Постанова

від 08.07.2014 по справі 923/625/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р.Справа № 923/625/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Литовський І.С. (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Лена»

на рішення господарського суду Херсонської області від 27.05.2014р.

по справі №923/625/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»

до Селянського фермерського господарства «Лена»

про стягнення 44 598,04 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представником позивача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.07.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2014р. Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (далі - ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Селянського фермерського господарства «Лена» (далі - СФГ «Лена», відповідач) про стягнення 44 598,04 грн. плати за послуги компенсації перетікання електричної енергії та 1 827, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований тим, що між сторонами 22.11.2006р. укладений договір № 1132 про постачання електричної енергії. На підставі даного договору позивач поставив відповідачу за період з січня 2011р. по грудень 2013р. 997 976 кВат.год., загальна сума до сплати за перетікання реактивної електроенергії складає 59 464,06 грн. з урахуванням ПДВ. Але фактично позивачем були виставлені рахунки за вказаний період на загальну суму 14 866,02 грн. Різниця в оплаті за перетікання реактивної електроенергії складає 44 598,04 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.05.2014р. позов ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 40 436,60 грн. основного боргу за послуги компенсації перетікання реактивної електричної енергії та 1 656,52 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду вмотивовано тим, що позивач довів належними доказами факт споживання відповідачем реактивної електричної енергії у спірний період та її часткової оплати. Відмовляючи в задоволенні позову в частині 4 161,44 грн., господарський суд застосував строк позовної давності на підставі заяви відповідача.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, СФГ «Лена» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Скаржник вважає, що суд не в повному обсязі встановив обставини справи та прийняв з порушенням норм матеріального та процесуального права незаконне рішення.

04.07.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд, у задоволенні останньої відмовити, у зв'язку з її необґрунтованістю.

Представник відповідача належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.06.2014р., проте в судове засідання він не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Представник позивача, в судовому засіданні 08.07.2014р. надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, з підстав викладених у відзиві.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 22.11.2006р. між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «ЕК «Херсонобленерго») (постачальник) та СФГ «Лена» (споживач) укладений договір про електричної енергії № 1132 за умовами якого, постачальник постачає Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до умов договору із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, а Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно додатку «Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації» та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком до Договору № 9 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 6.33 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (надалі за текстом рішення - ПКЕЕ) величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі по тексту - Методика), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Згідно п. 3.1. Методики розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими ПКЕЕ, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт х год. та більше.

Відповідно до п. 5.9 Методики між електропередавальною організацією та її споживачами для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки згідно з пунктом 3.1., плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується з поступовою корекцією результату за формулою (3.1) протягом трьох років з моменту введення розрахунків за реактивну електроенергію, з урахуванням коефіцієнта: перший рік - 0,25; другий рік - 0,5; третій рік - 0,75; надалі - 1,0.

Так, Додатком № 9 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» від 22.11.2006 р. до Договору № 1132 сторони передбачили порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії, тому з 22.11.2006 р. відповідач є споживачем, який вперше розпочав розрахунки згідно з п. 3.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами та до якого відповідно до п. 5.9 повинні застосовуватися відповідні коефіцієнти в перший рік - 0,25, в другий рік - 0,5, в третій рік - 0,75, а в подальшому - 1, тобто починаючи з 2010 року до відповідача мав застосовуватися коефіцієнт - 1.

ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» при розрахунках за період з січня 2011 року по грудень 2013 року до СФГ «Лена» помилково застосувало коефіцієнт корекції - 0,25 для споживачів, які вперше розпочинають розрахунки за споживання та генерацію реактивної електроенергії, замість коефіцієнту - 1.

В зв'язку з наведеним позивач здійснив відповідачу перерахунок плати за перетікання реактивної електроенергії за період з січня 2011 року по грудень 2013 року із застосуванням коефіцієнту - 1 та 08.03.2014 р. направив голові СФГ «Лена» лист з додатковим рахунком № 1132_1 від 06.03.2014 p. на суму 44 598,04 грн., враховуючи ПДВ, з терміном сплати 5 діб, та копіями перерахунків. Вказаний лист було вручено представнику відповідача 13.03.2014 р. про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення.

Враховуючи вищезазначені обставини та відсутність доказів оплати боргу відповідачем перед позивачем, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 44 598,04 грн., також судова колегія зазначає, що суд першої інстанції цілком правомірно за заявою відповідача застосував строк позовної давності відповідно до ст. 257, ч. 1 ст. 261 та ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, вірно врахував, що заявлена позивачем до стягнення вартість вказаних послуг за січень-квітень 2011 року, включно, у розмірі 4 161, 44грн., знаходиться за межами трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні зазначеної частини позовних вимог.

Отже, господарський суд цілком правомірно задовольнив позов в частині стягнення 40 436, 60 грн. та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 4 161,44 грн.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на положення п.10.10 ПКЕЕ, оскільки СФГ «Лена» помилково відносить спірну грошову суму до збитків.

Також, колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника на п. 12 Додатку № 9 до Договору про постачання електричної енергії №1132 від 22.11.2006р. та п. 6.33 ПКЕЕ, оскільки вищевказаний додаток до договору встановлює процедуру визначення величини спожитої реактивної електроенергії та їх сплату. Крім цього, проаналізувавши п. 3.1. договору від 22.11.2006р. можливо зробити висновок, що виставлення рахунку є правом, а не обов'язком постачальника, в свою чергу відповідно до п. 2.3.4 договору від 22.11.2006р. споживач зобов'язаний здійснити оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №9 до договору від 22.11.2006р.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 32 - 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 27.05.2014р. залишити без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.07.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.