначається розмір орендної плати.
У зв'язку з прийняттям вищевказаного рішення, Запорізька міська рада 03.04.2013 року звернулась до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з пропозицією № 01/02-21/00966 про внесення змін до договору оренди землі від 09.08.2006 року. До пропозиції було додано розрахунок нового розміру орендної плати та проект додаткового договору.
Отже, запропоновані відповідачу для внесення змін у договір розміри нормативної грошової оцінки землі та орендної плати відповідають вимогам чинного законодавства та рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 р. № 79, від 26.06.2012 р. № 37.
Проте, пропозиція позивача залишена відповідачем без задоволення, станом на час звернення з позовною заявою до суду, відповідачем не здійснено заходів щодо внесення запропонованих змін до договору. Додаткову угоду про внесення змін до договору між сторонами також не укладено.
Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Згідно з п. 34 ст. 26 вказаного Закону України виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ст. 59 вказаного Закону рада, в межах повноважень, приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно до ст. 144 Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території та оприлюднюються у встановленому законом порядку.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм законодавства, вбачається, що рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, яким встановлено орендну плату за земельну ділянку, що є предметом договору оренди землі від 09.08.2006 року, в розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, прийняте Запорізькою міською радою в межах наданої чинним законодавством компетенції.
Згідно п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Станом на час вирішення спору судом згадане рішення в установленому законом порядку не скасовано, не змінено і не визнано недійсним, а відтак, в силу приписів ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання на відповідній території.
Законом визначено, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, при яких його зміна є обов'язковою для сторін.
Загальною нормою, викладеною у ч. 4 ст. 188 ГК України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі», як нормою спеціальною, передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку, про що сторони диспозитивно домовились у п. 32 Договору оренди землі.
Посилання відповідача на порушення позивачем порядку укладання господарського договору про внесення змін не приймаються судом до уваги з огляду на приписи п. 2.19 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, в якому зазначено, що надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.
Попри цьому судом враховано, що обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист, як визначено рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року по справі 1-2/2002.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Виходячи з наведеного недотримання вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України, не позбавляє особу права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до контрагента про зміну або розірвання оспорюваного договору.
Так, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі передбачена можливість перегляду орендної плати у разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення розміру орендної плати (п. 12 договору оренди землі), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати, в даному випадку за рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, прийнятим на підставі норм Податкового кодексу України, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Частиною 3 ст. 653 ЦК України та частиною 5 ст. 188 ГК України встановлено, якщо договір змінюється в судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.
Відтак, оскільки розмір орендної плати за надану відповідачу земельну ділянку, визначений пунктом 9 Договору, не відповідає розміру орендної плати, затвердженому вищевказаним рішенням Запорізької міської ради, а умовами Договору оренди землі від 09.08.2006 року передбачено внесення змін до нього у разі зміни розміру орендної плати, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави для зміни договору у частині, що стосується розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.
Твердження відповідача про відсутність закріплення на законодавчому рівні норми, яка передбачає можливість змінити розмір орендної плати в разі збільшення цін і тарифів є безпідставними, оскільки в даній справі внесення змін до договору оренди землі стосовно розміру орендної плати обумовлено законодавчою зміною граничного розміру орендної плати згідно імперативних приписів п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України, а також прийняттям орендодавцем рішення про збільшення розміру орендної плати (рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року), яке в силу приписів ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами господарювання на відповідній території. Вказані обставини також закріплені сторонами у п. 12 Договору.
Посилання відповідача, на приписи ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є хибними, оскільки предметом розгляду в даній справі є договірні відносини сторін, пов'язані з орендою земельної ділянки, які регулюються спеціальним законом - Законом України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 06.10.1998 року.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач довів суду, що розмір орендної плати за договором не відповідає затвердженому Запорізькою міською радою згідно рішення № 37 від 26.06.2012 року розміру орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, що в свою чергу впливає на формування доходної частини державного бюджету міста, а також обґрунтував підстави для внесення змін до договору оренди землі в цій частині. Відповідач не довів відсутність підстав для внесення змін до договору оренди землі.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, яким змінено розмір орендної плати, як вже зазначалось не оскаржене, а отже є чинним та в силу приписів ст. 144 Конституції України повинно виконуватись всіма суб'єктами господарювання.
За таких обставин, позовні вимоги Запорізької міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до п. п. 5, 9 договору оренди землі від 09.08.2006 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,5082 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, обґрунтовані та підлягають задоволенню, у зв'язку із чим слід викласти вказані пункти Договору в такій редакції:
- "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1776870,48 грн. (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят грн. 48 коп.) в цінах 2013 року".;
- "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 53306 грн. 11 коп. (п'ятдесят три тисячі триста шість грн. 11 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 01.07.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 144 Конституції України, ст. ст. 10, 25, 26, 35, 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. ст. 1, 13, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 1, 5, 13, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", ст. ст. 627, 628, 638, 651, 653 ЦК України, ст. ст. 179, 180, 181, 188 ГК України, ст. 14 ЗК України, ст. ст. 9, 12, 14, 270, 271, 274.1, 288 ПК України, ст. ст. 44, 49, 81 1 , 82, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Запорізької міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Внести зміни до п. 5 Договору оренди землі від 09.08.2006 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,5082 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.10.2006 року за № 040626100864, виклавши його в такій редакції:
- "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1776870,48 грн. (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят грн. 48 коп.) в цінах 2013 року".
3. Внести зміни до п. 9 Договору оренди землі від 09.08.2006 року, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,5082 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.10.2006 року за № 040626100864, виклавши його в такій редакції:
- "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 53306 грн. 11 коп. (п'ятдесят три тисячі триста шість грн. 11 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь:
- Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 07.07.2014 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2014 |
Оприлюднено | 11.07.2014 |
Номер документу | 39653700 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Смірнов О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні