Рішення

від 13.06.2014 по справі 923/612/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2014 р. Справа № 923/612/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "АНК ", м. Херсон,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Плюс", м. Цюрупинськ Херсонської області,

про стягнення 27 601,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Яковлева Л.О., уповн. представник, довіреність від 26.04.2014р.;

від відповідача: не прибув.

в с т а н о в и в:

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Приватного підприємства "АНК" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Плюс" (відповідач) з вимогами про стягнення 27 601,96 грн., з яких 26 374,00 грн. основного боргу (заборгованості з оплати товару та послуг), 322,99 грн. річних (3 %) та 904,97 грн. втрат від інфляції. Позов обґрунтовано нормами ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та твердженнями про невиконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем щодо оплати товару та послуг.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким позов не визнає, стверджуючи про те, що договори укладалися у спрощений спосіб, при укладенні договорів строк виконання зобов'язань відповідача щодо оплати товару та послуг не був узгоджений сторонами (доказів відповідних домовленостей позивачем не надано), а вимогу, в порядку ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, щодо виконання відповідачем даних договірних зобов'язань позивач відповідачеві до теперішнього часу не надсилав.

В судовому засіданні 29.05.2014р оголошувалася перерва до 12.06.2014р о 11-30 год.

Листом суду (а.с.55) сторони повідомлено про перенесення розгляду справи на 13.06.2014р. о 11-30 год.

Відповідач належним чином повідомлений судом про місце та час розгляду справи. про оголошення в судовому засіданні 29.05.2014р. перерви до 12.06.2014р. о 11-30 год. Було повідомлено присутнього в судовому засіданні 29.05.2014р. представника відповідача, що слідує з протоколу судового засідання (а.с.54). Надісланий судом відповідачеві за вказаною у позовній заяві адресою відповідача рекомендований лист, з листом суду про перенесення розгляду справи на 13.06.2014р. о 11-30 год. станом на 13.06.2014р. не повертався до суду без вручення відповідачеві.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/612/14. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача було належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Після завершення розгляду справи в судовому засіданні 13.06.2014р., у відповідності до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в :

Позов, за яким порушено провадження у даній справі, спрямований до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Плюс", ідентифікаційним кодом якого у позовній заяві зазначено 32012881. Проте, з Свідоцтва про державну реєстрацію відповідача та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача слідує, що правильною назвою юридичної особи з зазначеним ідентифікаційним кодом є "Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Плюс" (а.с.71-72). У зв'язку з цим в ухвалі суду від 05.05.2014р. підлягає виправленню назва відповідача з "Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Плюс" на " Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Плюс".

Також судом встановлено, що протягом листопада 2013 року та 02.12.2013р. Приватне підприємство "АНК" (надалі - позивач) до Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Плюс" (надалі - відповідач) уклали між собою у спрощений спосіб, в порядку ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, низку господарських договорів про купівлю-продаж товару (бетону М-400) та про надання послуг автобетононасосу та автобетонозмішувача.

Факт укладення цих договорів підтверджується відповідними первинними документами (виставленими позивачем відповідачеві рахунками-фактурами на оплату товару та послуг позивача, накладними, довіреностями відповідача на отримання товару, складеними позивачем та відповідачем актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)) (а.с.9-24) та не заперечується відповідачем, що слідує з відзиву на позовну заяву.

На виконання вказаних договорів позивач передав відповідачеві товару (бетону М-400) на загальну суму 63 730,00 грн. (з ПДВ), згідно накладних від 23.11.2013р. № РН1326 та від 02.12.2013р. № РН1378 (а.с.13, 22), згідно довіреностей відповідача від 19.11.2013р. № 269 та від 02.13.2013р. № 274 (а.с.14,23). Ці накладні підписано повноважним представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. Доказів іншого відповідач суду не надав. Строків оплати товару у цих накладних та у відповідних рахунках-фактурах не вказано.

Відповідач здійснив часткову, у сумі 40 500,00 грн., оплату вказаного товару відповідача платіжним дорученням від 02.12.2013р. № 1127 (а.с.44), з призначенням платежу "За бетон М-400. Згідно рахунка № 1393 від 02.12.2013р т.ч. ПДВ". Доказів іншого сторонами не надано. Таким чином, станом на час розгляду даної справи відповідачем не сплачено 23230,00 грн. вартості вказаного товару.

23 230,00 грн. = 63 730,00 грн. (вартість товару, який був отриманий відповідачем від позивача) - 40 500,00 грн. (сума часткової оплати вказаного товару).

З цих 23 230,00 грн., 5005,00 грн. становить вартість товару, який був переданий позивачем відповідачеві на підставі накладної від 23.11.2013р. № РН1326, а 18 225,00 грн. становить вартість товару, який був переданий позивачем відповідачеві на підставі накладної від 02.12.2013р. №РН1378.

Також, на виконання вказаних договорів позивач надав відповідачеві послуги автобетононасосу та послуги автобетонозмішувача на загальну суму 43 592,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РН 1324 від 08.11.2013р., № РН 1323 від 15.11.2013р., № РН 1325 від 23.11.2013р., № РН 1327 від 25.11.2013р., № РН 1365 від 27.11.2013р., № РН 1421 від 02.12.2013р. (а.с.10, 12, 16, 18, 20, 24). За текстом кожного з цих актів, зокрема, вказано, що сторони претензій одна до одної не мають. При цьому, акти підписано представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. Доказів іншого відповідач суду не надав. Переважна більшість з цих актів скріплена відбитком печатки відповідача. Строків оплати послуг у цих актах та у відповідних рахунках-фактурах не вказано.

Суд не приймає накладну від 23.11.2013р. № РН 1326 (а.с.13), у якій зазначено, зокрема, послуги загальною вартістю 1767,50 грн. (без ПДВ) або 2121,00 грн. (з ПДВ), в якості доказу надання позивачем відповідачеві послуг такої вартості, оскільки акт здачі-прийняття цих послуг позивачем та відповідачем не складався та оскільки згідно з довіреністю, реквізити якої зазначено у цій накладній, а саме, довіреність № 269 від 19.11.2013р. (копія довіреності, а.с.14), не передбачено повноважень особи, якій видано цю довіреність, на отримання від позивача будь-яких послуг.

Відповідач здійснив часткову, у сумі 42 569,00 грн., оплату вказаних послуг відповідача платіжними дорученнями від 07.11.2013р. № 1027 на суму 8 500,00 грн., від 15.11.2013р. №1057 на суму 7 900,00 грн., а також, № 1106 на суму 8 501,00 грн., № 1107 на суму 2668,00 грн., № 1108 на суму 15 000,00 грн., всі ці три доручення від 26.11.2013р. (а.с.45-49), з призначенням платежів у всіх цих дорученнях "За послуги …, в т.ч. ПДВ" та номерами відповідних рахунків-фактур позивача, які виставлено у листопаді 2013 року.

Суд не приймає надане позивачем платіжне доручення від 06.11.2013р. № 1021 на суму 1 175,00 грн., призначенням платежу у якому вказано "За послуги бетононасосу. Згідно рахунка № 1205 від 28.10.2013р., в т.ч. ПДВ 195,83" (а.с.50), оскільки такий рахунок-фактура (в оригіналі або ж належним чином засвідченій копії) позивачем до суду не наданий. Також, суд констатує, що за текстом позовної заяви рахунок № 1205 від 28.10.2013р. не вказаний, серед, інших рахунків у зв'язку з несплатою яких позивачем поданий позов. Тобто, фактичні обставини стосовно договірних взаємовідносин позивача та відповідача, які випливають із даного рахунку, не належать до підстав даного позову.

Таким чином, станом на час розгляду цієї справи відповідач не сплатив 1 023,00 грн. вартості вказаних послуг.

1 023,00 грн. = 43 592,00 грн. (вартість послуг, які позивач надав відповідачу) - 42569,00 грн. (сума часткової оплати цих послуг)

Строк оплати послуг, про здачу-прийняття яких складено акти № РН 1324 від 08.11.2013р., № РН 1323 від 15.11.2013р., № РН 1325 від 23.11.2013р., № РН 1327 від 25.11.2013р., № РН 1365 від 27.11.2013р., № РН 1421 від 02.12.2013р., позивачем та відповідачем узгоджено не було. Доказів іншого позивач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 7 цієї ж статті одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з приписів ст. 692 Цивільного кодексу України зобов'язання з оплати товару, який був переданий позивачем відповідачеві на підставі накладної від 23.11.2013р №РН1326, є простроченим відповідачем з 24.11.2013р. Виходячи з цих самих приписів закону зобов'язання з оплати товару, який був переданий позивачем відповідачеві на підставі накладної від 02.12.2013р. № РН1378, є простроченим відповідачем з 03.12.2013р.

Вимогу, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, щодо здійснення відповідачем оплати вказаних послуг позивач, за станом на час подання позову до суду, відповідачеві не надсилав. Доказів іншого позивач суду не надав.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку про те, що строк для оплати відповідачем наданих йому позивачем послуг автобетононасосу та послуг автобетонозмішувача, загальною вартістю 43 592,00 грн. (з ПДВ), за станом на час подання до суду даного позову не настав. Часткову оплату цих послуг, у сумі 42 569,00 грн., відповідачем здійснено достроково, з власної ініціативи.

Таким чином, має бути відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача такої складової основного боргу у розмірі 26 374,00 грн., як 2 121,00 грн. заборгованості з оплати послуг (послуги, що зазначені у накладній від 23.11.2013р. №РН1326), у зв'язку із недоведеністю належними доказами факту надання таких послуг.

Також, має бути відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача такої складової основного боргу у розмірі 26 374,00 грн., як 1 023,00 грн. заборгованості з оплати послуг, оскільки строк для оплати цієї вартості послуг не настав.

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів сплати позивачеві 23 230,00 грн. заборгованості з оплати товару, повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 26 374,00 грн. заборгованості з оплати товару та послуг підлягають частковому задоволенню, у сумі 23 230,00 грн.

Поряд з вимогами про стягнення 26 374,00 грн. основного боргу позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 322,99 грн. річних (3 %), які нараховані на суму заборгованості 26 374,00 грн. за період починаючи з 03.12.2013р. тривалістю 149 днів (тобто, з 03.12.2013р. по 30.04.2014р., включно) та 904,97 грн. втрат від інфляції за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлений договором.

Судом здійснений власний розрахунок річних (3 %) за період з кінцевою датою 30.04.2014р. (тобто, згідно розрахунку позивача), у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару, який був переданий позивачем відповідачеві на підставі накладних від 23.11.2013р. № РН1326 та від 02.12.2013р. №РН1378.

Заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару, що вказаний у накладній від 23.11.2013р. № РН1326, становить 5005,00 грн., а 24.11.2013р. - дата виникнення цієї заборгованості. Тривалість періоду часу з 24.11.2013р. по 30.04.2014р. становить 158 днів.

Заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару, що вказаний у накладній від 02.12.2013р. № РН1378, становить 18 225,00 грн., а 03.12.2013р. - дата виникнення цієї заборгованості. Тривалість періоду часу з 03.12.2013р. по 30.04.2014р. становить 149 днів.

За результатами проведеного судом розрахунку встановлено наступне.

Річні за період з 24.11.2013р. по 30.04.2014р., включно, (або за 158 днів) на суму заборгованості у розмірі 5 005,00 грн. складають 65,00 грн.

65,00 грн. = ((5 005,00 грн. х 158 х 3) /100) / 365

Річні за період з 03.12.2013р. по 30.04.2014р., включно, (або за 149 днів) на суму заборгованості у розмірі 18 225,00 грн. складають 223,19 грн.

223,19 грн. = ((18 225,00 грн. х 149 х 3) /100) / 365

Загальна сума річних становить 288,19 грн. = 65,00 грн. + 223,19 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати позивачеві 288,19 грн. річних (3 %).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 322,99 грн. річних (3 %) підлягають частковому задоволенню, у сумі 288,19 грн.

Судом здійснений власний розрахунок втрат від інфляції за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару, який був переданий позивачем відповідачеві на підставі накладних від 23.11.2013р. № РН1326 та від 02.12.2013р. № РН1378

Заборгованість у розмірі 5005,00 грн. з оплати товару, що був переданий позивачем відповідачеві на підставі накладної від 23.11.2013р. № РН1326 мала місце у відповідача в межах періоду часу з 24.11.2013р. по 30.04.2014р. У зв'язку з цим нарахування втрат від інфляції на вказану суму заборгованості, у відповідності до положень листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", має бути здійснено з урахуванням з урахуванням наступних щомісячних індексів інфляції: 100,2 % за грудень 2013 року, 100,2 % за січень 2014 року, 100,6 % за лютий 2014 року, 102,2 % за березень 2014 року та 103,3 % за квітень 2014 року.

Середній індекс інфляції за період часу з грудня 2013 року по квітень 2014 року, включно, складає 1,066.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1, 066 = (1,002 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,033)

Таким чином, розмір заборгованості з урахуванням втрат від інфляції за цей період становить 330,33 грн. = 5 005,00 грн. х 1,066 - 5 005,00 грн.

Заборгованість у розмірі 18 225,00 грн. з оплати товару, що був переданий позивачем відповідачеві на підставі накладної від 02.12.2013р. № РН1378 мала місце у відповідача в межах періоду часу з 03.12.2013р. по 30.04.2014р. У зв'язку з цим нарахування втрат від інфляції на вказану суму заборгованості, у відповідності до положень вказаного листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р, має бути здійснено, також, з урахуванням з урахуванням наступних щомісячних індексів інфляції: 100,2 % за грудень 2013 року, 100,2 % за січень 2014 року, 100,6 % за лютий 2014 року, 102,2 % за березень 2014 року та 103,3 % за квітень 2014 року.

Середній індекс інфляції за період часу з грудня 2013 року по квітень 2014 року, включно, складає 1,066.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1, 066 = (1,002 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,033)

Таким чином, розмір заборгованості з урахуванням втрат від інфляції за цей період становить 1 202,85 грн. = 18 225,00 грн. х 1,066 - 18 225,00 грн.

Загальна сума втрат від інфляції, за розрахунком суду, становить 1533,18 грн.

1 533,18 грн. = 330,33 грн. + 1 202,85 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати позивачеві 904,97 грн. втрат від інфляції.

За вказаних обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 904,97 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлений до стягнення з відповідача розмір втрат від інфляції не перевищує їхнього дійсного, розрахованого судом, розміру, а саме, 1 533,18 грн..

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 88,48 %.

88,48 % = ((24 423,16 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / (27 601,96 грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100 %

У зв'язку із цим 88,48 % або 1616,53 грн. судового збору покладається на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Плюс" (місцезнаходження: 75100, Херсонська обл., м.Цюрупинськ, вул. Комсомольська, буд.11; ідентифікаційний код юридичної особи 32012881) на користь Приватного підприємства "АНК" (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м.Херсон, Острівське шосе, буд.10-А; ідентифікаційний код юридичної особи 21296967) 23 230 (двадцять три тисячі двісті тридцять) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 904 (дев'ятсот чотири) грн. 97 коп. втрат від інфляції, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 19 коп. в якості річних та 1 616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 53 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.07.2014р.

Суддя К.В. Соловйов