Постанова

від 02.07.2014 по справі 810/3597/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 року №810/3597/14

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1022

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін

від прокурора: Барановська В.В.

від позивача: Складена Н.М. (за довіреністю)

від відповідача: Панченко М.О.

від третьої особи: Кравець В.П.

Неживок І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом в інтересах держави в особі до третя особа проПрокурора Тетіївського району Київської області Тетіївської міської ради Київської області Реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції Київської області Приватне підприємство «Тетіївський Райсількомунгосп» визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Тетіївського району Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Тетіївської міської ради (далі - позивач) до Реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції Київської області (далі - відповідач), третя особа стороні відповідача - Приватне підприємство «Тетіївський Райсількомунгосп» (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11672273 від 17 березня 2014 року 13:40:19, яким за ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 1,231 га, розташованою за адресою: Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Будьонного, 88, кадастровий номер 32246101100:01:180:0007, нормативно-грошова оцінка якої станом на 1 січня 2014 року становить 721116,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що 17 березня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції Київської області протиправно здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, що належить Тетіївській міській раді за ПП «Тетіївський райсількомунгосп», оскільки державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, на підставі якого вчинено реєстраційну дію, видано комунальному підприємству «Тетіївський райсількомунгосп», що ліквідовано за рішенням суду у 2011 році. Водночас, створене у 2014 році ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» не набуло жодних прав на відповідну земельну ділянку, не є правонаступником ліквідованого КП «Тетіївський райсількомунгосп». Крім того, у силу положень земельного кодексу, право постійного користування земельними ділянками надається виключним категоріям осіб, серед яких приватне підприємство не значиться.

У судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Відповідач позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Третя особа та її представник проти задоволення позову заперечували, оскільки вважають, що ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» на законних підставах має у постійному користуванні земельну ділянку, що підтверджується відповідним актом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, 12 березня 2014 року Кравець В.П. звернувся до Реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції Київської області із заявою (реєстраційний номер №5789354) щодо проведення державної реєстрації за Приватним підприємством «Тетіївський Райсількомунгосп» права постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 3224610100:01:180:0007, площею 1.2310 га, що знаходиться за адресою вул. Будьонного, 88, м. Тетіїв, Київська область (а.с. 69).

Згідно картки прийому заяви №11568535 (а.с. 81), як підставу виникнення речового права, третьою особо зазначено та додано до заяви рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 30 жовтня 2001 року №86 (а.с. 73) та державний акт на право постійного користування землею ІІ-КВ №000168 (а.с. 74-77)

Розглянувши заяву та додані до неї документи, 17 березня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції Київської області прийнято рішення №11672273, яким за Приватним підприємством «Тетіївський Райсількомунгосп» зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3224610100:01:180:0007 (а.с. 84).

У травні 2014 року прокуратурою Тетіївського району Київської області, на підставі постанови від 6 травня 2014 року №43, проведено перевірку правильності застосування законів Реєстраційною службою Тетіївського районного управління юстиції, у тому числі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

У ході перевірки, прокуратурою виявлено порушення вимог статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та з'ясовано, що державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою здійснена без встановлення відповідності заявлених прав поданим документам.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також їх обтяжень, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Державний реєстр прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Статтею 3 Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частинами 3 та 5 цієї ж статті передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 4 Закону №1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у тому числі: право власності на нерухоме майно.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводить орган державної реєстрації прав.

Державний реєстратор, зокрема, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи (пункти 2, 3 частинами 2статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено статтею 15 Закону №1952-IV, відповідно до якої, державна реєстрація прав та їх обтяжень включає такі етапи:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У силу положень частини 4 статті 15 Закону №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до статті 16 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі заяви. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

У разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подаються оригінали електронних документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, або електронні копії оригіналів документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, виготовлені шляхом сканування таких документів у паперовій формі.

Згідно статті 19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом ; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У силу положень частин 1 статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у тому числі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Пунктом 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року №868 встановлено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно пункту 12 Порядку, у разі подання заяви від імені юридичної особи державний реєстратор, який є користувачем Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, одержує інформацію із зазначеного Реєстру щодо такої особи.

Згідно пункту 8-1 частини 1 статті 9 Закону №1952-IV, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до пункту 20 Порядку, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Таким чином, особа, зацікавлена у здійсненні державної реєстрації права постійного користування на земельну ділянку, подає державному реєстратору за місцезнаходженням майна заяву, до якої додає правовстановлюючий документ, перелік яких встановлено статтею 19 Закону №1952-IV.

Аналіз положень Закону №1952-IV та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно свідчить про те, що вчиненню реєстраційної дії передує встановлення державним реєстратором відповідності заявленого права поданим документам, відомостям, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також інформацією, що надійшла на запит від інших органів державної влади. У разі подання заяви юридичною особою, Закон, поміж іншого, зобов'язує реєстратора отримати відповідну інформацію з Реєстру щодо такої особи.

Виявлені у ході співставлення заявлених прав та наданих документів розбіжності, суперечності є підставою для відмови у державній реєстрації.

Відповідно до матеріалів справи, у якості правовстановлюючого документу до заяви про державну реєстрацію права постійного користування, третьою особою був долучений Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КВ №000168 (а.с. 16), яким Тетіївському Райсількомунгоспу надано у постійне користування 1.231 гектарів землі в межах, згідно з планом землекористуванням.

Акт на право постійного користування землею видано на підставі рішення Тетіївської міської ради народних депутатів Київської області від 30 жовтня 2001 року №86, із змісту якого вбачається, що позивачем надано земельну ділянку по вул. Будьонного, площею 1.231 га підприємству «Тетіївський Райсількомунгосп» та зобов'язано останнє отримати у встановленому порядку акт на право постійного користування землею (а.с. 49).

З матеріалів справи судом встановлено, що підприємство «Тетіївський Райсількомунгосп», повна назва якого згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - «Тетіївський комбінат по наданню комунальних послуг сільському населенню, «Райсількомунгосп» зареєстроване як юридична особа 19 лютого 1998 року, підприємству присвоєно код ЄДРПОУ 05504937 (а.с. 13-15). З Витягу вбачається, що підприємство засноване трудовим колективом у кількості 36 осіб.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, «Тетіївський комбінат по наданню комунальних послуг сільському населенню" припинено за рішенням Господарського суду Київської області від 16 жовтня 2004 року №138/11-04, про що 29 квітня 2011 року до реєстру внесено запис за номером 13490000004000044 (а.с. 14).

19 лютого 2014 року, Реєстраційною службою Тетіївського міськрайонного управління юстиції зареєстроване Приватне підприємство «Тетіївський Райсількомуносп" (код за ЄДРПОУ 39106111), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців Серія АД №257376. Керівником ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» є Кравець В.П. (а.с. 17).

Згідно статуту ПП «Тетіївський Райсількомунгосп», підприємство є юридичною особою, що створена та діє відповідного до чинного законодавства України, має відокремлене майно, самостійний баланс. Згідно підпункту 6.1 пункту 6 статуту, до земель ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» належать землі, що є у приватній власності та користуванні власника Підприємства, які засвідчені відповідно Державним актом на право приватної власності або Держвним актом на право постійного користування землею (а.с. 20-32).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Будьонного, 88, кадастровий номер 32246101100:01:180:0007 надано «Тетіївському комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню»(код ЄДРПОУ 05504937), що у подальшому було припинено, водночас із заявою про здійснення державної реєстрації права постійного користування цієї ж земельної ділянки звернулось ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» (код ЄДРПОУ 39106111).

При цьому, з наданих до суду реєстраційних документів, відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом встановлено, що ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» не є правонаступником «Тетіївського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню».

Зазначене не заперечувалось третьою особою - Кравцем В.П., який пояснив, що він був одним із членів «Тетіївського комбінату по наданню комунальних послуг сільському населенню» і, після ліквідації останнього, віднайшовши у сейфі державний акт на право постійного користування землею, зареєстрував таке право за новоствореним ПП «Тетіївський Райсількомунгосп». При цьому, третьою особою не вчинялось будь-яких дій щодо отримання відповідної земельної ділянки на праві постійного користування.

За таких обставин, суд зазначає, що ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» не могло набути права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 32246101100:01:180:0007, оскільки станом на момент прийняття Тетіївською міською радою Київської області рішення від 30 жовтня 2001 року №86, яким вказану земельну ділянку передано у постійне користування, ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» не існувало.

Отже, подані державному реєстратору документи не відповідали заявленим до реєстрації речовим правам, містили очевидні суперечності щодо особи, якій надано право постійного користування землею.

Поряд з цим, відповідачем при здійснені державної реєстрації не дотримано вимог пункт 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та частини 2 статті 9 Закону №1952-IV, а саме не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Суд також зазначає, що державним реєстратором не було отримано інформацію із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на підставі пункту 12 Порядку та не надано належної оцінки Виписці із ЄДР, що надавалась третьою особою разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка свідчить про дату державної реєстрації юридичної особи - заявника, найменування та код ЄДРПОУ, що не узгоджуються із правовстановлюючими документами на підставі яких вчинено реєстраційну дію.

Щодо тверджень третьої особи та її представника про правомірність такої державної реєстрації з огляду на те, що Кравець В.П. у свій час був членом Колективного підприємства «Тетіївський комбінат по наданню комунальних послуг сільському населенню», суд звертає увагу, що у силу положень статті 141 Земельного кодексу, право користування земельною ділянкою припиняється у зв'язку з припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, яким воно було надано.

Водночас, аналіз положень статті 92 Земельного кодексу свідчить про те, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності надається вичерпному переліку осіб: підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної та комунальної власності; громадським організаціям інвалідів України; релігійним організаціям України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності та публічним акціонерним товариствам залізничного транспорту загального користування. Приватних підприємств серед зазначеного списку немає. Суд також враховує, що жодних доказів, що свідчать про перехід вказаної земельної ділянки до третьої особи або її засновником сторонами надано не було.

Також, варто зазначити, що згідно статті 12 Земельного кодексу, міські ради здійснюють повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад; надають земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.

Так, рішенням Тетіївської міської ради від 19 червня 2008 року №476 земельну ділянку по вул. Будьонного, 88, м. Тетіїв, площею 1.231 га, у зв'язку із зняттям Тетіївського райсількомунгоспу з державної реєстрації переведено до земель запасу Тетіївської міської ради (а.с. 87). Пунктом 3 зазначеного рішення, про перехід земельної ділянки до земель запасу зобов'язано повідомити Управління земельних ресурсів у Тетіївському районі Київської області.

У зв'язку з цим, слід також наголосити, що відповідач, маючи передбачені законом повноваження на формування запитів та отримання від інших органів державної влади, у тому числі у галузі земельних ресурсів необхідних для цілей державної реєстрації інформації, такими правами не скористався.

Вищезазначене у сукупності свідчить про безпідставність тверджень третьої особи щодо наявності у ПП «Тетіївський Райсількомунгосп» права постійного користування на вказану земельну ділянку, відтак і наявності підстав для його реєстрації.

Отже, враховуючи, що доказами, наявними у матеріалах справи підтверджується невідповідність поданих документів заявленому і зареєстрованому речовому праву, суд приходить до висновку про протиправність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 березня 2014 року №11672273.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач визнав позов, а третьою особою не було надано до суду належних і достатніх доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції Київської області №11672273 від 17 березня 2014 року, яким за Приватним підприємством «Тетіївський Райсількомунгосп» (код ЄДРПОУ 39106111) зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 1,231 га, розташованою за адресою: Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Будьонного, 88, кадастровий номер 32246101100:01:180:0007.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 8 липня 2014 року