Рішення

від 03.07.2014 по справі 906/739/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" липня 2014 р. Справа № 906/739/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шпаківський Д.В. - довіреність №46/16 від 08.01.2014;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Рудченко М.М. - сл. посвідчення №036381 від 21.05.2014

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (м.Житомир) в особі Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій ЛТД" (м. Житомир)

про стягнення 9747,43 грн.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача про стягнення з відповідача 9747,43грн. з яких 8867,57грн. основного боргу, 299,44грн. штрафних санкцій, 524,69грн. інфляційних та 55,73грн. 3% річних.

19.06.2014 на адресу суду від Житомирської міської ради надійшла заява, згідно якої остання просить суд розглядати справу за відсутності її представника (а.с. 29).

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи (а.с .34-39). Згідно заяви №2750/16 від 03.07.2014 повідомив, що відповідачем станом на 03.07.2014 суму основного боргу у розмірі 8867,57грн. погашено у повному обсязі, у зв'язку з чим просить суд припинити провадження у справі в цій частині (а.с .35).

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням поданої заяви.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Враховуючи наведене, а також те, що явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач без зазначення поважності причин, не направив свого уповноваженого представника в судове засідання та не виконав викладених в ухвалах суду вимог, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши думку прокурора та пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із позовної заяви, прокуратурою м. Житомира проведено перевірку в Комунальному підприємстві "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради щодо стану заборгованості за надані послуги.

За результатами перевірки, як вказує прокурор, встановлено, що КП "Житомиртеплокомуненерго" не своєчасно та неналежним чином здійснює претензійно-позовну діяльність щодо стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, що в свою чергу призводить до виникнення заборгованості за спожитий природній газ КП "Житомиртеплокомуненерго" перед НАК "Нафтогаз України".

Вказує, що в ході перевірки з'ясовано, що 01.10.2009 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (теплопостачальна організація, позивач) та ТОВ "Меркурій ЛТД" (споживач, відповідач) укладено договір №601 купівлі-продажу теплової енергії (далі - Договір (а.с. 13-16)), за п.1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплу енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Зазначає, що в порушення п. 4.8. Договору відповідач не оплатив отримані послуги з теплопостачання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з січня 2014 по квітень 2014, яка станом на 01.05.2014 становить 8867,57грн. (а.с. 17).

Посилаючись на п. 6.3. Договору, ст.ст. 230-232 ГК України та ст. 625 ЦК України, прокурор просить суд стягнути з відповідача 299,44 грн. штрафних санкцій, 524,69грн. інфляційних та 55,73грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, прокурор вказує, що невиконання відповідачем зобов'язань по погашенню заборгованості за використану теплову енергію порушує загальнодержавні економічні та соціальні інтереси держави.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 601 від 01.10.2009 купівлі-продажу теплової енергії (а.с. 13-17).

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до п. 4.8 Договору, всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п. 5.4. Договору, сторони дійшли домовленості, що при наявності заборгованості по даному договору, будь-які платежі, незалежно від зазначення періоду, за який здійснюється платіж, зараховуються в погашення заборгованості починаючи з початку її виникнення.

Так, позивачем, на підставі Договору №601 від 01.10.2009, за період з січня 2014 року по квітень 2014 року (включно), були надані відповідачу послуги з теплопостачання та ГВП на загальну суму 9867,59грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками (а.с. 21-24). При цьому, станом на січень 2014 рік за позивачем рахувалась переплата у розмірі 0,02грн. (а.с. 17).

Згідно платіжних доручень №990 від 25.04.2014 та №1692 від 13.05.2014 (а.с. 36-37) відповідачем було сплачено 1000,00грн., внаслідок чого станом на час звернення прокурора до суду заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаний період склала 8867,57грн.

Під час розгляду справи в суді, відповідач, згідно платіжного доручення №1727 від 01.07.2014 (а.с. 37) сплатив 8867,57грн.

Враховуючи, що заборгованість в сумі 8867,57,00грн. була сплачена після звернення прокурора до суду, провадження у справі в цій частині слід припинити за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Підпунктом а пункту 6.2. Договору сторони визначили, що постачальник несе матеріальну відповідальність перед постачальником у випадку несплати вартості використаної теплової енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку позивача вбачається, що пеня в сумі 299,44грн. останнім нарахована за період з 21.02.2014 по 20.05.2014 (а.с. 18). Даний розрахунок позивача є вірним, а вимога такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, прокурором, на підставі ст. 625 ЦК України, заявлено до стягнення з відповідача 524,69грн. інфляційних та 55,73грн. 3% річних (а.с. 19-20).

Так, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних (а.с.19), вважає, що їх нарахування в сумі 524,69грн. здійснено позивачем обґрунтовано.

Здійснивши перерахунок річних за визначений позивачем період - з 01.02.2014 по 30.04.2014, суд встановив, що правомірно нарахована їх сума за період з 20.02.2014 по 30.04.2014 та становить 42,01грн. У стягненні 13,72грн. 3% річних слід відмовити.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначає ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, позов є обґрунтованим, заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягає задоволенню на суму 866,14грн., з яких 299,44грн. пені, 524,69грн. інфляційних, 42,01грн. 3% річних. В частині стягнення 8867,57грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України. В стягненні 13,72грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог. При цьому суд враховує приписи п.4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.13, згідно яких, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій ЛТД" (10004, Житомирська обл., м. Житомир, проспект Миру, 47, ід. код 22044908)

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Київська, буд.48, ід. код 35343771):

- 299,44грн. пені;

- 524,69грн. інфляційних;

- 42,01грн. 3% річних.

3. В частині стягнення 8867,57грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

4. В стягненні 13,72грн. 3% річних відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій ЛТД" (10004, Житомирська обл., м. Житомир, проспект Миру, 47, ід. код 22044908) в доход Державного бюджету 1824,43грн. судового збору

6. Стягнути з "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Київська, буд.48, ід. код 35343771) в доход Державного бюджету 0,57грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.07.2014.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу -1 (Житомирській міській раді) - рек. з пов. про вруч.;

3 - відповідачу - рек. з пов. про вруч.