Ухвала

від 05.11.2013 по справі 9101/100226/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2013 рокусправа № 0870/379/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " ВБК ПЕРСПЕКТИВА" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати винесені ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо податкові повідомлення-рішення № 0000792310 від 28.12.2011 р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1473177,0 грн. та штрафні санкції у сумі 343580,25 грн.; № 0000802310 від 28.12.2011 р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1179225,0 грн. та штрафні санкції у сумі 277056,50 грн.; визнати протиправними дії ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо визнання недійсними (нікчемними) правочинів, укладених ТОВ"ВБК ПЕРСПЕКТИВА" з контрагентами: ТОВ «БУДОПТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» (код СДРПОУ: 36535304), ТОВ БК «ДАКО» (код СДРПОУ: 34984713), ТОВ «ЕТАЛОН-СТРОЙ-СЕРВІС» (код СДРПОУ: 34789435), ТОВ «ТОРГРОС РК» (код СДРПОУ: 37088190), ТОВ «ФІРМА ПАРОЛ» (код СДРПОУ: 37136500), ТОВ «ПРОФБУДПРОМТОРГ» (код СДРПОУ: 37056881), ТОВ НВФ «ЮСА-ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» (код СДРПОУ: 33857907), ТОВ «АГРОСТРОЙПЕРСПЕКТИВА» (код СДРПОУ: 35044256) на підставі порушення статей 203, 215, 228 ЦК України, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №933/2310/36163450 від 13.12.2011 р. виїзної позапланової перевірки ТОВ«ВБК ПЕРСПЕКТИВА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р.; визнати протиправними дії ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "ВБК ПЕРСПЕКТИВА" з контрагентами: ТОВ «БУДОПТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» (код СДРПОУ: 36535304), ТОВ БК «ДАКО» (код СДРПОУ: 34984713), ТОВ «ЕТАЛОН-СТРОЙ-СЕРВІС» (код СДРПОУ: 34789435), ТОВ «ТОРГРОС РК» (код СДРПОУ: 37088190), ТОВ «ФІРМА ПАРОЛ» (код СДРПОУ: 37136500), ТОВ «ПРОФБУДПРОМТОРГ» (код СДРПОУ: 37056881), ТОВ НВФ «ЮСА-ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС» (код СДРПОУ: 33857907), ТОВ «АГРОСТРОЙПЕРСПЕКТИВА» (код СДРПОУ: 35044256) такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №933/2310/36163450 від 13.12.2011 р. виїзної позапланової перевірки ТОВ«ВБК ПЕРСПЕКТИВА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р.; визнати протиправними дії ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, які полягають у визнанні порушень ТОВ "ВБК ПЕРСПЕКТИВА" п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11. 2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1473177,0 грн., що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №933/2310/36163450 від 13.12.2011 р. виїзної позапланової перевірки ТОВ«ВБК ПЕРСПЕКТИВА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р.; визнати протиправними дії ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, які полягають у визнанні порушень ТОВ "ВБК ПЕРСПЕКТИВА" 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1108222,0 грн., що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №933/2310/36163450 від 13.12.2011 виїзної позапланової перевірки ТОВ«ВБК ПЕРСПЕКТИВА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року позовні вимоги задоволенні частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000792310 від 28.12.2011 р., якими ТОВ "ВБК ПЕРСПЕКТИВА" нараховано податкове зобов'язання за податком на прибуток підприємств у сумі 1473177,0 грн. та штрафні санкції у сумі 343580,25 грн. та податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 1179225,0 грн. та штрафні санкції у сумі 277056,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведена виїзна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт №933/2310/36163450 від 13.12.2011 р.

На підставі акту №933/2310/36163450 від 13.12.2011 р. податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення рішення: № 0000792310 від 28.12.2011, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання за податком на прибуток підприємств у сумі 1473177,0 грн. та штрафні санкції у сумі 343580,25 грн.; № 0000802310 від 28.12.2011, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 1179225,0 грн. та штрафні санкції у сумі 277056,5 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за наявності податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, та до складу валових витрат, та оскільки зазначені податкові накладні не визнані недійсними, заповнені згідно порядку оформлення податкових накладних, позивач правомірно включив суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам до складу податкового кредиту та суми сплачені за надані послуги до складу валових витрат.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Так, під час проведення проведеної перевірки посадовими особами відповідача були встановлені наступні порушення:

1. п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся на загальну суму 1473177,0 грн., в тому числі по звітним податковим періодам: за 3 квартали 2009 року на 71993,0 грн., за 2009 рік на 120127,0 грн., за 1 квартал 2010 року на 81717,0 грн., за півріччя 2010року на 211682,0грн., за 3 квартали 2010 року на 1035684,0грн., за 2010 рік на 1254190,0 грн., за 1 квартал 2011 року на 88756,0 грн., за 2-3 квартал 2011 року на 10104,0 грн.

2. 1.7 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, ст.198.2, 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02 грудня 2010 року занижено податок на додану вартість в сумі 1108222,0 грн., у т.ч. по періодах: за липень 2009 року у сумі 21372,0 грн.; за серпень 2009 року у сумі 15350,0 грн.; за вересень 2009 року в сумі 20873,0грн.; за жовтень 2009 року в сумі 2990,0грн.; за листопад 2009 року в сумі 18500,0 грн., за грудень 2009 року в сумі 2683,0 грн.; за січень 2010 року в сумі 14333,3 грн.; за лютий 2010 року в сумі 43073,0 грн., за березень 2010 року в сумі 21900,0 грн.; за квітень 2010 року в сумі 18214,0 грн.; за травень 2010 року в сумі 30868,0 грн.; за червень 2010 року в сумі 55273,0грн.; за липень 2010 року в сумі 112088,0 грн.; за серпень 2010 року в сумі 344600,0 грн.; за вересень 2010 року в сумі 201713,0 грн.; за листопад 2010 року в сумі 175605,0 грн., за липень 2011 року в сумі 4431,0 грн., за серпень 2011 року в сумі 4356,0 грн.

Підставою для вказаних висновків податкового органу став висновок, викладений в акті перевірки, що діяльність контрагентів позивача є фіктивною, а відповідно не мала реального характеру господарської діяльності, у зв'язку з чим угоди, укладені позивачем з його контрагентами є нікчемними.

Свій висновок податковий орган зробив з огляду на результати фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача: загальної чисельності працюючих, наявності складських приміщень та транспортних засобів, устаткування для здійснення фінансово-господарської діяльності, наявності підприємства за місцезнаходженням.

Відповідно з п.п. 5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки діяльність позивача, що перевірялася податковим органом включала період і після 01.01.2011р., то до спірних взаємовідносин підлягають застосуванню положення Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Матеріали справи свідчать, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «БУДОПТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ БК «ДАКО», ТОВ «ЕТАЛОН-СТРОЙ-СЕРВІС», ТОВ «ТОРГРОС РК», ТОВ «ФІРМА ПАРОЛ», ТОВ «ПРОФБУДПРОМТОРГ», ТОВ НВФ «ЮСА-ІНТЕРСТРОЙСЕРВІС», ТОВ «АГРОСТРОЙПЕРСПЕКТИВА», відповідно до яких останні надавали позивачу будівельні послуги, що свідчить про використання придбаних послуг у своїй господарській діяльності.

Вказана господарська діяльність підтверджується первинними документами, дослідженими судом першої інстанції в ході розгляду справи, та відсутність чи дефектність яких не встановлена податковим органом під час проведення перевірки.

Тому висновок суду першої інстанції про реальність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, вказаними в акті перевірки відповідає обставинам справи.

Також вірним є висновок суд першої інстанції щодо безпідставності визнання податковим органом договорів, укладених позивачем з його контрагентами нікчемними з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Оскільки такий правочин укладається з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства повинен бути наявним суб'єктивний намір сторін (чи однієї сторони) порушувати вимоги закону, а тому для визнання правочину нікчемним необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладанні угоди.

Між тим, податковий орган не зазначив які ж обставини свідчать про наявність такого умислу як з боку позивача, так і з боку його контрагентів при укладанні угод.

Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач фактично посилається на ті обставини, які було встановлено перевіркою позивача, натомість вказаним обставинам судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстави для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 02.07.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим