Ухвала

від 04.07.2014 по справі 323/1354/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2975/14 Головуючий у 1-й інстанції: Галчанський С.В.

Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

при секретарі: Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Єгорівка-2006» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Єгорівка-2006», третя особа - Відділ Державного агентства земельних ресурсів України в Пологівському районі Запорізької області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 047536 належить земельна ділянка площею 4,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

До 2006 року земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ «Агрофірма Єгорівка - 2006», в 2006 році термін дії орендних відносин закінчився і договір на новий строк переукладено не було.

За усною згодою сторін по справі відповідач обробляв земельну ділянку до 2011 року. Починаючи з 2012 року позивач вирішила обробляти земельну ділянку самостійно, про що повідомила ТОВ «АФ «Єгорівка - 2006». Однак, з пояснень директора підприємства їй стало відомо, що між нею та відповідачем існують орендні відносини. На її запит було надано копію договору оренди від 17 січня 2006 року № 117, укладеного нібито між нею та відповідачем. ОСОБА_4 зазначає, що жодного договору не підписувала, і нікому на це повноважень не надавала, впевнена, що підписи у договорі та додатках до нього є підробленими.

У зв'язку з цим, у грудні 2012 року вона звернулися до правоохоронних органів. За висновками проведеної судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис в графі орендодавець договору оренди № 117 від 17.01.2006 року, укладеного між ОСОБА_4 і ТОВ «Агрофірма Єгорівка-2006», в Акті встановлення меж земельної ділянки, яка передається в оренду ТОВ «Агрофірма Єгорі вка-2006» від 17.01.2006 року та Акті приймання - передачі об'єкта оренди (земе льної ділянки) за договором № 117 від 17.01.2006 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

На звернення до директора ТОВ «Агрофірма Єгорівка - 2006» Дудки В.І. про добровільне звільнення земельної ділянки позивач відповіді не отримала.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд: визнати недійсним договір оренди землі від 17 січня 2006 року № 117, укладений від імені ОСОБА_4 з ТОВ «Єгорівка - 2006» та зареєстрований 17 серпня 2009 року в Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040927500024; скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди землі та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку площею 4,87 га (кадастровий номер 2323985500:01:002:0001), що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 047536, який зареєстрований Оріхівським районним відділом земельних ресурсів 18.03.2004 року за № 57, у стані, придатному для її цільового використання.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 17 січня 2006 року № 117, укладений від імені ОСОБА_4 з ТОВ «Єгорівка - 2006» та зареєстрований 17 серпня 2009 року в Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040927500024; скасовано державну реєстрацію вказаного договору оренди землі та зобов'язано ТОВ «Єгорівка - 2006» повернути земельну ділянку площею 4,87 га (кадастровий номер 2323985500:01:002:0001), що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 047536, який зареєстрований Оріхівським районним відділом земельних ресурсів 18.03.2004 року за № 57, у стані, придатному для її цільового використання.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ «Єгорівка - 2006» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції вірно посилався на положення статей 203, 215 ЦК України, якими визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину та підстави визнання правочину недійсним. Також судом враховано приписи ст. 78 ЗК України щодо змісту права власності на землю та ч. 3 ст. 152 ЗК України, якою передбачено способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельну ділянку.

При цьому суд виходив із того, що договір оренди землі позивач не підписувала, що підтверджується письмовим доказом - висновком судової почеркознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Запорізькій області, яким встановлено, що підпис в графі орендодавець (власник земельної ділянки) в трьох примірниках договору оренди № 117 від 17.01.2006р., укладеного між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ТОВ «Агрофірма Єгорівка-2006», в трьох примірниках Акту встановлення меж земельної ділянки, яка передається в оренду ТОВ «Агрофірма Єгорівка-2006» від 17.01.2006р., та трьох примірниках Акту приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором № 117 від 17.01.2006 року виконаний не ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а іншою особою (а.с. 13-19).

Суд дійшов вірного висновку, що угода не відповідає волевиявленню позивача, а тому з огляду на положення до ч. 3 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України визнав такий правочин недійсним.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, належним чином оціненим доказам, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Зі змісту ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права у вигляді відхилення клопотань відповідача про витребування доказів, зупинення провадження у справі, об'єднання в одне провадження кількох цивільних справ перевірені апеляційним судом і не спростовують висновків рішення суду.

Відповідач на підтвердження своїх заперечень проти позову суду першої інстанції доказів не надав, не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції, які б колегія суддів могла дослідити в порядку ч. 2 ст. 303 ЦПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про невірне дослідження і оцінку доказів спростовані під час апеляційного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи апеляційної скарги базуються лише на викладі фабули справи та не мають правового значення для суті спору.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Єгорівка - 2006» відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: