Рішення

від 03.07.2014 по справі 916/1700/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2014 р.Справа № 916/1700/14

За позовом Державного науково-дослідного інституту спеціального зв'язку та захисту інформації

до відповідача Вищого навчального закладу "Одеська державна академія технічного регулювання якості"

про стягнення 7765,59грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Горін М.М., довіреність від 01.03.2014р.;

Від відповідача: Балена Т.А., довіреність від 08.05.2014р.

В судовому засіданні 27.05.14р. по справі було оголошено перерву до 19.06.2014р. о 09:45хв., та в судовому засіданні 19.06.2014р. по справі було оголошено перерву до 03.07.2014р.. о 10:15хв., в порядку ст..77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державний науково-дослідний інститут спеціального зв'язку та захисту інформації, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Вищого навчального закладу "Одеська державна академія технічного регулювання якості" про стягнення заборгованості у розмірі 7765,59грн., а саме: основного боргу у розмірі 6962,62грн., пені у розмірі 479,96грн., 3%річних у розмірі 185,99грн., індексу інфляції у розмірі 137,02грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.14р. порушено провадження у справі №916/1700/14.

Відповідач позов визнає частково, в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 802,97грн., яка складається із сум нарахованої пені в розмірі 479,96грн., 3% річних в розмірі 185,99грн. та індексу інфляції в розмірі 137,02грн., з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№13667/14 від 27.05.2014р.). Так в обґрунтування відзиву зазначає на те, що Одеська державна академія технічного регулювання та якості є державним вищим навчальним закладом, що фінансується з державного бюджету. Оскільки відповідач є розпорядником бюджетних коштів, тому як фінансується із державного бюджету, то на нього розповсюджується порядок фінансування, який здійснюється з державного бюджету України. Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309 затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України. Відповідно до п. 2.4. зазначеного Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання. Пунктом п. 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань встановлено, що органи Казначейства не реєструють зобов'язання у разі: відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання; відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження); невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми; неподання або подання неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів. Таким чином для здійснення оплати позивачу за умовами договору №53/13Н від 15.04.2013р. відповідачу було необхідно отримати від позивача Акт №42 від 25.04.2013р. здачі-приймання виконаних робіт у семиденний термін з дати його підписання позивачем з тим, щоб протягом 7 робочих днів з дати прийняття до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, тобто з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі (з 25.04.2013р.) подати органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань з документами, що підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання. Після спливу зазначеного строку органи Казначейства фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів не реєструють, тому, відповідно, здійснити оплату (без зазначеної реєстрації) відповідач можливості не мав. Таким чином вина відповідача в затримці оплати за договором №53/13Н від 15.04.2013р. відсутня, оскільки ним було з запізненням отримано від позивача Акт №42 від 25.04.2013р., наявність якого є необхідною умовою для реєстрації в органі Казначейства фінансового зобов'язання відповідача перед позивачем з наступною оплатою цього зобов'язання. Враховуючи вищенаведене відповідач визнає, що має заборгованість перед позивачем за договором №53/13Н від 15.04.2013р. в розмірі 6962,62грн., однак вина позивача в тому, що до цього часу не здійснено позивачу оплату на вказану суму, - відсутня. Крім того, відповідно до передбачених сторонами умов застосування відповідальності, визначених пунктом 3.1 Договору № 53/13Н від 15.04.2013р., за прострочення оплати наданої послуги з вини відповідача останній повинен був би сплатити позивачу пеню у розмірі 6,97грн., що становить 0,1 % від 6962,62грн., а не 479,96грн., як то визначено в позовній заяві. Також, оскільки вина відповідача у затримці ним оплати за договором №53/13Н від 15.04.2013р. відсутня, то з Одеської державної академії технічного регулювання та якості не повинні стягуватись пеня, сума 3 % річних в розмірі 185,99грн. та сума індексу інфляції в розмірі 137,02грн., розрахованих позивачем за час прострочення оплати з боку відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

15.04.2013р. між Державним науково-дослідним інститутом спеціального зв'язку та захисту інформації (Виконавець) та Вищим навчальним закладом "Одеська державна академія технічного регулювання якості" (Замовник) було укладено Договір №53/13Н з виконання послуг з технічного захисту інформації, відповідно до умов якого Замовник замовляє Виконавцю, а Виконавець виконує послуги з проведення державної експертизи комплексної системи захисту інформації автоматизованої системи класу « 1», яка розташована за адресою: 65020, м.Одеса, вул. Ковальська, 15(код згідно класифікатора ДК 016:2010 - 74.60.16.200).

Пунктом 3.1 Договору зазначено, що загальна вартість послуг, наданих за даним Договором, установлюється згідно протоколу погодження ціни наданих послуг за договором(додаток 2), який є невід'ємною частиною даного договору, а складає 5802,18грн., крім того ПДВ 20% - 1160,44грн., разом складає 6962,62грн.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, оплата здійснюється у національній валюті України, на протязі 10 робочих днів після підписання Акту приймання-здавання послуг.

За умовами п. 4.1. та п. 4.2. договору, здача-приймання послуг оформлюється двостороннім Актом, складеним у двох примірниках. Після надання послуг за Договором, Виконавець підписує та направляє встановленим порядком Замовнику Акт приймання-здавання послуг.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що в усіх випадках за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Сторони у п.5.2 Договору погодили, що за прострочення оплати наданої послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості суми, вказаної в договорі, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що суперечки та розбіжності, по яких сторони не можуть прийти до згоди шляхом переговорів, а також у претензійному порядку, повинні вирішуватись згідно з чинним законодавством у судовому порядку .

На виконання умов договору, Виконавцем були належними чином та в повному обсязі виконані послуги, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт за договором №42 від 25.04.2013р.

Так оплата Замовником повинна була здійснитись до 10.05.2013р.

Однак в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання за Договором повністю не виконав, про причини такого не виконання не повідомив, оплати в повному обсязі не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору 23.07.2013р. Державним науково-дослідним інститутом спеціального зв'язку та захисту інформації було надіслано претензію до Вищого навчального закладу "Одеська державна академія технічного регулювання якості" з вимогою про необхідність погасити заборгованість.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7765,59грн., а саме: основний борг у розмірі 6962,62грн., пеню у розмірі 479,96грн., 3%річних у розмірі 185,99грн., індекс інфляції у розмірі 137,02грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем відповідачу послуг за договором, існування заборгованості відповідача по оплаті у розмірі 6962,62грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6962,62грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 479,96грн. за період з 10.05.2013р. по 10.11.2013р., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 6962,62грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язань, причини(причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки(штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони(в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушень та його наслідків) тощо.

З огляду на викладені обставини, які судом прийняті до уваги, суд вважає за можливе з власної ініціативи зменшити розмір пені до 100грн., зі стягненням з Вищого навчального закладу "Одеська державна академія технічного регулювання якості" пені в розмірі 100грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 10.05.2013р. по 31.03.2014р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 6962,62грн., та індекс інфляції у розмірі 137,02грн., за період з травня 2013р. по березень 2014р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, а також перевіривши наданий позивачем розрахунок 3%річних та індексу інфляції, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 10.05.2013р. по 31.03.2014р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 6962,62грн., а також індексу інфляції у розмірі 137,02грн., за період з травня 2013р. по березень 2014р. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Доводи відповідача, що викладені у відзиві на позов про те, що акт здачі-приймання виконаних робіт № 42 від 25.04.2013р. за договором №53/13Н від 15.04.2013р. був отриманий відповідачем тільки 18 червня 2013 року, що підтверджується реєстрацією в журналі вхідних листів та газет Одеської державної академії технічного регулювання та якості до уваги судом не приймається, оскільки він є на думку суду неналежним.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Державного науково-дослідного інституту спеціального зв'язку та захисту інформації до відповідача Вищого навчального закладу "Одеська державна академія технічного регулювання якості" підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у розмірі 6962,62грн., пені у розмірі 100грн., 3%річних у розмірі 185,99грн., індексу інфляції у розмірі 137,02грн.

Приймаючи до уваги те, що п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, тому згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Вищого навчального закладу "Одеська державна академія технічного регулювання якості" (65020, м.Одеса, вул.Ковальська, 15, код ЄДРПОУ 35178067, р/р 35225007004784, 35229003004784 у ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Державного науково-дослідного інституту спеціального зв'язку та захисту інформації (03142, м.Київ, вул. М.Залізняка, 6; код ЄДРПОУ 34732331, р/р 31256201102970 в УДКСУ у Святошинському районі м.Києва, код банку 820019) основний борг у розмірі 6962(шість тисяч дев'ятсот шістдесят дві)грн.62коп., пеню у розмірі 100(сто)грн., 3%річних у розмірі 185(сто вісімдесят п'ять)грн.99коп., індекс інфляції у розмірі 137(сто тридцять сім)грн.02коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.07.2014р.

Суддя Гут С.Ф.