Номер провадження: 22-ц/785/5194/14
Головуючий у першій інстанції Турецький О. С.
Доповідач Дрішлюк А. І.
категорія: 32
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Гірняк Л.А.,
при секретарі судового засідання Булгак Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Присяжнюка І.В., апеляційною скаргою представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі - Чуханенко Р.А., апеляційною скаргою начальника юридичної служби ДП «Одеська залізниця» - Зайцева С.М. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства «Одеська залізниця», територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, за участю третіх осіб: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі, Профспілкової організації пасажирського вагонного депо Одеса-Головна ДП «Одеська залізниця», про визнання протиправними актів, -
ВСТАНОВИЛА:
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_5 з позовом до державного підприємства «Одеська залізниця», територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, за участю третіх осіб: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі, Профспілкової організації пасажирського вагонного депо Одеса-Головна ДП «Одеська залізниця», про визнання протиправними актів. В обґрунтуванні позову посилався на те, що 24.12.2011 року під час виконання робочого завдання на території пасажирського вагонного депо Одеса-Головна ДП «Одеська залізниця» з ним трапився нещасний випадок, - його було зачеплено маневровим локомотивом, в наслідок чого він отримав виробничу травму у вигляді повної травматичної ампутації нижньої треті правої голені зі стопою та став інвалідом 2 групи. У зв'язку з порушеннями законодавства при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку, невідповідністю висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку обставинам події, було прийнято рішення про те, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. Позивач також вказував на порушення законодавства при проведенні дослідження його крові та складання висновку судово-медичної експертизи б/н від 28.12.2011 року, який в подальшому було покладено в обґрунтування висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року було задоволено позов ОСОБА_5 до державного підприємства «Одеська залізниця», територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, за участю третіх осіб: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі, Профспілкової організації пасажирського вагонного депо Одеса-Головна ДП «Одеська залізниця», про визнання протиправними актів. Визнано протиправним Акт №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, від 11.01.2012 року, форма НПВ. Визнано протиправним Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24.12.2011 року близько 17 години 45 хвилин у відокремленому структурному підрозділі Пасажирське вагонне депо Одеса-Головна ДП «Одеська залізниця», код ЄДРПОУ 01071427 із слюсарем-електриком з ремонту електроустаткування ОСОБА_5, форми Н-5. Зобов'язано територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який стався 24.12.2011 року з ОСОБА_5.
11.04.2014 року представник - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі - Чуханенко Р.А. подав апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року. В обґрунтування скарги представник посилався на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції, на порушення норм матеріального права, а саме: судом було неправильно застосовано норми матеріального права - абз.4 п.18, п.42, п.58, п.59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Комісія зі спеціального розслідування, на думку відповідача, правомірно не пов'язала з виробництвом даний нещасний випадок беручи до уваги висновок судово-медичної експертизи від 28.12.2011 року, де було зазначено, що в крові позивача знайдено етиловий спирт у концентрації 1,7%. Крім того представник посилався на те, що зобов'язуючи територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який стався 24.12.2011 року з ОСОБА_5, судом було порушено норми п.42, п.51, п.58 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки до компетенції органу Держгірпромнагляду не входить складання актів за формою Н-5, Н-1 (або форми НПВ), а цей обов'язок покладається на комісію з повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку. Крім того представник апелянта посилався на те, що позивач не звертався до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області зі скаргами про незгоду з висновками в Акті №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом від 11.01.2012 року, форма НПВ чи Акті спеціального розслідування нещасного випадку від 11.01.2012 року.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 квітня 2014 року було відкрито провадження за апеляційною скаргою представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі - Чуханенко Р.А. та призначено до розгляду на 19 травня 2014 року о 09-30 годин.
23.04.2014 року суддя Дрішлюк А.І. отримав з Приморського районного суду м. Одеси зареєстровану в установленому законом порядку апеляційну скаргу начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Присяжнюка І.В. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року. В обґрунтування скарги апелянт посилався на необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. А саме апелянт посилається на те, що запис лікаря в картці виїзду швидкої медичної допомоги №361А11, проте що запах алкоголю був відсутній було зроблено зі слів потерпілого; з протоколу огляду від 24.12.2011 року також вбачається, що зі слів хворого факт вживання алкоголю заперечує. У висновку експерта №2044 зазначається, що встановити чи знаходився позивач в стані алкогольного сп'яніння під час отримання травми не є можливим. Таким чином апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того апелянт посилається на те, що встановити факт того, що підпис позивача на документі про ознайомлення зі схемою руху по території, було підроблено можливо лише за результатами почеркознавчої експертизи. Також апелянт посилався на те, що суд при ухвалені рішення вийшов за межі компетенції суду щодо вирішення питання стосовно зобов'язання Територіального управління скласти Акти за формою Н-1, про нещасний випадок на виробництві.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року відкрито провадження за апеляційною скаргою начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Присяжнюка І.В. та призначено спільний розгляд зазначених апеляційних скарг.
16.05.2014 року суддя Дрішлюк А.І. отримав з Приморського районного суду м. Одеси зареєстровану у встановленому законом порядку апеляційну скаргу начальника юридичної служби ДП «Одеська залізниця» - Зайцева С.М. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року. В обґрунтування скарги апелянт посилається на незаконність рішення, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області є суб'єктом владних повноважень і справи, які пов'язані з оскарженням рішень, дій або бездіяльністю при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства розглядаються за правилами КАС України. Крім того, апелянт посилався на те, що висновки суду щодо відсутності у комісії з спеціального розслідування нещасного випадку законних підстав для висновку, що потерпілий перебував на час нещасного випадку у стані алкогольного сп'яніння, не відповідають обставинам справи та висновку експертизи від 28.12.2011 року. Також сторона відповідача посилалась на те, що суд не прийняв до уваги той факт, що позивачем не було дотримано вимоги п.58, п.59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а саме, що він не звертався до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, а передчасно звернувся до суду, оскільки у судовому порядку оскаржуються рішення повторної (додаткової) спеціальної комісії розслідування нещасного випадку.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2014 року відкрито провадження за апеляційною скаргою начальника юридичної служби ДП «Одеська залізниця» - Зайцева С.М. та призначено спільний розгляд зазначених апеляційних скарг.
В судовому засіданні представники апелянтів подані скарги підтримали. Просили рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, учасників провадження, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінюючи доводи апеляційних скарг, з урахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.
Предметом судового розгляду була вимога позивача щодо визнання протиправними актів та зобов'язання вчинити дії, оскільки між сторонами виник спір щодо результатів розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 24.12.2011 р. та віднесення його до таких, що пов'язані з виробництвом.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 24.12.2011 року ОСОБА_5 працював на посаді слюсаря-електрика пасажирського вагонного депо Одеса-Головна ДП «Одеська залізниця» та заступив на робочу зміну. Близько 17 години 15 хвилин 24.12.2011 року позивач отримав завдання по радіостанції від оглядача-ремонтника вагонів - старшого по зміні ОСОБА_7 підключити до електропостачання пасажирський вагон №04021010, який було встановлено після відчіпного ремонту у потяг №60 сполученням «Одеса-Харків». При проходженні до місця виконання завдання, позивача зачепило деталями локомотиву, який почав рух та позивача був травмований. Близько 17 години 45 хвилин позивач по радіостанції звернувся по допомогу, пояснивши що у нього травмована нога. Коли позивача знайшли викликані ним співробітники вагонного депо, йому була надана перша медична допомога та його доставили до травмпункту, куди потім прибула карета «швидкої допомоги». ОСОБА_5 було госпіталізовано до державного закладу «Дорожня лікарня ДП «Одеська залізниця» з діагнозом травматична ампутація правої ступні.
За результатами проведення спеціального розслідування комісією було складено Акт №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, форма НПВ та Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24.12.2011 року форми Н-5, у зв'язку з тим, що на думку членів комісії причиною нещасного випадку було те, що потерпілий ОСОБА_5 заходився на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, супутні причини відсутні. Психофізіологічні причини нещасного випадку, за висновками комісії - потерпілий ОСОБА_5 24.12.2011 року вживав спиртні напої, самовільно покинув робоче місце з 13 до 17 години, зазначається, що технічних та організаційних причин нещасного випадку комісія по спеціальному розслідуванню не встановила. Оскільки висновки комісії не відповідали обставинам події та спростовувалися обставинами справи суд першої інстанції повністю задовольнив поданий позов.
Перевіряючи доводи апеляційних скарг щодо неправильного застосування норм матеріального права в частині застосування Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне. В зв'язку з тим, що доводи всіх скарг стосуються цього питання у сукупності з оцінкою фактичних обставин справи, то колегія суддів вважає за необхідним згрупувати їх, перерахувавши та надати їм спільну оцінку.
Так, апелянт начальника юридичної служби ДП «Одеська залізниця» - Зайцева С.М посилався на те, що висновки суду щодо відсутності у комісії із спеціального розслідування нещасного випадку законних підстав для висновку, що потерпілий перебував на час нещасного випадку у стані алкогольного сп'яніння, не відповідають обставинам справи та висновку експертизи від 28.12.2011 року.
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі - Чуханенко Р.А. посилався на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції, на порушення норм матеріального права. Вказував, що судом було неправильно застосовано абз.4 п.18, п.42, п.58, п.59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки вважав, що комісія зі спеціального розслідування правомірно не пов'язала з виробництвом даний нещасний випадок беручи до уваги висновок судово-медичної експертизи від 28.12.2011 року, де було зазначено, що в крові позивача знайдено етиловий спирт у концентрації 1,7%. Представник апелянта - начальник територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Присяжнюк І.В., також вказував, що запис лікаря в карті виїзду швидкої медичної допомоги №361А11, про те, що запах алкоголю був відсутній у позивача, було зроблено зі слів потерпілого, з протоколу огляду від 24.12.2011 року також вбачається, що зі слів хворого факт вживання алкоголю заперечується. У висновку експерта №2044 зазначається, що встановити чи знаходився позивач в стані алкогольного сп'яніння під час отримання травми не є можливим. Таким чином, апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Між тим, за умови порушення порядку проведення експертного дослідження, зокрема за відсутності результатів дослідження сечі, відсутності свідчень свідка щодо вживання алкогольних напоїв, колегія суддів вважає, що всі сумніви повинні тлумачитись на користь потерпілого, а тому суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги аналогічні посилання в запереченнях відповідачів, надавши повну оцінку зібраним по справі доказам.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновок спеціальної комісії щодо причин нещасного випадку та те, що нещасний випадок з позивачем не пов'язаний з виробництвом не відповідають обставинам події та матеріалам справи.
Згідно вимогам п. 14 Порядку розслідування та ведення випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.
Нещасний випадок трапився під час перебування позивача на робочому місці - території пасажирського вагонного депо Одеса-Головна ДП «Одеська залізниця», що дає підстави для визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом.
Відповідно п. 18 Порядку розслідування та ведення випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками: за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності); унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання; під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду; у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку).
Вживання ОСОБА_5 спиртних напоїв та його знаходження під час нещасного випадку в стані алкогольного сп'яніння не підтверджується матеріалами спеціального розслідування, а також даний факт спростовується матеріалами справи.
Судом першої інстанції детально в цій частині проаналізовано зібрані по справі докази та дана їм правильна оцінка, в тому числі щодо медичної документації, порядку її заповнення та порушень, допущених під час проведення експертного дослідження. Щодо посилань представника апелянта - начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області Присяжнюка І.В. на те, що встановити факт того, що підпис позивача на документі про ознайомлення зі схемою руху по території, було підроблено можливо лише за результатами почеркознавчої експертизи, то відповідне клопотання стороною не заявлялось, і сторона вправі вирішити це питання в межах кримінального провадження. при цьому власно цей факт мав би значення, якщо саме через порушення правил безпеки позивачем в формі відхилення від маршруту руху стало причиною нещасного випадку і черз це йому було відмолено у оформленні відповідної документації. За обставами справи оформлення всіх кінцевих актів розслідування відбулось з врахуванням на думку відповідачів стану алкогольного сп'яніння, а не порушення правил безпеки позивачем. Щодо доводів апеляційних скарг представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі - Чуханенко Р.А., що зобов'язуючи територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який стався 24.12.2011 року з ОСОБА_5, судом було порушено норми п.42, п.51, п.58 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки до компетенції органу Держгірпромнагляду не входить складання актів за формою Н-5, Н-1 (або форми НПВ), а цей обов'язок покладається на комісію з повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, а також посилань представникп апелянта - начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Присяжнюка І.В А на те, що суд при ухвалені рішення вийшов за межі компетенції суду щодо вирішення питання стосовно зобов'язання Територіального управління скласти Акти за формою Н-1, про нещасний випадок на виробництві. то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно прийшов до висновку про зобов'язання територіального управління Держгірпромнагляду України по Одеській області без створення комісії по спеціальному розслідуванні скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1. Суд не врахував того, що п.42, 46, 51 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМ України від 25.08.2004р. №1112 передбачено, що з'ясування обставин і причин нещасного випадку порушення вимог законодавства про охорону праці, складання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 належить до компетенції спеціальної комісії, а не територіального управління. Оскільки доводи апеляційних скарг, кожна з яких у відповідній частині містить посилання на таке порушення судом першої інстанції порядку застосування норм матеріального права, знайшли своє підтвердження, то за таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає до зміни. При цьому колегія суддів вважає, що така зміна рішення по суті буде відповідати спрямованості поданого позову, основною метою якого було захист прав позивача, а тому формулювання позовних вимог, уточнення яких не було здійснено позивачем в суді першої інстанції, за участі в процесі всіх суб'єктів-відповідачів, не є виходом з межи позовних вимог.
Щодо доводів апелянта - представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі - Чуханенко Р.А., що позивач не звертався до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області зі скаргами про незгоду із висновками в Акті №1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом від 11.01.2012 року, форма НПВ чи в Акті спеціального розслідування нещасного випадку від 11.01.2012 року, а також доводів апеляційної скарги начальника юридичної служби ДП «Одеська залізниця» - Зайцева С.М., що суд не прийняв до уваги той факт, що позивачем не було дотримано вимоги п.58, п.59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а позивач не звертався до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, а передчасно звернувся до суду, оскільки у судовому порядку оскаржуються рішення повторної (додаткової) спеціальної комісії розслідування нещасного випадку, то слід зважати на наступне. Згідно зі ст. 124 Конституція України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Офіційне тлумачення цього положення Конституції було неодноразово предметом конституційних проваджень, зокрема були прийняті рішеннях Конституційного Суду № 9-зп від 25.12.97 , № 8-рп/2002 від 07.05.2002 , № 15-рп/2002 від 09.07.2002 , № 3-рп/2012 від 25.01.2012, системних аналіз яких дозволяє стверджувати, що якщо відносини між суб'єктами мають ознаки правових, то спір між ними в межах цих відносин підлягає розгляду в суді. При цьому в рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) N 15-рп/2002 від 09.07.2002, було роз'яснено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Офіційне тлумачення цих положень Конституції було надано в рішеннях Конституційного суду України № № 9-зп від 25.12.97. , № 6-зп від 25.11.97 , № 19-рп/2011 від 14.12.2011.
Таким чином, отримавши для себе негативний результат в результаті проведеного розслідування, вважаючи, що його права порушені позивач правомірно звернувся до суду, , а останній правомірно надав захист потерпілій особі. При цьому відповідно до положень ст. 54 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», рішення спеціальної комісії щодо результатів спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено у судовому порядку. Будь-яких обмежень судового оскарження результатів розслідування нещасних випадків немає.
Щодо доводів представника апелянта - начальника юридичної служби ДП «Одеська залізниця» - Зайцева С.М., що Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області є суб'єктом владних повноважень і справи, які пов'язані з оскарженням рішень, дій або бездіяльністю при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства розглядаються за правилами КАС України, відхиляючи його колегія суддів виходить з того, що спір виник з трудових відносин, під час існування яких було завдано шкоду здоров'ю позивача, вказаний спір згідно зі ст.ст. 1,3,15 ЦПК України відноситься до цивільної юрисдикції. На користь такого висновку свідчить також те п. 3 листа Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 41/0/4-12 від 16.01.2012 «Щодо застосування окремих норм цивільного законодавства», а також постанова ВСУ від 28 листопада 2011 р. № 6-64цс11, яка є обов'язковою для застосування згідно з ст. 360-7 ЦПК України. Аналогічно визначається підсудність даного виду справ і відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року, а саме: у п.10 зазначається, що справи про оскарження рішень медико-соціальної експертної комісії, повідомлень медичних установ і актів розслідування нещасних випадків й хронічних професійних захворювань підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 ЦК), або виникають із трудових правовідносин. Вказана комісія, хоча згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, перебуває у віданні Міністерства охорони здоров'я України, проте відповідно до встановленого переліку прав і обов'язків (пункти 11 - 14 Положення) не здійснює владних управлінських функцій, а спір не стосується господарської діяльності юридичних осіб.
Таким чином, оскільки, доводи апеляційних скарг знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд задовольняє подані скарги частково, та змінює рішення суду першої інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Присяжнюка І.В., апеляційну скаргу представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі - Чуханенко Р.А., апеляційну скаргу начальника юридичної служби ДП «Одеська залізниця» - Зайцева С.М. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства «Одеська залізниця», територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, за участю третіх осіб: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі, Профспілкової організації пасажирського вагонного депо Одеса-Головна ДП «Одеська залізниця», про визнання протиправними актів, - задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року в частині зобов'язання територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який стався 24.12.2011 року з ОСОБА_5 змінити.
Зобов'язати територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області по факту нещасного випадку на виробництві, що стався 24.12.2011 року з ОСОБА_5 під час виконання ним своїх трудових обов'язків створити комісію по спеціальному розслідуванню даного нещасного випадку і скласти акт спеціального розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом по формі Н-5 і Н-1 за встановленою формою.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.І. Дрішлюк
М.В. Процик
Л.А. Гірняк
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2014 |
Оприлюднено | 14.07.2014 |
Номер документу | 39656120 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Дрішлюк А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні