Рішення

від 08.07.2014 по справі 913/1386/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 липня 2014 року Справа № 913/1386/14

Провадження №32/913/1386/14

за позовом: Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 24047779

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний кардіо-хірургічний центр», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 37108845

про стягнення 112857,94 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Морозова С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Басенко О.О. - юрисконс.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний кардіо-хірургічний центр», м.Луганськ про стягнення заборгованості за договором №1169 від 18.12.2013р. на постачання теплової енергії в сумі 105450,03 грн, інфляційних збитків - 4073,05 грн, 3% річних - 540,06 грн, пені - 2794,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №1169 від 18.12.2013р. щодо проведення оплати поставленої в період з січня по березень 2014 року теплової енергії у визначений договором строк, що стало підставою для нарахування інфляційних витрат, 3% річних та пені.

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив, у судові засідання 24.06.2014р., 08.07.2014р. на виклик суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №9101613865121, №9101613901098.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 24.06.2014р., 08.07.2014р. на виклик суду не з'явився, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового процесу не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується..

Як свідчать матеріали справи, 18.12.2013р. між Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний кардіо-хірургічний центр» (споживач) було підписано договір №1169 на постачання теплової енергії.

Пунктом 2.1 вказаної угоди встановлено, що постачальник зобов'язується постачати споживачу теплову енергію необхідної якості в обсягах, визначених цим договором (додаток №1), до межі балансової та експлуатаційної відповідальності, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити поставлену теплову енергію в повному обсязі згідно встановлених діючим законодавством України тарифам, у строки, передбачені договором.

За змістом додатку №1 до договору №1169 від 18.12.2013р. сторони домовились про постачання теплової енергії за адресою: вул.Шеремета, 1б (опалювальна площа - 3522,8 кв.м, будівельний обсяг - 15213 куб.м, рік будівництва - 2011, максимальне приєднане навантаження (опалення) - 169355 ккал/с).

Згідно із п.7.8 укладеного сторонами правочину тариф на момент підписання договору на центральне опалення становить 748,39 грн/місяць.

Відповідно до п.11.1 договору №1169 від 18.12.2013р. договір набуває силу з 18.12.2013р. та діє до 31.12.2014р.

Як свідчать матеріали справи, в період з січня по березень 2014 року позивачем було оформлено наступні рахунки на загальну суму 105450,03 грн:

- №222 за січень 2014 року на суму 49920,67 грн,

- №222 за лютий 2014 року на суму 38712,04 грн,

- №222 за березень 2014 року на суму 16817,32 грн.

Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленої теплової енергії та її вартості відповідачем не наведено, а судом не встановлено, внаслідок чого суд приймає до уваги показники, які наявні у рахунках за період з січня по березень 2014 року.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 105450,03 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норм ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом п.п.4.2, 4.2.12, 7.3 договору №1169 від 18.12.2013р. споживач теплової енергії зобов'язаний оплачувати вартість отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Тобто, зобов'язання відповідача з оплати теплової енергії, яка отримана у січні 2014 року, лютому 2014 року, березні 2014 року мали бути виконані у повному обсязі не пізніше 20.02.2014р., 20.03.2014р., 22.04.2014р. (з урахуванням того, що 20.04.2014р. та 21.04.2014р. були вихідними днями) відповідно.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач взяті на себе за договором №1169 від 18.12.2013р. зобов'язання не виконав, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний кардіо-хірургічний центр» утворилась заборгованість перед позивачем за отриману теплову енергію на загальну суму 105450,03 грн.

Належних та допустимих доказів, у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України, погашення боргу у вказаному розмірі відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №1169 від 18.12.2013р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитої теплової енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний кардіо-хірургічний центр» на користь позивача основного боргу в сумі 105450,03 грн підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Згідно із п.п.8.3, 8.3.1 договору №1169 від 18.12.2013р. споживач несе відповідальність за прострочення платежу за спожиту теплову енергію, у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відтак, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 2794,80 грн за період з 21.02.2014р. по 14.05.2014р.

За розрахунком суду сума пені за простроченими зобов'язаннями відповідача є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 2794,80 грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми права, позивачем нараховано за період з 21.02.2014р. по 14.05.2014р. та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 540,06 грн та інфляційні збитки в розмірі 4073,05 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат позивача, суд дійшов висновку щодо його помилковості. За розрахунком суду сума інфляційних збитків становить 4059,38 грн.

Одночасно, сума 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 540,06 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний кардіо-хірургічний центр» про стягнення основного боргу в сумі 105450,03 грн, інфляційних збитків - 4073,05 грн, 3% річних - 540,06 грн, пені - 2794,80 грн підлягає частковому задоволенню, а саме на суми 105450,03 грн, 4059,38 грн, 540,06 грн, 2794,80 грн відповідно.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний кардіо-хірургічний центр», м.Луганськ про стягнення заборгованості за договором №1169 від 18.12.2013р. на постачання теплової енергії в сумі 105450,03 грн, інфляційних збитків - 4073,05 грн, 3% річних - 540,06 грн, пені - 2794,80 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний кардіо-хірургічний центр» (91047, м.Луганськ, Ленінський район, вул.Оборонная, 34а, код ЄДРПОУ 37108845) на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (91055, м.Луганськ, Артемівський район, вул.Куракіна, 23а, код ЄДРПОУ 24047779) основний борг в сумі 105450,03 грн, інфляційні збитки - 4059,38 грн, 3% річних - 540,06 грн, пеню - 2794,80 грн, а також судовий збір в сумі 2257,16 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.07.2014р.

Суддя Ю.О. Паляниця