Ухвала

від 01.07.2014 по справі 820/8334/14-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р.Справа № 820/8334/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ-прогрес сервіс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ-прогрес сервіс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними, -

В с т а н о в и л а:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інформ-прогрес сервіс» (далі по тексту ТОВ «Інформ-прогрес сервіс») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова) щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інформ-прогрес сервіс» (код ЄДРПОУ 34056721) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року, за результатами якої перевірки було складено акт від 22.04.2014 року № 1074/20-31-22-03-07/34056721.

В обґрунтування позову позивач, посилаючись на положення Податкового кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» зазначив, що у відповідача були відсутні підстави винесення наказу про проведення перевірки та безпосередньо проведення самої перевірки, оскільки саме податкова міліція, а не державна податкова інспекція наділена правом здійснювати документальну позапланову перевірку у межах порушеної кримінальної справи за постановою слідчого у відповідності з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Таким чином перевірка проведена посадовими особами ДПІ, які не мають повноважень на проведення вказаної перевірки. Крім того, позивач зазначає, що кримінальне провадження, у якому винесено постанову слідчого, що стала підставою для проведення перевірки, розпочате не за фактом вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ТОВ «Інформ-прогрес сервіс». При цьому згаданої постанови слідчого підприємство не отримувало. Номер кримінального провадження, у межах якого винесена постанова слідчого про проведення документальної перевірки та процесуальний статус посадових осіб ТОВ «Інформ-прогрес сервіс» у вказаному провадженні не повідомлений. Вказує на невідповідність фактичним обставинам справи висновок акту перевірки про завищення ТОВ «Інформ-прогрес сервіс» податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Вважає дії податкового органу неправомірними та такими, що порушують його права.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано посиланням на правомірність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та складення оскаржуваного акту, оскільки здійснені вони за наявністю законних підстав, що не спростовано позивачем.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Інформ-прогрес сервіс» у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Інформ-прогрес сервіс», відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова отримано постанову старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області від 01.11.2013 року на підставі якої податковим органом видано наказ від 02.04.2014 року №454 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інформ-прогрес сервіс», код ЄДРПОУ 34056721 за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року».

Копію зазначеного наказу, разом із повідомленням про запрошення платника податків до органів державної податкової служби, направлено позивачу та ним отримано.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 22.04.2014 року № 1074/20-31-22-03-07/34056721 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ-прогрес сервіс», код ЄДРПОУ 34056721, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 року по 01.11.2013 року», яким встановлено ряд порушень.

Також судом встановлено, що для підписання акту позивач не з'явився, про що було складено акт №395/20-31-22-03-07 від 22.04.2014 року.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог підприємства, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 20.1.4. Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України: органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно приписів п. 78.4 ст. 78 ПК України: про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Положеннями п. 78.1.11 ст. 78 ПК України, передбачено, як одну із підстав проведення документальної позапланової перевірки: отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України: посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку в такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж зазначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилань позивача на не вручення податковим органом постанови слідчого органу, як на підставу визнання неправомірними дій відповідача та винесення оскаржуваного наказу, оскільки інших підстав для недопуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок, ніж непред'явлення платнику податків направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки або пред'явлення таких документів, що оформлені неналежним чином законодавством не передбачено.

Колегія суддів зазначає, що у разі недотримання працівниками контролюючого органу умов та порядку допуску до перевірки платник вправі не допустити посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки, як це передбачено абзацом другим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної податкової перевірки. Позови платників про оскарження наказів про призначення перевірки, дій контролюючого органу щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Стосовно посилань позивача на відсутність у податкового органу повноважень на проведення перевірки ТОВ «Інформ-прогрес сервіс» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 1 та 4 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України) законом, що визначає повноваження слідчого та відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах, є зокрема Кримінальний процесуальний кодекс України.

Положеннями п. 17 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи: органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 216 КПК України слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 209, 212, 2121, 216, 219 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 2221, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого приймається у формі постанови.

Постанова слідчого відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Враховуючи зазначене, законодавством України передбачено право слідчого у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Отже, відповідач, отримавши постанову слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області від 01.11.2013 року, був зобов'язаний провести перевірку позивача.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та складення оскаржуваного акту.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на невідповідність висновків податкового органу фактичним обставинам справи, що викладених в акті перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що судовому захисту підлягають лише ті дії суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

В той же час акт перевірки містить у собі лише виклад обставин, встановлених під час проведення перевірки. Саме по собі закріплення в акті перевірки певних відомостей не порушує права та інтереси позивача.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги ТОВ «Інформ-прогрес сервіс» і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ-прогрес сервіс» залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07 липня 2014 року