Рішення

від 08.07.2014 по справі 334/8037/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 08.07.2014

Справа № 334/8037/13-ц

Провадження № 2/334/1602/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Ленінський районний суд р. Запоріжжя в складі:

головуючої судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Єфремовій Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ «Січ-Заспа» на неправомірну бездіяльність посадових осіб ТОВ «Січ-Заспа» щодо виплати винагороди за виконану роботу внаслідок порушення законодавства про оплату праці

ВСТАНОВИВ :

Позивачі звернулися до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ТОВ «Січ-Заспа» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації витрат доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, зазначивши в позові, що з 01 вересня 2011 року по 04.09.2012р. позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 а також ОСОБА_4 працювали сторожами-охоронцями на будівельному майданчику багатофункціонального житлового комплексу «Перлина Дніпра», генеральним підрядником будівництва якого є ТОВ «Січ-Заспа».

При працевлаштуванні до Відповідача позивачами (ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 а також ОСОБА_4.) з посадовими особами ТОВ «Січ-Заспа» було обумовлено обсяг обов'язків, графік роботи та умови оплати праці.

Зокрема, до їх посадових обов'язків входило цілодобова охорона на будівельному майданчику Багатофункціонального житлового комплексу «Перлина Дніпра», який розміщується в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на перехресті вул. Лєрмонтова та Набережної магістралі.

Графік роботи: сутки через троє, заробітна плата 130,00 грн. за зміну.

Натомість посадовими особами ТОВ «Січ-Заспа» впродовж зазначеного періоду розрахунок по заробітній платі з позивачами здійснювався не своєчасно та не в повному обсязі.

Так, за період з 01.09.2011 по 31.08.2012р. позивачами (ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3.) було здійснено виходів на охорону та відпрацьовано змін в наступних обсягах, що підтверджується Журналом обліку виходів особистого складу охорони на будівельному майданчику «Перлина Дніпра» вони відпрацювали та повинні були отримати винагороди: ОСОБА_1 с 9.11.2012 по 08.12.2012 р. за 94 години робочого часу -12220 гривен; ОСОБА_2 за 89 годин робочого часу -11570 гривень; ОСОБА_3 за 93 години робочого часу -12090 гривень.

Проте фактично відповідач сплатив позивачам заробітну плату частково, кожному по 9000 гривень.

Таким чином, заборгованість по заробітній платі ТОВ «Січ-Заспа» по розрахункам з ОСОБА_1 складає 3220 грн.(12220 - 900=3220грн.); з ОСОБА_2 - 2570 грн. (11570 - 900= 2570 грн); та з ОСОБА_3 - 3090 грн.( 12090 - 900= 3090 грн.) .

Затримка ж виплати всіх належних позивачам виплат допущена з вини ТОВ «Січ-Заспа», оскільки сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Крім того, позивачі особисто неодноразово звертались із письмовими заявами до посадових осіб ТОВ «Січ-Заспа». Проте повного розрахунку вони так і не отримали, що є грубим порушенням ст. 43 Конституції України та ст. 116 КЗпП України.

З метою захисту прав та інтересів позивачів, які були порушені ТОВ «Січ-Заспа», позивачами (ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3.) було укладено договір про надання правової допомоги від 02.09.2013 з ФОП ОСОБА_5 і просять стягти витрати понесенні позивачами за надання правової допомоги.

Просять врахувати, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставі викладеного, позивачі просили суд стягнути з ТОВ «Січ-Заспа» заборгованість із заробітної плати за період з 01.09.2011 по 04.09.2012 на користь ОСОБА_1 в сумі 3 220,00 грн. ОСОБА_2 в сумі 2 570,00 грн. та ОСОБА_3 в сумі 3 090,00 грн. ; стягнути з ТОВ «Січ-Заспа» компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на користь ОСОБА_1 в сумі 57,63 грн. ОСОБА_2 в сумі 46,00 грн. та ОСОБА_3 в сумі 55,30 грн.; стягнути з ТОВ «Січ-Заспа» середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, що станом на час подачі позову становить, на користь ОСОБА_1 в сумі 16 606,48 грн. ОСОБА_2 в сумі 15 567,74 грн. та ОСОБА_3 в сумі 16 606,48 грн.; стягнути з ТОВ «Січ-Заспа» на користь ОСОБА_1, документально підтверджені судові витрати та витрати пов'язані з розглядом справи, що станом на 30.12.2013 становить 1 170,00 грн.

Представник позивачів підтримав вимоги своїх довірителів та просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених вище.

Представник ТОВ «Січ-Заспа» у судовому засіданні проти позову заперечував та пояснював, що позивачі ніколи не були працевлаштовані на підприємстві ТОВ „Січ-Заспа", а відповідно не мають права на стягнення будь якої грошової винагороди за виконану роботу. На підтвердження своїх доказів, представник відповідача надав суду копії штатних розкладів. В обґрунтування заперечень щодо наданої позивачами довідки про заборгованість по заробітної плати, підписана гр..ОСОБА_6, представник відповідача пояснив, що ОСОБА_6 також не є робітником або посадовою особою ТОВ „Січ-Заспа". До того ж, довідка про наявність заборгованості ТОВ „Січ-Заспа" перед позивачами, оформлена не належним чином, тому не може бути прийнята судом до уваги як належний доказ. З цих підстав, представник відповідача просив суд відмовити позивачам у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи вислухав пояснення сторін та свідків, які були допитані за клопотанням сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

3гідно із ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачі у судовому засіданні намагалися довести суду, що вони з 01 вересня 2011 року по 04.09.2012року працювали сторожами-охоронцями на будівельному майданчику Багатофункціонального житлового комплексу «Перлина Дніпра», генеральним підрядником будівництва якого є ТОВ «Січ-Заспа», про що свідчить журнал обліку виходу на роботу, а також довідка від керівництва ТОВ «Січ-Заспа» на підтвердження того, що заборгованість по виплаті заробітної плати перед позивачам дійсно існує, а тому є підстави для задоволення вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Проте з такою позицією позивачів не можна погодитися, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 24, 29 КЗпП України.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

У відповідності до ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами та проінструктувати працівника з техніки безпеки виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Тобто, у будь-якому випадку заборонено допускати працівника до роботи до того, як будуть виконані вимоги ст. 29 КЗпП України.

Судом встановлено, що з письмовою заявою про укладення трудового договору позивачі не зверталися, трудову книжку та паспорт відповідачу не представляли, накази про прийняття та звільнення позивачів в спірний період не приймалися, права та обов'язки, умови праці під розписку позивачам не роз'яснювалися.

Доводи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно того, що вони були фактично допущені до виконання роботи, що на їх думку підтверджується журналом обліку виходу на роботу, де зазначені їх прізвища, як охоронців об'єкту будівництва, не приймаються судом, оскільки такі списки не є безспірним доказом виконання трудових обов'язків позивачами.

Отже, наявність прізвищів позивачів в журналі обліку не є достатнім доказом наявності трудових відносин між ТОВ „Січ-Заспа" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 за відсутності доказів про виконання вимог ст. 29 КЗпП України.

Крім того, в судовому засіданні при розгляді справи позивачі пояснили, що вони не писали заяв про прийняття їх на роботу в 2011, 2012 роках, трудову книжку не представляли, гроші за роботу отримували в конверті, при цьому вони усвідомлювали те, що при таких обставинах, трудові відносини з відповідачем у них не оформлені, але це їх влаштовувало, оскільки вони є пенсіонерами за віком.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що прийняття на роботу було не офіційним, оскільки ніхто не замислювався про наслідки такого працевлаштування.

При таких обставинах, доводи позивачів та їх представника стосовно наявності ознак трудових відносин між ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ТОВ „Січ-Заспа" є необґрунтованими і не підтверджуються матеріалами справи, тому є суперечливими.

Доводи позивачів щодо упередженості суду при розгляді даної справи матеріалами справи не підтверджені, оскільки при винесенні заочного рішення від 30.12.2013 року судом не було з'ясовано чи дійсно ОСОБА_1, ОСОБА_2.та ОСОБА_3 перебували у трудових відносинах з ТОВ „Січ-Заспа". Крім того, суд не вжив усі достатні можливості щодо виклику у судове засідання відповідача, тому з урахуванням порушеного права відповідача на захист своїх прав та інтересів, заочне рішення було скасовано.

Керуючись ст.. 10,60, 212, 213, 218 ЦПК України та у відповідності до 21, 24, 29 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ «Січ-Заспа» на неправомірну бездіяльність посадових осіб ТОВ «Січ-Заспа» щодо виплати винагороди за виконану роботу внаслідок порушення законодавства про оплату праці - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ю.Козлова