Рішення

від 07.07.2014 по справі 920/961/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.2014 Справа № 920/961/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Сумигаз" м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНА" м. Суми

про стягнення 6772 грн. 18 коп.

Суддя Заєць С. В.

За участю представників сторін:

від позивача: Сіденко Л. В. (довіреність № 30/5 від 28.12.2012 р.)

від відповідача: не з'явився

При секретарі судового засідання Сугоняко Н. В.

Суть спору : позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6772 грн. 18 коп., в тому числі: 6 154 грн. 45 коп.- основної заборгоіваності; 235 грн. 83 коп. - пені, 43 грн. 40 коп. - 3 % річних, 338 грн. 50 коп. інфляційних збитків за договором № ТП-ПР-7223/2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.12.2012 р., а також судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

20 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-7223/2013.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах і строках, порядку і на умовах, передбачених договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу поставлено та протранспортовано природного газу на суму 6159 грн. 45 коп., що підтверджується актом приймання-передачі обсягів природного газу, якій належним чином підписаний сторонами та скріплений печатками обох сторін ( а.с. 16).

Відповідно до п. 4.6. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки з розрахунку вартості договірного обсягу постачання газу.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 30.05.2014року у нього виникла заборгованість перед позивачем (постачальником) у сумі 6 154 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт отримання відповідачем від позивача природного газу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копією акту прийому-передачі природного газу від 26.02.2014 р., проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого товару (газу), у зв'язку з чим, його заборгованість перед позивачем складає 6 154 грн. 45 коп., тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6154 грн. 45 коп. заборгованості за отриманий природний газ, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно з поданим розрахунком 3% річних складають 43 грн. 40 коп., інфляційні збитки - 338 грн. 50 коп. ( а. с. 3).

Враховуючи наведене, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 43 грн. 40 коп. - 3% річних та - 338 грн. 50 коп. - інфляційних збитків.

В обґрунтування позовних вимог, в частині стягнення з відповідача пені, позивач зазначає, що відповідачем послуги отримані в повному обсязі, без будь-яких зауважень, однак в порушення умов укладеного договору останнім не було своєчасно здійснено оплати за поставлений природний газ.

Відповідно до п. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 235 грн. 83 коп. ( а.с. 4).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 235 грн. 83 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови оплати за отриманий природний газ з нього на користь позивача підлягають стягненню 1827 грн. 00 коп. відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНА» (40000, м. Суми, вул. Менжинського, 1, код 23050006) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, пров. Береста, 21, код 03352432) 6154 грн. 45 коп. основного боргу, 338 грн. 50 коп. інфляційних збитків, 43 грн. 40 коп. - 3 % річних, 235 грн. 83 коп. пені, 1827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.07.2014 року

Суддя С.В. Заєць