Ухвала

від 08.07.2014 по справі 908/3555/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 липня 2014 року Справа № 908/3555/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Міщенка П.К., Погребняка В.Я., розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову та ухвалу від 12.05.2014 р. Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р. господарського суду Запорізької області у справі№ 908/3555/13 господарського суду Запорізької області за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Ермана", м. Запоріжжя провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Танасійчук С.С. В С Т А Н О В И В :

Подана ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області касаційна скарга від 26.05.2014 р. № 8612/9/10-018 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) з наступних підстав.

Так, відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Згідно з приписами вказаної статті ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевіряє застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із системного аналізу викладених норм ГПК України, при зверненні із касаційною скаргою на судові рішення першої та апеляційної інстанцій, в касаційній скарзі скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судами при прийнятті ними того чи іншого судового акта (зазначити статті Закону, його назву тощо) до встановлених ним обставин справи , вказавши при цьому в чому саме полягає невірне застосування судом вказаних норм права.

Як вбачається, оскаржувані судові рішення були прийнятті про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі про банкрутство.

Однак, як вбачається, скаржник, в порушення норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України, навів в скарзі лише підстави та право для проведення ним позапланової податкової перевірки стосовно боржника та підстави необхідності визначення боржнику сум податків, не врахувавши та не зазначивши, у чому полягають порушення або невірного застосування судами норм законодавства при винесенні оскаржуваних судових рішень (ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду) саме стосовно висновків про затвердження звіту ліквідатора боржника, ліквідаційного балансу останнього та припинення провадження у справі.

Отже скаржник обмежився викладенням в скарзі власної позиції стосовно реалізації своїх повноважень, як податкового органу, у даній справі, між тим не вказав, у чому полягають порушення, допущені судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень саме стосовно розглянутого ними питання та ухваленого з цього питання рішення, а також не вказав з цього приводу жодної норми (назва нормативного акту, номер статті тощо), які при цьому були порушені судами попередніх інстанцій, хоча оскаржувані рішення містять посилання і на норми ст.ст. 46, 83, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і на норми ст.ст. 105, 111 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до приписів п. 6 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Таким чином, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись нормами ст.ст. 110, п. 6 ч. 1 ст. 111 3 , ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р та ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 р. у справі № 908/3555/13 повернути заявнику.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді П.К. Міщенко

В.Я. Погребняк