Рішення

від 02.07.2014 по справі 914/1768/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2014 р. Справа № 914/1768/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Укрпол", м.Стрий Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Натура", м.Львів

про стягнення 86 140,71 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Яців В.Р. - представник (довіреність №27/02/13-Ю від 27.02.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Укрпол" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Натура" про стягнення 86 140,71 грн., з яких 77 325,23 грн. - основний борг, 686,39 грн. - 3% річних, 4 798,82 грн. - інфляційні втрати, 3 330,27 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 23.05.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.06.2014р. Ухвалою суду від 11.06.2014р. розгляд справи відкладено на 02.07.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив. Станом на 02.07.2014р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 11.06.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79069, м.Львів, вул.Шевченка, 313. Однак, слід зазначити, що на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 79069, м.Львів, вул.Шевченка, 313 ухвали про порушення провадження у справі з відміткою поштового відділення про те, що - причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а також у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79069, м.Львів, вул.Шевченка, 313

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суду невідомо.

Станом на 02.07.2014р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

21.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Укрпол" (надалі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Натура" (надалі - замовник) укладено договір підряду №21-10/LV37, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника та на умовах даного договору, виготовити з використанням своїх матеріалів та засобів, поліграфічну продукцію (надалі - продукція), а замовник зобов'язується на умовах даного договору прийняти та оплатити виготовлену продукцію.

Відповідно до п.8.1. договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюється наступним чином: 100% коштів протягом 45 календарних днів з моменту отримання продукції - шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що продукція вважається зданою підрядником та прийнятою замовником: по кількості - згідно накладної; по якості - згідно якості, вказаної в сертифікаті якості підрядника, який видається на кожну окрему поставку.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачу було відпущено продукцію по видатковій накладній №ГПВВ-02164 на суму 58 893,23 грн. та по видатковій накладній №ГПВВ-02378 на суму 18 432,00 грн.

Однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 77 325,23 грн.

Згідно із п.12.2. замовник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення умов передбачених п.8.1. - сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в оплаті продукції.

Отже позивач на підставі п.12.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 3 330,27 грн.

Крім того, керуючись ст.625 ЦК України відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 686,39 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 798,82 грн.

Таким чином загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 86 140,71 грн., з яких 77 325,23 грн. - основний борг, 686,39 грн. - 3% річних, 4 798,82 грн. - інфляційні втрати, 3 330,27 грн. - пеня.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів 21.10.2013р. між сторонами укладено договір підряду №21-10/LV37, відповідно до умов якого позивач зобов'язується за завданням відповідача та на умовах даного договору, виготовити з використанням своїх матеріалів та засобів, поліграфічну продукцію, а відповідач зобов'язується на умовах даного договору прийняти та оплатити виготовлену продукцію.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором виконання робіт підтверджується видатковою накладною №ГПВВ-02164 від 14.11.2013р. на суму 58 893,23 грн. та видатковою накладною №ГПВВ-25378 від 12.12.2013р. на суму 18 432,00 грн. Отже, позивачем було виконано роботи на загальну суму 77 325,23 грн.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.8.1. договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюється наступним чином: 100% коштів протягом 45 календарних днів з моменту отримання продукції - шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

В матеріалах справи відсутні докази проведення оплати за виконані роботи на суму 77 325,23 грн. Відповідачем не спростовано позовні вимоги позивача, відзив на позов не подано.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 77 325,23 грн. основного боргу за виконані роботи є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із п.12.2. замовник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення умов передбачених п.8.1. - сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в оплаті продукції.

Суд, перевіривши розрахунок розміру пені, дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3 330,27 грн. пені. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 686,39 грн. 3% річних та 4 798,82 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №4670 від 14.05.2014р. на суму 1 827,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Натура" (79069, м.Львів, вул.Шевченка, 313, код ЄДРПОУ 32408757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Укрпол" (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Промислова, 2-А, код ЄДРПОУ 32802333) 77 325,23 грн. основного боргу, 686,39 грн. 3% річних, 4 798,82 грн. інфляційних втрат, 3 330,27 грн. пені та 1 827,00 грн. судового збору.

3. Накази видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 07.07.2014р.

Суддя Петрашко М.М.