Рішення

від 01.07.2014 по справі 914/1445/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2014 р. Справа № 914/1445/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітон", м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області

про стягнення 493 501,56 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Гончарова У.І. - начальник юридичного відділу відділення "Львівська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк";

від відповідача Сторонський А.П. - ліквідатор ТзОВ «Агрітон».

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: У провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітон" про стягнення 493 501,56 грн., з яких 375 288,11 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 31 130,53 грн. - заборгованість по відсотках, 24 809,06 - пеня, 56 548,70 грн. - штраф та 5 725,16 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 18.04.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.05.2014р. Ухвалою суду від 21.05.2014р. розгляд справи відкладено на 04.06.2014р. Ухвалою суду від 04.06.2014р. розгляд справи відкладено на 17.06.2014р. Ухвалою суду від 17.06.2014р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 01.07.2014р.

Представник позивача подав пояснення (вх.№28237/14 від 01.07.2014р.) щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 56 548,70 грн. В поданому поясненні позивачем наведено детальний розрахунок штрафу. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Ліквідатор ТзОВ «Агрітон» подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№3336/14 від 01.07.2014р.) в якому зазначено, що 19.06.2014р. господарським судом Львівської області прийнято постанову у справі №914/1968/14 згідно якої ТзОВ «Агрітон» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, обов'язки ліквідатора покладено на Сторонського А.П. Враховуючи зазначені обставини ліквідатор ТзОВ «Агрітон» - Сторонський А.П. просив зупинити провадження у справі №914/1445/14 до завершення справи №914/1948/14. Ліквідатор ТзОВ «Агрітон» проти позову не заперечив, відзив на позов не подав.

Представник позивача проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив.

Суд розглянувши клопотання ліквідатора ТзОВ «Агрітон» - Сторонського А.П. про зупинення провадження у справі, дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Однак, суд не вбачає неможливості у даній справі самостійно встановити обставини, які можуть бути встановлені в іншій справі. Також слід зазначити, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітон" перебуває в стані припинення, однак не припинило свою діяльність, що не виключає можливості бути відповідачем у даній справі.

За таких обставин відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача та ліквідатора ТзОВ «Агрітон», суд,-

встановив:

12.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрітон» (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №НКЛ 188/12, відповідно до умов якого банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 2 838 000,00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором, але не пізніше 10.12.2013р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором. Кредит за договором надається позичальнику в українській гривні.

Крім того між сторонами було укладено додатковий договір №1 від 21.05.2013р. та додатковий договір №2 від 10.09.2013р. до кредитного договору №НКЛ 188/12 від 12.12.2012р.

Відповідно до п.1.1.1. договору кредит надається у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до графіку, який зазначений в даному пункті договору. Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму кредиту вважається простроченою заборгованістю.

Згідно із п.1.2. договору цільове використання кредиту: рефінансування заборгованості позичальника перед ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором №ВКЛ 144/11 від 21.06.2011р.

Надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою додатку №1 до цього договору, в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.11.2. цього договору або заявці, за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань, встановлених цим договором, та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим договором. Надання кредиту може здійснюватись окремими частинами (траншами), розмір яких визначається позичальником у заявці в межах ліміту кредитування, зазначеного в п.1.1.1. цього договору (п.2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 25,14%.

Відповідно до п.3.2. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує повного його повернення, із розрахунку факт/365 - гривня. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Плата за користування кредитом нараховується банком 24 числа поточного місяця, в останній банківський день поточного місяця та в день погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Як зазначає позивач, банком належним чином свій обов'язок по кредитному договору щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) у розмірі 2 383 000,00 грн. в порядку визначеному п.2.1. кредитного договору у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника.

Однак, як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 375 288,11 грн. та 31 130,53 грн. - заборгованість по відсотках.

Відповідно до п.7.1. договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої плати за кредит за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

Отже, керуючись умовами договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 24 809,06 грн. Вказаний розмір заборгованості складається із пені за неповернення тіла кредиту - 24 199,13 грн. та пені за несплату відсотків - 609,93 грн.

Відповідно до п.4.3.12.1. договору позичальник зобов'язаний з метою мінімізації ризиків банку, пов'язаних з необхідністю здійснення аналізу певного спектру фінансових показників позичальника, а також наявністю грошових коштів для здійснення прав банку у випадку порушення позичальником певних умов цього договору, починаючи з 01.01.2013р. забезпечити протягом кожного розрахункового періоду проведення чистих кредитових оборотів за поточними рахунками, відкритими в ПАТ «ВТБ Банк», в розмірі не менше 95% процентів від загальних чистих кредитових оборотів по всім поточним рахункам позичальника в банку та інших банках. Під чистим кредитовим оборотом у цьому договорі розуміється сумарний обсяг коштів, що надійшли на поточні рахунки позичальника, відкриті в банку, протягом кожного розрахункового періоду, за винятком:

- будь-яких кредитів, позик, сум фінансової допомоги, отриманих позичальником від банку та/або від третіх осіб;

- надходження/повернення грошових коштів з будь-яких поточних рахунків позичальника, відкритих в банку та інших банках;

- суми готівкових коштів, що були раніше зняті позичальником з поточного рахунку, не були використані (повністю або частково) і, внаслідок цього, повернені на поточний рахунок;

- коштів у гривні, отриманих від продажу коштів у іноземній валюті, раніше зарахованих на поточний рахунок та врахованих при розрахунку кредитового обороту;

- коштів переказаних позичальником у результаті помилкового переказу, та повернутих внаслідок цього на поточний рахунок;

- коштів, що надійшли у зв'язку з поверненням будь-яких коштів (за винятком відшкодування ПДВ), в тому числі повернення авансів, попередньої оплати, фінансової допомоги, позик, вкладів (депозитів) тощо;

- коштів, що повернуті внаслідок розірвання договору (договорів) з третіми особами;

- коштів, що надійшли у вигляді внеску до статутного капіталу;

- коштів, що надійшли в результаті розміщення власних цінних паперів та/або продажу цінних паперів третіх осіб;

- коштів, отриманих за договорами комісії та/або доручення, в яких позичальник є комісіонером та/або повіреним, за винятком комісійної винагороди, про що є відповідна вказівка в призначенні платежу;

- процентів по вкладам (депозитам), купонних платежів (процентів) по цінним паперам з фіксованою дохідністю, дивідендів.

Моніторинг виконання зазначеного зобов'язання проводиться щомісячно не пізніше 15-го числа календарного місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Згідно із п.4.3.12.2. договору, враховуючи внесені до нього зміни договором №2 від 10.09.2013р. про внесення змін до кредитного договору, позичальник зобов'язаний не пізніше 10.12.2013р. надавати до банку правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться заставне майно, зазначене в п.1.3.1. цього договору.

Пунктом 4.3.14.1. договору, враховуючи внесені до нього зміни договором №2 від 10.09.2013р. про внесення змін до кредитного договору, позичальник зобов'язаний протягом строку дії цього договору підтримувати значення відношення показників Debt/EBITDA12M не більше 1,0 (один). Моніторинг виконання цієї умови проводиться банком кожні 3 (три) календарні місяці року на звітні дати. Перша дата моніторингу після укладення Договору №2 про внесення змін від 10.09.2013р. до цього договору: не пізніше 15.11.2013р.

Відповідно до п.4.3.14.2. договору, враховуючи внесені до нього зміни договором №2 від 10.09.2013р. про внесення змін до кредитного договору, позичальник зобов'язаний протягом строку дії цього договору підтримувати значення відношення показників EBITDA12M/Interest12M не менше 4.0 (чотири). Моніторинг виконання цієї умови проводиться банком кожні 3 (три) календарні місяці року на звітні дати. Перша дата моніторингу: не пізніше 15.11.2013р.

Згідно із п.4.3.14.3. договору, враховуючи внесені до нього зміни договором №2 від 10.09.2013р. про внесення змін до кредитного договору, позичальник зобов'язаний протягом строку дії цього договору на будь-яку звітну дату забезпечити підтримання сумарної величини кредиторської заборгованості позичальника перед ПП «Агротранс Сігма і К» (ідентифікаційний код: 34077159) та СТОВ «Канівці» (ідентифікаційний код: 00856988) в розмірі не менше 5 400 000,00 грн. Моніторинг виконання цієї умови проводиться банком кожні 3 (три) календарні місяці року на основі аналізу розшифровок рядків 1515, 1605, 1610, 1615, 1635, 1645, 1690, 1700 форми №1 та додатку 4 до цього договору на звітні дати. Перша дата моніторингу після укладання договору №2 про внесення змін від 10.09.2013р. до цього договору: не пізніше 15.11.2013р.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених п.4.3.12.2. цього договору, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 130,00 грн. за кожен календарний день невиконання або неналежного виконання кожного із зазначених зобов'язань.

Відповідно до п.7.6. договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником більше ніж на 5% зобов'язання, визначеного п.4.3.12.1. цього договору, банк має право застосувати до позичальника штраф, а позичальник зобов'язаний сплатити його банку у розмірі 3 812,80 грн. за кожний факт невиконання або неналежного виконання зазначеного зобов'язання. При цьому розмір зобов'язань позичальника, визначених п.4.3.12.1. цього договору приймається для розрахунку як 100%.

Згідно із п.7.7. договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених п.4.3.13.1. та п.4.3.12.3. цього договору, банк має право застосувати до позичальника штраф, а позичальник зобов'язаний сплатити його банку у розмірі 5 957,50 грн. за кожний факт невиконання або неналежного виконання кожного із зазначених зобов'язань.

Пунктом 7.8. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених п.4.3.13.2., п.4.3.14.1. та п.4.3.14.2. цього договору, банк має право застосувати до позичальника штраф, а позичальник зобов'язаний сплатити його банку у розмірі 10 000,00 грн., за кожний факт невиконання або неналежного виконання кожного із зазначених зобов'язань.

Отже, керуючись п.7.5., п.7.6., п.7.7. та п.7.8. позивач нарахував відповідачу штраф за невиконання п.4.3.12.1., п.4.3.14.1., п.4.3.14.2. та п.4.3.14.3. кредитного договору. Розмір штрафу відповідно до поданого позивачем розрахунку становить 56 548,70 грн. Розрахунок міститься в поданому позивачем поясненні (вх.№28237/14 від 01.07.2014р.).

Крім того, позивач керуючись ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 5 725,16 грн.

Таким чином загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 493 501,56 грн., з яких 375 288,11 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 31 130,53 грн. - заборгованість по відсотках, 24 809,06 - пеня, 56 548,70 грн. - штраф та 5 725,16 грн. - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представника позивача та ліквідатора ТзОВ «Агрітон», суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2012р. між сторонами укладено кредитний договір №НКЛ 188/12, відповідно до умов якого позивач на умовах цього договору зобов'язується надати відповідачу кредит в сумі 2 838 000,00 грн., а відповідач зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути позивачу кредит на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором, але не пізніше 10.12.2013р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором. Кредит за договором надається відповідачу в українській гривні.

Факт надання позивачем відповідачу кредиту в розмірі 2 383 000,00 грн. на виконання умов кредитного договору підтверджується меморіальним ордером №34885 від 12.12.2012р.

Відповідач свої обов'язки з погашення кредиту не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із матеріалів справи та поданого позивачем розрахунку розміру позовних вимог вбачається що розмір заборгованості за кредитним договором становить 375 288,11 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 31 130,53 грн. - заборгованість по відсотках. Відповідачем не спростовано наявність у нього вказаної заборгованості, відзив на позовну заяву чи заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги в частині про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітон" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 375 288,11 грн. заборгованості по тілу кредиту та 31 130,53 грн. заборгованості по відсотках є правомірними, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1. договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої плати за кредит за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

Перевіривши розрахунок розміру пені судом встановлено, що позивачем не враховано положення ч.6 ст.232 ГК України при нарахуванні пені за прострочення повернення тіла кредиту. Отже, судом здійснено перерахунок розміру пені. Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 21 333,75 грн. пені

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених п.4.3.12.2. цього договору, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 130,00 грн. за кожен календарний день невиконання або неналежного виконання кожного із зазначених зобов'язань.

Відповідно до п.7.6. договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником більше ніж на 5% зобов'язання, визначеного п.4.3.12.1. цього договору, банк має право застосувати до позичальника штраф, а позичальник зобов'язаний сплатити його банку у розмірі 3 812,80 грн. за кожний факт невиконання або неналежного виконання зазначеного зобов'язання. При цьому розмір зобов'язань позичальника, визначених п.4.3.12.1. цього договору приймається для розрахунку як 100%.

Згідно із п.7.7. договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених п.4.3.13.1. та п.4.3.12.3. цього договору, банк має право застосувати до позичальника штраф, а позичальник зобов'язаний сплатити його банку у розмірі 5 957,50 грн. за кожний факт невиконання або неналежного виконання кожного із зазначених зобов'язань.

Пунктом 7.8. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених п.4.3.13.2., п.4.3.14.1. та п.4.3.14.2. цього договору, банк має право застосувати до позичальника штраф, а позичальник зобов'язаний сплатити його банку у розмірі 10 000,00 грн., за кожний факт невиконання або неналежного виконання кожного із зазначених зобов'язань.

Перевіривши розрахунок штрафу, який нарахований на підставі п.7.5., п.7.6., п.7.7. та п.7.8. кредитного договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 56 548,70 грн. штрафу є обґрунтованою, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок розміру 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 5 725,16 грн. 3% річних є обґрунтована, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Сплата позивачем судового збору підтверджується меморіальним ордером №35598 від 09.04.2014р. на суму 9 870,03 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам. Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 9 800,52 грн. судового збору.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітон" (80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Воїнів УПА, буд.24, код ЄДРПОУ 36764962) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, бульвар Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) 375 288,11 грн. заборгованості по тілу кредиту, 31 130,53 грн. заборгованості по відсотках, 21 333,75 грн. пені, 56 548,70 грн. штрафу, 5 725,16 грн. 3% річних та 9 800,52 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 07.07.2014р.

Суддя Петрашко М.М.