Рішення

від 08.07.2014 по справі 913/1507/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 липня 2014 року Справа № 913/1507/14

Провадження №18пд/913/1507/14

За позовом

1-го позивача - виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

2-го позивача - Луганської міської ради, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «МИЛЛЕННИУМ», м. Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі від 15.10.2003 (державна реєстрація від 07.11.2003 за № 4755)

Суддя господарського суду Луганської області Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від 1-го позивача: Дегтярьова Н.В., за дов. № 01/03-31/7301/0/2-13 від 21.11.2013;

від 2-го позивача: Дегтярьова Н.В., за дов. № 01/03-31/7300/0/2-13 від 21.11.2013;

від відповідача: Анікєєва Н.С., за дов. б/н від 07.07.2014.

Суть спору : позивачами заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 15.10.2003 (державна реєстрація від 07.11.2003 за № 4755), зі змінами, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «МИЛЛЕННИУМ», відносно земельної ділянки площею 0,1243 га, яка розташована за адресою: м. Луганськ, 7-й Лутугінський проїзд, 15, зокрема: викласти перший абзац пункту 2.1. розділу «Орендна плата» договору у новій редакції:

« 2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях».

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.07.2014 б/н зазначив, що проти внесення змін до спірного договору не заперечує, але пропозицій про внесення змін до договору від позивачів відповідач не отримував.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2003 між виконавчим комітетом Луганської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «МИЛЛЕННИУМ» укладено договір оренди землі, державна реєстрація від 07.11.2003 за № 4755, зі змінами, згідно якому, виконавчий комітет Луганської міської ради передав відповідачу в оренду строком до 13.08.2052 земельну ділянку площею 0,1243 га, під будівництво та розміщення стоянки автомобілів-водовозів та виробничо-побутових будівель за адресою: м. Луганськ, 7-й Лутугінський проїзд, 15.

Спірним першим абзацом пункту 2.1 вказаного договору встановлено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки, збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 № 7/9.

З метою приведення вказаного договору у відповідність до діючого законодавства (законодавчо збільшено розмір орендної плати та встановлено, що остання не може бути меншою трикратного розміру земельного податку ) позивачами заявлено позов про внесення змін до договору оренди землі від 15.10.2003 (державна реєстрація від 07.11.2003 за № 4755), зі змінами, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «МИЛЛЕННИУМ», зокрема: викласти перший абзац пункту 2.1. розділу «Орендна плата» договору у новій редакції:

« 2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях».

Позивачі обґрунтовують позовні вимоги необхідністю приведення договору у відповідність до вимог діючого законодавства, а саме істотних умов договору - розміру орендної плати.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань регулювання земельних відносин є виключно компетенцією місцевої ради (позивача по справі).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.07.2014 б/н зазначив, що проти внесення змін до спірного договору не заперечує, але пропозицій про внесення змін до договору від позивачів відповідач не отримував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-УІ, внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі», а саме, було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки .

Попередня редакція наведеної статті Закону визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку , що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки .

З 01.01.2011 зазначені частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» виключені в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (Закон України від 02.12.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України ), який діє з 01.01.2011 і має аналогічні положення закріплені у ст. 288 Податкового кодексу України.

Разом з цим, першим абзацом пункту 2.1. договору встановлено орендну плату у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 2,5, що не відповідає вимогам вищевказаного законодавства, так як річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку .

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 1, ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Згідно п. 2.4.1. договору оренди щодо якого заявлено позовні вимоги виконавчий комітет Луганської міської ради має право, в тому числі, змінювати орендну плату при зміні розміру земельного податку .

У абз. 4 п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», від 17.05.2011 № 6, зазначено, що статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

За таких обставин, позовні вимоги про викладення першого абзацу пункту 2.1. розділу «Орендна плата» договору у новій редакції:

« 2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях», підлягають задоволенню в зв'язку з їх законністю та обґрунтованістю.

Не зважаючи на те, що позов задоволено повністю суд вважає за необхідне покласти судовий збір на позивачів за таких підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 ГК України).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Таким чином, закон встановлює певний порядок внесення змін до договору, першим кроком виконання якого є обов'язок сторони (в законі вказано: сторона повинна ), яка бажає змінити договір, надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Разом з цим, закон не забороняє позивачу напряму звернутися до суду з вимогою про внесення змін у договір, що роз'яснюється в абз. 4 п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Однак, у разі звернення до суду напряму (без попереднього надсилання відповідачу пропозиції про зміну договору), і при визнанні відповідачем позову, на думку суду, позивач позбавляється права на відшкодування сплаченого ним судового збору, так як спір у суді виник не з вини відповідача.

У разі надсилання позивачем відповідачу пропозиції про внесення змін до договору (до пред'явлення позову) відповідач можливо погодився би з нею (ч. 3 ст. 188 ГК України), що позбавило би позивача необхідності звертатися до суду і відповідно, нести судові витрати у вигляді судового збору.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при зміні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони , або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Частиною 2 статті 49 ГПК України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У даному випадку, позивачі не надсилали відповідачу відповідної пропозиції, і відповідно, відповідач не ухилявся від її прийняття. Тобто підстави покладення судового збору на відповідача, встановлені абз. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України, відсутні.

За таких обставин, судовий збір покладається на позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від від 15.10.2003 (державна реєстрація від 07.11.2003 за № 4755), зі змінами, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради (м. Луганськ) та товариством з обмеженою відповідальністю «МИЛЛЕННИУМ» (м. Луганськ), зокрема:

викласти перший абзац пункту 2.1. розділу «Орендна плата» договору у новій редакції:

« 2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях».

3. Судовий збір покласти на позивачів.

08 липня 2014 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 09 липня 2014 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко